Традиційні страви
Урок №12. Тема: "Хліборобство – традиційна основа українського господарювання та культуротворення. Пошанування хліба серед українців"
- Матеріали до уроку: Хліборобство, як окремий світогляд. Українські традиції, пов’язані з хлібом:https://vsviti.com.ua/ukraine/77611
Я́рмарок (через пол. jarmark з сер.-в.-нім. jârmarket — «річний ринок»)[1] — це тимчасовий періодичний захід, в рамках якого продавці демонструють та продають товар споживачам.Починаючи з 16 ст., з названих великих ярмарків купці привозили товари в Україну, а на них продавалися товари з України: шкіри, роги, кість, вовна, зерно, сало, мед. Здебільшого торгівлю на ярмарках в Середній Європі вели єврейські купці; у їхніх руках були також фінансові операції, пов'язані з торгівлею.Більшість ярмарків у Росії в 19 ст. тривали тільки 1 день, близько третини — від 2 до 7 днів і лише 3 % ярмарків тривали довше (деякі цілий місяць).
- Запам'ятай!!!!
Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/view11177495
- Переглянь відео:https://www.youtube.com/watch?v=hPxhFvIN2ds
Городництво було переважно жіночою справою. Город української господині не можна було уявити без соняшників (спочатку їх використовували лише як декоративну рослину) і кукурудзи, що були завезені в Україну з Америки. Протягом першої половини ХІХ ст. на Півдні з’явилися помідори, які згодом поширились і в інших регіонах. Відтоді почали вирощувати баклажани і перець. Славились і херсонські кавуни, що їх вирощували на Півдні з XVI ст. Ними торгували не лише в Україні та Росії, а й вивозили за кордон. У 1760—80-рр р. на українських землях з’явилася картопля. Ця південноамериканська культура швидко завоювала прихильність серед українців і перетворилася на «другий хліб». Поряд із новими культурами не забувались і звичні: буряки, капуста, гарбузи, часник, цибуля, огірки, морква тощо.
Невід’ємною складовою пейзажу українського села був славнозвісний «садок вишневий коло хати». Вирощували також яблука, груші, вишні, сливи, а на Півдні – черешні, горіхи, абрикоси, персики, у Причорномор’ї та Закарпатті – виноград. Українські селяни здавна вміли прищеплювати дерева і вивели чимало сортів з високими смаковими якостями. Лише в Подільській губернії, за свідченнями сучасників, у ХІХ ст. існувало близько сотні сортів яблук, з-поміж яких були й такі, де кожне яблуко важило близько 600 г. Кілька сортів плодових дерев навіть було вивезено з України на Американський континент.
Із рільництвом було органічно пов’язане скотарство. Особлива увага приділялася розведенню волів, які в першій половині ХІХ ст. були основною тягловою силою. На Півдні звичною картиною пейзажу були отари тонкорунних овець-мериносів і табуни коней. Вівці давали вовну, чорні решетилівські і сірі сокольські смушки, з яких шиють шапки, кожухи. Велика увага приділялася розведенню великої рогатої худоби, бо корова – то годувальниця сім’ї!
- Опрацюй схему:
- Поясни як ти розумієш терміни:
- Завдання. Давайте подумаємо разом, чи дійсно все, що вміли наші пращури, чим вони займалися відійшло у минуле і немає тому вороття? Давайте разом накреслимо схему традиційних занять населення і відмітимо: які з них відійшли в минуле, а які характерні і для сьогоднішнього села?
- Завдання. Підготувати інформацію про хату минулого українців
- Намалювати типи будівель в миинулому та сучасні будинки
- Інтерактивні вправи: https://learningapps.org/13374345, https://learningapps.org/24503636
Мова є однією із найважливіших цеглинок у фундаменті кожної нації.
Саме у ній відображено і зафіксовано найглибші витоки свідомості народу та його ментальність, закодовано народну мудрість і споконвічні знання.
- Етари розвитку мови:
- ВИНИКНЕННЯ МОВИ:
- Опрацюй:
- Переглянь:
- Завдання!!!Поміркуй,що для тебе означає рідна мова?
- Детальніше тут.
- Робота з ілюстраціями!!!
Найважливіше місце в хаті – покуття
З давніх давен повелося вважати найважливішим та святішим місцем в будинку саме покуття. тут завжди вішали вишиті рушники, писанки та інші важливі атрибути в обрядових дійствах. З прийняттям християнької віри на Русі саме на покутті почали розміщувати домашній іконостас, оздоблюючи ікони тими ж вишитими рушниками, які слугували доказам поваги та важливості віри в Бога.
Всі найважливіші події в родині проходили саме біля покуття, й заручини та благословення молодих, й весільний посад молодих, й перша купіль новонародженого члена родини й прощання з покійним. На покутті, або в Червоному кутку (так інколи називають покуття) за іконами зберігали освячені реліквії, вербову гілку з Вербної неділі, шматочок паски з Великодня, свячену воду, громничу свічку та інші. На Різдво саме під образами ставився Дідух.
Сама назва «стіл» тісно пов’язана з поняттям «стелити», тобто ставити страви на щось простелене. Це поняття пішло з давніх часів коли слов’яни споживали їжу з землі просиливши тканину чи підклавши дошку. Звичний нам стіл з’явився значно пізніше й в різних куточках країни виглядав по різному. Десь це були довгі дошки на перехрещених ніжках, а десь були популярними скрині-столи, з кришкою, що слугувала столом та пістолинням в якому було зручно зберігати речі домашнього вжитку.
Піч в сучасних оселях зустріти можна все рідше та рідше, й можливо в недалекому майбутньому наші нащадки зможуть дізнатися про піч лише з літератури та малюнків, проте на протязі багатьох століть піч була мало чи не центральним елементом в домівці. Сама назва та значення слова «піч» загальна для всіх слов’янських народів є похідною від печера, пещись. Будинок починав вважатися житлом лише після того як в печі спалахував вогонь. До прийняття християнства саме піч була центром оселі, найголовнішим місцем, з прийняттям християнської віри деякі функції «вогнище» передало покуттю, але все ж відігравало не менш важливу роль в житті та віруваннях українців.
Біля печі збиралися порадитися, послухати розповіді, провести певні обрядові дії при в ступі в шлюб.
Традиційна українська хата здебільшого складалася з однієї великої житлової кімнати, в якій родина проводила більшу частину свого життя в холодний період року. Варто зауважити, що для українського житла характерна стійкість основних типів внутрішнього розташування речей домашнього вжитку та меблів, тому хата будь-якого етнографічного регіону України (Слобожанщини, Галичини, Поділля чи Наддніпрянщини і т.п.) буде мати в основному один тип поділу внутрішнього простору хати, що є етнічною характеристикою і дозволяє говорити про єдність символічного значення побутових речей українців.
- Порівняй!!!!
- Переглянь відео: https://www.youtube.com/watch?v=b8BQ0xI272E
- Склади пазл:https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=294224156356
- Завдання.Намалюй свій будинок
Український традиційний одяг класифікують за регіональними відмінностями, а саме:
- матеріали, які використовуються для виготовлення одягу;
1. Натільний одяг – сорочка.
Відомо, що існує декілька основних орнаментів вишивки (зображень):
- геометричні ( зображення геометричних фігур);
- рослинні (зображення рослин);
- зооморфні (зображення тварин)
Переглянь регіональні особливості вишивки: https://intvua.com/news/culture/1463643161-vishivanka-yak-osoblivist-krayu-infografika-.html
Що було характерним для нашого краю??????
Опрацюй:
- Запиши та запам'ятай!!!!
- Перезентація: https://svitppt.com.ua/zarubizhna-literatura/slovyanska-mifologiya1.html
- Опрацюй!!!!
- Переглянь:https://www.youtube.com/watch?v=v4rSxpwqpdE
- Завдання. Підготуй перелік основних слов'янських богів
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/1832678
- Повсякденне життя українського народу, а також святкування часто супроводжуються цікавими звичаями, які пройшли через століття. Як правило, українська молодь, із задоволенням шанує ці традиції, зберігаючи духовну спадкоємність разом з їх предками. Крім того, у всіх цих звичаях можна ясно помітити, як язичницькі і християнські вірування переплетені між собою, і як вони наповнюють святковістю обряди. Гості країни мають унікальну можливість поринути в світ української культури, взяти участь у святкуванні Різдва, Масляної, Великодня і Івана Купала; насолоджуючись таємничим обрядом весілля; слухати колядки – «kolyadki» і «gaivki», дегустацією смачної ритуальної їжі, такої як кутя (солодке зерно), пасха і навіть приєднатися до магічного писанкарства великодніх яєць.
- Матеріали до уроку: http://www.nbuv.gov.ua/node/2982
- Робота з термінологією (запиши в зошит):
- Завдання!!!Наведи приклади з власного досвіду?
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/18785435
- Тестові завдання (в зошит)Те, що передається із покоління в покоління, перевірене минулим досвідом:А) традиція; б) звичай в) обряд.2. Те, що стало звичним, засвоєним, що увійшло в ужиток це:А) традиція; б) звичай в) обряд.3. Узвичаєне, обов’язкове, символічне дійство:А) традиція; б) звичай в) обряд.4. У батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають А) вовкулаками; б) кошенятами; в) русалками.5. Новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше:А) вести до бабки-чаклунки; б) відмовитися від неї; в) охрестити.6. Звичай побратимства (посестринства)- це?А) духовне споріднення; б) відданість один одному; в) кровний зв’язок
- Завдання. Виконай в зошит: наведи приклади!!!
Поміркуй!!!!Яку роль відіграє родина в твоєму житті?
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/3734496
Урок №1. Вступ. Українознавство як освітня дисципліна та науковий напрям
- Запиши. Українознавство – це система наукового знання про Україну, українців, українськість, що розглядаються через досвід культурного творення і спільнотного єднання.
Запам'ятай!!!Українська спільнота – це середовище творення і зберігання смислового потенціалу української культури (цивілізації) та усвідомлені, історично виражені часопросторові форми духовного і господарчого єднання українства; українськість (українська світоглядна та життєва сутність) – особлива практика набування й утвердження власної самости у формах культурного, спільнотного, суспільно-державного самовираження українців; українське – цивілізаційне вироблення (продукування) смислів (сенсів) українцями, часопросторові історичні форми тяглого розгортання українського культуротворчого потенціалу, мовно-словесний та уречевлений простір Українського світу, поведінковий етос українців; українство – українська етнічна множинність у світі, культурно-цивілізаційний та самозберігальний феномен української спільноти в історичних періодах, тяглістю від раннього нового до постмодерного часу, з інтегративним досвідом культуротворчого, освітнього, наукового, економічного увзаємнення у суспільствах країн проживання.
Освітня дисциплліна: Комплекс знань про Україну, українців, українську культуру і мистецтво, природу і здоров’язбережувальні практики, особливості комунікування подається через такі напрямні: україноцентризм, людиноцентризм, державоцентризм.
- Завдання.
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/3776050
Немає коментарів:
Дописати коментар