Історія України (9 клас, 1.5 години на тиждень)

Урок №52. Підсумковий урок. Узагальнення до курсу 

• Опрацюй Конспект до уроку

Урок №51. Тема Повторення вивченого. Робота з хронологічною таблицею

• Підготуй хронологічну таблицю подій 19 століття 
• Переглянь Хронологічна таблиця

Урок №50. Тема" Повторення вивченого. Історичні діячі 19 століття" 

• Домашнє завжання. Підготуй сенкан історичного діяча на вибір
  

Урок №49.Тема: Повторення. Найважливіші події "довгого" 19 ст.

• 
  
  
  
• Найвадливіші дати: https://www.slideshare.net/yakimgimnazia/ss-58674779 (лише 19 ст.)

Урок №48.Тема: Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми «Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.»

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5275608 

Урок №47.Тема: Практичне заняття. Підготувати план доповіді  «Наш край»

• Презентація: https://svitppt.com.ua/istoriya-ukraini/volin-u-i-ctolitti.html
• Наприкінці XIX століття в адміністративному відношенні територія Волинської губернії поділялася на 12 повітів, 48 станів і 201 волость. Кожен повіт складався з 2-х мирових дільниць, які об'єднували декілька волостей, і де знаходилися дільничні мирові суди.

• З другим поділом Польщі 1793 року частина Східної Волині ві­дійшла до складу Російської імперії, а в 1795 році, після третього поділу, – вся Західна Волинь увійшла до Росії. Була утворена Во­линська губернія.

  Ударні армії російських військ знаходились на Волині під час наполеонових війн І8ІО-І8І2 років. У 1831 році після повстання по­ляків царський уряд ліквідував багато польських шкіл, а згодом /в 1839 році/ і церковну унію.

  Царськими указами і різними цирку­лярами 1847, 1863, 1876 років заборонялися українська література, друкування україномовних книг.

  Ще в 1847-1848 роках на Волині, як і в усій Правобережній Україні, було проведено інвентарну реформу, що мала закріпити за селянами землю, якою вони користувалися. За реформою 1861 року селяни викуповували цю землю за цінами в декілька разів вищими від реальних, що викликало опір й відчайдушні виступи, повстання проти влади.

  Друга половина XIX століття характеризується значним промис­ловим розвитком краю, створенням нових підприємств. В 1873 році було побудовано залізницю Здолбунів-Ковель, в 1877 році Люблін-Ковель.

  Внаслідок впровадження на початку XX століття столипінської аграрної реформи у волинських селах за 10 років переселено на ху­тори 14 відсотків селянських дворів. Тоді значка кількість землі була власністю поміщицьких господарств.

• Детальніше про Ратнівщину:https://www.volynnews.com/ua/news/all/selo-zabrody-na-ratnivshchyni-na-stolitnikh-foto/

• Завдання. Підготувати доповідь про рідний край в 19-початку 20 ст.

• Домашнє завдання.Підгоуватися до уроку узагальнення

Урок №46.Тема: Практичне заняття. На основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

• Матеріал до уроку: https://naurok.com.ua/istorichniy-katalog-ukra-nski-pidpriemci---mecenati-hix-stalittya-61842.html
•  Завдання. Укласти історичний портрет меценета, діяча науки чи мистецтва (На вибір учня (учениці)
  
  
  
• Домашнє завдання. Підготуватися до практичної роботи

Урок №45.Тема:Участь церкви (релігійних організацій) і духівництва у формуванні основ новочасного українського суспільства. 

Зміни у світосприйнятті та відчутті людиною простору.  

• Презентація:https://docs.google.com/presentation/d/1bh4qA23xmJGet4f4QFCwwWjcZeHJ2uUb/edit?usp=share_link&ouid=101741304775434656088&rtpof=true&sd=true
• Андрій Шептицький:
  
  
• Завдання. Підготуй сенкан А.Шептицького
• Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1615219
• Домашнє завдання. Підготуватися  до практичної роботи

Урок №44.Тема: Реалізм другої половини ХІХ ст. як світоглядна і культурно-мистецька течія. Український модерн і ранній модернізм (авангардизм) зламу ХІХ–ХХ ст. у літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі. 

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-modernizm-yak-literaturno-misteckiy-napryam-kincya-xix-pochatku-xx-st-techi-rannogo-modernizmu-simvolizm-impresionizm-neoromantizm-317447.html
• 
  
  

Архітектура, скульптура та живопис

Талановитим архітектором був Олександр Беретті. За його участю у Києві Було споруджено Володимирський собор. Прославилися також: Олександр Кобелєв (будинок Київського політехнічного інституту), Олександр Вербицький, Олексій Бекетов та Юліан Захаревич (Львівський політехнічний інститут), З. Горголевський (Оперний театр у Львові).

Мал. 27. Володимирський собор у Києві (1862–1896 р.).

Мал. 28. Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях (нині Національний університет). 1864–1873 рр.

Мал. 29. Будівля оперного театру в Одесі (1883-1887 рр.).

Мал. 30. Оперний театр у Львові (1897-1900 рр.).

Мал. 31. Будівля національної опери України (1901 р.).

Мал. 31. Будівля національної опери України (1901 р.).

Мал. 33. Пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві. Скульптор М. Микешин (1888 р.).

Відомими живописцями були: Лев Жемчужников, Іван Соколов, Костянтин Трутовський, Микола Пимоненко («Сінокіс»), Микола Мурашко, Киріяк Костанді («В люди»), Микола Ярошенко. Видатним також був Архип Куїнджі («Чумацький шлях», «Ранок на Дніпрі», «Українська ніч», «Степ» та ін.). Прославилися своїми полотнами також Сергій Васильківський («Ранок», «Отара в степу», «Степ на Україні»), Корнил Устиянович («Гуцулка біля джерела», «Шевченко на засланні»), Ілля Рєпін («Запорожці пишуть листа турецькому султану»), Микола Самокиш, Олександр Мурашко («Праля», «Продавщиці квітів» та ін.).

Мал. 34. «Сінокіс» М. Пимоненко.Мал. 35. «Ворожіння» М. Пимоненко.

Мал. 36. М. Пимоненко.Мал. 37. В. Васильківський.Мал. 38. І. Рєпін.

Мал. 39. «Козаки в степу»  С. Васильківський.

Мал. 41. «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» І. Рєпін (1878–1891 р.).

• Завдання. Підготувати таблицю "Галузь кульутри", "Митець", "Основні досягнення"
• Вправа: https://learningapps.org/6402578
• Домашнє завдання. Підготувати повідомлення про пам'ятку архітектури початку 20 ст. (на вибір) 

Урок №43.Тема: Урізноманітнення форм і напрямів освіти.

• Презентація : https://naurok.com.ua/osoblivosti-rozvitku-osviti-ta-nauki-na-ukra-nskih-zemlyah-v-seredini-hih---na-pochatku-hh-stolittya-296698.html
• 
  
  
  

• Розвиток освіти

  Початкова освіта. За шкільною реформою 1864 р. початкові школи (офіційно вони називалися народними училищами) поділялися на однокласні з трирічним терміном навчання та двокласні, де навчалися п'ять років. Ці школи проголошувалися позастановими. Для них було визначено чіткий перелік предметів: Закон Божий, читання книг цивільного та церковного змісту, письмо, арифметика (перші чотири дії), церковний спів. Проте навіть у такому вигляді початкова освіта дуже відставала від потреб духовного й економічного розвитку українського суспільства. Початкових шкіл не вистачало навіть для тих, хто був спроможний платити за навчання. Не кращим був стан справ із початковою освітою в Західній Україні. У 1869 р. Австро-Угорська імперія проголосила загальне обов'язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років. Проте значна частина учнів через матеріальні нестатки, брак шкільних приміщень, відсутність кваліфікованих учителів не мали можливості регулярно відвідувати школу. Австро-угорські власті не забороняли навчання рідною мовою, проте в більшості шкіл Східної Галичини воно велося польською, у Північній Буковині – німецькою, на Закарпатті – угорською. Кількість українських шкіл постійно скорочувалася. Оскільки мережа початкових шкіл не задовольняла потреби населення, представники української інтелігенції стали організовувати недільні школи для дорослих. У них навчалися селяни, робітники, ремісники. Ці школи, які працювали в неробочі дні, отримали назву «недільні». Перша недільна школа в Україні була відкрита в жовтні 1859 р. в Києві. Згодом розпочали свою роботу такі школи в Харкові, Полтаві, Чернівцях, Одесі та інших містах. Усього протягом 1859–1862 рр. в Україні діяло 111 недільних шкіл.

• Середня освіта. Значно більше уваги царизм звертав на середню освіту. Адже вона була основою вищої освіти, яка готувала фахівців для підприємств, державних, наукових і культурних установ. До мережі середніх навчальних закладів належали класичні восьмирічні гімназії. У 1850 р. в Києві було відкрито першу жіночу гімназію. Разом із ними функціонували чотирирічні прогімназії. Вони давали переважно гуманітарну освіту. Освіту з природничим і фізико-математичним ухилом надавали семирічні реальні гімназії. Із 1871 р. їх перейменували на реальні училища. У них давні мови не вивчали, а докладно опановували природознавство, хімію, фізику, математику, креслення, сучасні мови. Навчання в реальних училищах було більше наближеним до потреб життя. Проте, випускникам класичних гімназій надавалося право вступати в університети без вступних екзаменів. Випускники ж реальних училищ могли вступати лише до вищих технічних навчальних закладів. Гімназії так само проголошувалися безстановими і загальнодоступними. Однак, щоб поступити до них, учні мусили бути відповідно підготовленими й платити за навчання. Проміжною ланкою між гімназіями й університетами були ліцеї. Окремо функціонувала мережа середніх закладів, де учні отримували фахову підготовку. Учителі навчалися в учительських семінаріях. Військовики закінчували семирічні кадетські корпуси. Священиків готували в духовних семінаріях. Кваліфіковані фахівці для сільського господарства, промисловості й торгівлі закінчували комерційні та сільськогосподарські училища. На західноукраїнських землях середню освіту теж здобували в гімназіях. У 1874 р. австрійський уряд дозволив вести навчання в них рідною мовою. Перша українська гімназія була відкрита в Перемишлі в 1887 р. Наприкінці XIX ст. також у Галичині було 6 українських гімназій, тоді як польських – 29. Дві німецько-українські гімназії працювали на Буковині. Тут українська мова викладалася лише як окремий предмет. У трьох гімназіях Закарпаття навчання велося тільки угорською мовою.

• Вища освіта. Поряд зі Львівським, Харківським і Київським університетами протягом другої половини XIX ст. почали діяти кілька нових. У 1865 р. на базі Рішельєвського ліцею в Одесі відкрито Новоросійський університет, що було зумовлене зростанням освітніх потреб півдня України. У 1875 р. було засновано Чернівецький університет. Потреби промислового розвитку зумовили необхідність відкриття в останній чверті XIX ст. двох політехнічних інститутів – у Львові та Києві, технологічного в Харкові (1885 р.), гірничого в Катеринославі, двох ветеринарних інститутів у Харкові та Львові, сільськогосподарського в Одесі. Слід відзначити, що політехнічний інститут у Києві став одним із центрів технічного прогресу всієї Російської імперії. Тут було організовано одне із перших товариств повітроплавання, а його член – військовий льотчик Петро Нестеров у 1913 р. виконав вперше в світі «мертву петлю». На базі ліцею князя О. Безбородька в Ніжині почав діяти Історико-філологічний інститут. У всіх цих навчальних закладах студенти навчалися нерідною мовою, тому більшість із них поступово втрачала зв'язок зі своїм народом. Винятком були кафедра історії України у Львівському університеті, відкрита в 1894 р.(очолював М.Грушевський), і кафедра української мови та літератури в Чернівецькому університеті (очолював С. Смаль-Стоцький). У 1897 р. у Львові засновано Академію ветеринарної медицини.

• Розвиток науки

  Мал. 1. І. Пулюй.	Мал. 2. І. Мечников.

  У пореформений період особливого розвитку набули природничі науки. Професори Київського університету стали засновниками нової алгебраїчної школи. Професор Харківського університету Олександр Ляпунов отримав широке визнання завдяки дослідженню та виявленню багатьох закономірностейрівноваги механічних систем. Професор Київського університету Михайло Авенаріус успішно займався дослідженнями у сфері молекулярної фізики. За свої наукові досягнення в 1881р. був нагороджений французьким орденом Почесного легіону. Західноукраїнський фізик Іван Пулюй, працюючи в провідних наукових центрах Європи, зробив відкриття так званих ікс-променів, пізніше названих рентгенівськими. Також він разом із П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким переклав із староєврейської мови Псалтир та з грецької Євангеліє. Провідні позиції у світі зайняла біологічна наука. її досягнення насамперед пов'язані з іменем видатного мікробіолога Іллі Мечникова. Вихованець Харківського університету, він тривалий час працював в Одеському університеті. Разом із мікробіологом Миколою Гамалією він у 1886 р. заснував першу в Україні та другу в світі бактеріологічну станцію й почав виготовляти та з успіхом застосовувати запобіжні вакцини й сироватки для попередження та лікування таких небезпечних інфекційних захворювань, як чума,холера, тиф, туберкульоз, сказ, ящур. За відкриття явища фагоцитозу (знищення кров'яними тільцями – фагоцитами – збудників інфекції) Ілля Мечников – учений з України – отримав найпрестижнішу наукову нагороду – Нобелівську премію. Ю Шимановський винайшов чи мало медичних інструментів та працював над проблемами хірургії. Уродженець і патріот України вчений-енциклопедист Микола Миклухо-Маклай упродовж 17 років вивчав народи Океанії, Південно-Східної Азії та Австралії. Зібраний ним багатий етнографічний матеріал став основою спеціальної науки про людину – антропології.

• наним етнографом і археологом був Федір Вовк. Заслуговують уваги дослідження Володимира Вернадського про біосферу та ноосферу. Продовжили свій розвиток і суспільні науки. Нових успіхів досягла історична наука. Протягом другої половини XIX ст. Дмитром Яворницьким була опублікована величезна кількість історичних джерел. Це насамперед 35 томів «Архива Юго-Западной России» та 15 томів «Актов, относящихся к истории Южной и Западной России». М. Костомаров, написав такі визначні праці, як «Богдан Хмельницький», «Руїна» та багато інших. Засновником української історичної школи став джерелознавець, археолог, історик В. Антонович. Його праці «Про походження козацтва», «Бесіди про часи козацькі на Україні» обґрунтовували самобутність українського народу, історичні корені його національної самобутності. Учений також став засновником української археології, розпочавши систематичні археологічні розкопки слов'янських пам'яток.  Відомим істориками також були М. Грушевський («Історія України¬-Руси»), Олександра Єфименко, Дмитро Багалій.

• Мал. 4. Д. Яворницький.	Мал. 5. М. Грушевський.	Мал. 6. Д. Багалій.

  Політика жорстокого національного гноблення, що її проводив царський уряд (мається на увазі Валуєвський циркуляр 1863 р. і Емський акт 1876 p., згідно з якими заборонялося друкувати літературу українською мовою), значно ускладнила розвиток філологічних наук. Однак і в цей складний час учені дбали про прогрес українського мовознавства. Значна робота провадилася в галузі лексикографії. Численні праці з історії української мови, літератури й фольклору написав П. Г. Житецький – «Очерк звуковой истории малорусского наречия», «Очерк литературной истории малорусского наречия в XVII в.» та ін. Глибоко розробляв проблеми вітчизняного мовознавства О. О. Потебня. Вони знайшли відображення в його фундаментальних працях: «Из записок по русской грамматике», «Мысль и речь», «Заметки о малорусском наречи» та ін. Відомими науковцями-філологами були Борис Грінченко та Агатангел Кримський.

  Мал. 7. О. Потебня.	Мал. 8. Б. Грінченко.	Мал. 9. А. Кримський.

• Завдання. Підготуй таблицю "Галузь науки", "Представник", "Досягнення"
• Вправа: https://learningapps.org/25336941
• Домашнє завдання. Підготувати повідомлення про винаходи українців початку 20 ст. 

Урок №42.Тема: Повсякдення села та міста. Громада як форма організації сільського населення, відмінність української сільської громади від російської общини. Заняття та умови праці селян і містян. Дозвілля й розваги. Зовнішній вигляд мешканців села і міста 

• Презентація: https://docs.google.com/presentation/d/125sebkKrv08MnXdldnUmElAid4_xFcwZ/edit?usp=share_link&ouid=101741304775434656088&rtpof=true&sd=true
• 
  
  
•  Населення України під владою Російської імперії з 1863 до 1897 рр. збільшилося з 13,4 млн чоловік до 23,4 млн.З кінця 50-х до кінця 90-х рр. XIX ст. населення західноукраїнських земель зросло з 3,9 млн чоловік до 5,9 млн.
• На 1900 р. 95 % населення займалося сільським господарством, і лише 1 % був зайнятий у промисловості.Понад 100 тис. осіб жили на прибуток від капіталу, нерухомого майна, займалися торгівлею. Прошарок української інтеліґенції становив не більше 15 тис. чоловік. Наприкінці XIX ст. на території України, що була під Росією, лише 5,6 % українців проживало у містах, а понад 94 % — у селах; у Галичині частка міських жителів серед українців становила близько 10 %.
• • Чому в містах проживало так мало українців?
• Умови розвитку капіталізму в Російській імперії, в тому числі в Україні, давали капіталістам можливість здійснювати більш жорстоку, порівняно з іншими капіталістичними країнами, експлуатацію. Поряд з тим до 1913 р. по країні знизилась тривалість робочого дня з 11–12 до 9,5–10 годин.Якщо у 80-х рр. XIX ст. місячна зарплата становила близько 12 руб. в місяць (144 руб. на рік), то за 1904–1913 рр. середня заробітна плата в галузях обробної промисловості виросла з 205 до 264 руб. в рік.У 1884 р. грошове утримання губернаторів становило від 5 до 8 тис. руб. на рік, а віце-губернаторів — від 2570 до 4350 руб. Вчителі отримували зарплату від 500 до 650 руб. на рік.
• Зарплата робітника в 1913 році складала 30 руб. на місяць, гласного міської Думи — 250 руб. на місяць. Найдешевший буханець хліба коштував п’ять копійок, кілограм картоплі — дві-три копійки. М’ясо — 30–35 копійок за кілограм, яблуко — дві-три копійки штука. Сорочка чи штани — близько карбованця, чоботи — близько п’яти карбованців. Плата за невелику квартиру — 75– 300 карбованців на рік.
• Завдання.Прочитайте текст та дайте відповідь на запитання.
• Селянський побут відрізняється патріархальністю. Селянська родина вставала о 4 годині ранку, і до пізнього вечора в будь-яку пору року день був заповнений роботою. За столом хазяїн різав хліб і роздавав усім, першим починав трапезу. Їли зазвичай з однієї миски, по черзі наповнюючи ложки, розмовляти і сміятися заборонялося…
• Родини робітників тулилися в так званих квартирах ліжково-комірчиного типу. Вся обстановка комірчини — це дошки для постелі, іноді матрац, стіл, 2–3 табуретки, скриня, декілька кухонних горщиків.
• Родини кваліфікованих робітників нерідко мали підсобні господарства (присадибні ділянки, худобу, косовиці), повноціннішим було харчування; вечорами лагодили, шили, майстрували, пекли, читали.
• Висококваліфіковані робітники виписували журнали, брали книжки в заводських і земських бібліотеках. Поступово робітники знайомилисяіз самодіяльним театром, кінематографом, осередками поширення культури ставали народні будинки, недільні школи.
• Відсоток освічених серед робітників був значно вищий, ніж серед селянства. Взагалі культурний рівень трудящих був низький.
• У дворянських родинах великого значення надавали вихованню дітей. Дворяни своїх дочок віддавали до приватних пансіонів й інститутів шляхетних дівчат, для синів кращою вважалася військова кар’єра. 
• Запитання
• • Які зміни у повсякденному житті відбулись в кінці ХІХ — на початку ХХ ст.?
• Домашнє Завдання.Охарактеризуйте основні ознаки повсякденного життя українців на початку ХХ ст.

Урок №41.Тема: Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми  «Україна початку ХХ століття перед викликами модернізації»

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1097101  

Урок№40.Тема: Практичне заняття. Проаналізувати програмні документи товариства «Просвіта»/«Сокіл»/«Січ» та укласти уявний план діяльності його міського (сільського, гімназійного) осередку в Галичині на початку ХХ ст.   

• Презентація: https://vseosvita.ua/library/praktychna-robota-prohramni-dokumenty-sokil-sich-prosvita-599369.html

Цікаво знати:

Молодіжні товариства діяли на західноукраїнських землях. Їх виникненню сприяли відповідні соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови, які склались у часи багатовікового поневолення українського народу. 

Робота з документом

Додаток 1

Програмові документи товариства «Сокіл»

Початок організованого молодіжного руху поклало товариство “Сокіл” (Львів, 1894 р.). 

Мета: виховання свідомого, фізично здорового патріота України, борця за її незалежність. Моральною основою “Сокола” був закон Божий і на його основі вироблений сокільський закон – 10 заповідей. Соколи мали свій прапор – малинового кольору, свій гімн – “Соколи, соколи”. Робота у містах мала спортивно-гімнастичний, а в селах – пожежно-спортивний характер. Велике виховне значення мали Сокільські свята.

Додаток 2

Програмові документи товариства «Січ»

Товариство “Січ” виникло в 1900 р. (с. Завалля, Снятинський повіт на Станіславщині). Головна мета діяльності “Січей”, крім гімнастично-пожежної, – ще й виховна, культурно-просвітницька. Якщо діяльність “Соколів” мала більше загальнослов’янський характер, то “Січі” – чисто національний. Організаційна побудова “Січей” нагадувала Запорізьку Січ. Січова хоругва (прапор) спочатку була малинового кольору, а з 1910 р. – синьо-жовтою.

Популярність “Січей” серед населення Східної Галичини (особливо сільського) була великою. В 1914 р. діяло 916 осередків, які об’єднували понад 30 тис. членів. При панській Польщі йде процес переслідування січовиків, тому цей рух слабшає. Більшість січовиків перейшли в нову молодіжну організацію “Луг” (1925 р.), яка була близькою за характером роботи до Січей.

Додаток 3

Програмові документи товариства «Просвіта»

"ПРОСВІТА" – громад. орг-ція, заснована в січні 1868 у Львові представниками народовської течії як координаційний центр просвітницького руху в західноукр. землях. Була першою орг-цією, що діяла на нац. принципах в укр. землях. Заснування орг-ції стало можливим після прийняття 1867 в Австро-Угорщині "Закону про товариства", що унормував процедуру створення та визначив правові засади діяльності громад. інституцій. Написання проекту статуту т-ва взяв на себе конституюючий к-т. Його головою став А.Вахнянин, членами – О.Борковський, М.Коссак, Ом.Огоновський, О.Партицький, Ю.Романчук, А.Січинський, К.Сушкевич. Статут зареєстрований МВС Австрійс. імперії 2 вересня 1868. Перші заг. збори орг-ції відбулися 8 грудня 1868. На них були присутні 65 осіб. 

У різні періоди існування т-ва змінювалися пріоритети його діяльності, це відображено в його статутах. Їх було 6. Згідно з 1-м статутом, діяльність т-ва мала науково-освіт. характер (обмеженість кількості членів т-ва зумовлював високий вступний – 4 корони – та щомісячний – 1,04 корони – внесок), у 2-му статуті більше уваги надавалося освіт. та видавничій роботі (знижено вступні внески до 2 корон, а щомісячні – до 0,5 корони); у 4-му статуті розширено засади екон. діяльності т-ва й затверджено 3-ступеневу структуру його організації: Централя у Львові – філії у повітах – читальні; у 6-му статуті було вилучено питання екон. діяльності.

З часом розгорнута т-вом наук. діяльність стала основною у роботі заснованого Літ. т-ва ім. Шевченка

Цікаво знати

Пластовий рух у Галичині був започаткований в кінці 1911 р. у Львові. На відміну від “Соколів”, “Січей”, “Лугу”, які працювали переважно із зрілою молоддю, “Пласт” починав формувати власні і національні риси характеру з дошкільного і шкільного віку.

Отже, завдяки різноманітним формам роботи молодіжні товариства “Сокіл”, “Січ”, “Луг”, “Пласт” виховували свідомого, фізично здорового патріота України, сприяли захисту української мови, історії, культури від асиміляторської політики австрійського та польського урядів, готували українську молодь до боротьби за державну самостійність.

завдання.Заповнити таблицю:

Назва товариства «Сокіл» «Січ» «Просвіта»

Рік створення

Місце створення

Мета

Діяльність

• Домашнє завдання.Підготуватися до уроку узагальнення

Урок №39.Тема: Товариство українських поступовців. Посилення імперського тиску з боку російської влади. Діяльність чорносотенців. Антиєврейські погроми. «Справа Бейліса». Посилення соціальної і політичної напруженості

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-ukra-nskiy-politichniy-i-nacionalno-kulturniy-ruh-u-1907-1914-rokah-290945.html
• 
  
  
• 
  
  
  
  
  
  
  
• Чорносотенці — збірна назва для низки російських монархічних й ультранаціоналістичних організацій, що виникли після революції 1905 року в Російській імперії. Назву взяли від низового нижньогородського ополчення Смутного часу, під проводом Кузьми Мініна. Виступали за збереження самодержавства на основі уваровської формули «Православ'я, самодержав'я, народність». Період особливої активності чорносотенців припав на 1905–1914 роки.

• Програма

  Програмово чорносотенці відстоювали самодержавство, всеросійську національну концепцію (невизнання українців і білорусів як окремих народів) і неподільність Російської імперії, поборювали демократичні і соціальні реформи, конституціоналізм, впливи неросійських груп, зокрема євреїв у суспільному житті (антисемітизм). Чорносотенці влаштовували масові виступи, так звані «патріотичні» маніфестації, протести проти ліберально-поступових рухів, включно до вбивства опозиційних діячів.

  Діяльність в Україні

  В Україні організації чорносотенців були досить сильні, і спиралися на місцевих росіян-переселенців, зросійщені українські кола, на несвідомі елементи міста і села, а також (особливо на Волині) на проросійське духовенство. Найсильніші осередки чорносотенців були в Одесі, підтримувані градоначальником Іваном Толмачовим (гол. відділу Союза Русского Народу граф Олексій Коновніцин, 1907 — 22 000 чл., переважно з міського плебсу, орган «За царя и родину»), у Києві (керівний діяч М. Мищенко), Харкові (гол. Котов-Коношенко), Єлисаветграді (газ. «Глас народа» І. Фоменка), у Почаївській Лаврі (діяльністю чорносотенців на Волині керував архимандрит Віталій Максименко, їхні ідеї пропаґували газети «Волынская Земля», «Почаевский листок»). Чорносотенці мали свої бойові «дружини», які влаштовували 1906 — 07 єврейські погроми в Києві, Одесі, Ялті й інших містах. В Україні організації чорносотенців також виступали проти українського самовизначення та шанування Тараса Шевченка:[

• Завдання. Заповнити порівняльну таблицю: "Назва організації", "Лідери", "Програмові ідеї" 
• Вправа: https://learningapps.org/9763567
• Домашнє завдання. Підготуватися до практичної роботи

Урок №38.Тема: Практичне заняття.  Підготувати доповідь «Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю»

• Опрацюй!!!Принцип федералізму був засадничим у поглядах М. Драгоманова. Політичною формою організації суспільного життя має бути федерація, що складається із самоврядних громад. 

Україна також має бути федеративним утворенням, яке складається з 20 земель і в свою чергу входити до побудованої на федеративних засадах Росії. 

Найкраща форма політичного життя — асоціація гармонійно розвинених особистостей в Україні — «громадівський соціалізм», «громадівська праця», які «мусять мати українську одежу». Самоврядування є основою основ руху до повної справедливості, до соціалізму, до найголовнішої мети — «повернення української нації до сім’ї націй культурних».

Не заперечуючи революційних методів у боротьбі із самодержавством і переході до нового суспільного ладу, М. Драгоманов надавав перевагу еволюційному розвиткові суспільства. Здійснення соціалістичного ідеалу можливе тільки в певній поступовості та за високого розвитку мас, а тому й досягне більше за допомогою розумової пропаганди, ніж кривавих повстань.

Сергій Подолинський, який був особисто знайомий з К. Марксом і Ф. Енгельсом, підтримував із ними листування, однак марксистом не став, вважаючи їхнє вчення неприйнятним для умов Росії. Ідеал Сергія Подолинського — суспільство, в якому народ сам керуватиме всіма економічними та культурними справами, організовуватиме виборну адміністрацію повітів, волостей, керівні федеральні органи, створюватиме народні суди, «громадське козацтво» , до якого буде причетний кожний громадянин, придатний до військової служби.

За проектом С. Подолинського, Україна майбутнього має бути спочатку демократичною республікою добровільно об’єднаних громад, а потому стати членом всенародної вільної спілки — міжнародної федерації. На відміну від М. Драгоманова, який виступав за еволюційний перехід до соціалізму, С. Подолинський засобом такого переходу вважав революцію у формі збройного повстання: в Західній Європі — пролетаріату за підтримки селянства, а в Східній — селянства за підтримки найбіднішого міського населення.

На початку громадсько-політичної діяльності І. Франко захоплювався марксизмом, передусім економічним ученням Маркса. І. Франко негативно ставився до ідей диктатури пролетаріату, «державного соціалізму», жорсткої централізації всього суспільного життя, хоча в закономірності й невідворотності заміни капіталістичного ладу соціалістичним був твердо переконаний. Щодо соціалізму, то його ознаками, на думку І. Франка, мають бути: співдружність людей праці; відсутність держави як сили примусу, тиску згори на народ. 

Майбутнє суспільство — це справжнє народовладдя, а не формальна демократія. Не відкидаючи радикальних методів докорінної перебудови суспільства, Франко дедалі більше схилявся до думки, що ідеали робітників слід здійснювати за принципом: «Без насильства й кривавих потрясінь». На думку Франка, держава у звичному значенні слова за соціалізму зникне. Державу й політику замінить діяльність самих громад. Там держави в нинішньому розумінні не буде, бо над народом не буде управи згори, але сам народ знизу управляє сам собою, працює сам на себе, сам образується і сам обороняється.

• Презентація: https://naurok.com.ua/ide-avtonomi-ta-samostiynosti-v-programah-ukra-nskih-politichnih-partiy-naddnipryanschini-328988.html
• Робота з джерелом: 
• Завдання. На основі наведених історичних джерел визначи, які партії підтримували ідеї самостійності України, а які – автономії. Записи та висновки оформи у вигляді  таблиці : https://docs.google.com/document/d/1R_KyzGVA4idO-ZXLznJ35atPh4euqIld9Wc8UW3ZV48/edit?usp=sharing

Документ 1 З програми «Самостійна Україна» Революційної української партії 1900 р.   «…І от посеред таких лихих обставин ми зійшлис докупи, ми згромадилис в одну сім’ю, перейнті великим болем та жалем до тих страждань, що вщерть напавнили народну душу, і – хай навпаки логіці подій – ми виписали на своєму прапорі: «Одна, єдина нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі». ..Ми візьмемо силою те, що нам належить по праву, але віднято в нас теж силою…Хто на цілій Україні не за нас, той проти нас. Україна для українців». 

Документ 2 Витяг з програми української соціал-демократичної робітничої партії Грудень 1905р. «Українська с.-д. партія перш за все і головним чином вимагає: 1) демократичної республіки - в якій найвища державна влада у всіх міжнародних і тих внутрішніх ділах, що стосуються всієї Російської держави, належить виключно одному виборному законодавчому зібранню народних представників; 2) автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), якому належить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України: 3) права кожної нації на культурне і політичне самоопреділення; 4) широкого самоврядування (автономії) місцевого і крайового для всього населення держави: 5) знищення усяких привілеїв класів, верств (сосновій), походження, статі, релігії й нації; 6) рівноправності всіх мов у школах, судах, у крайових, громадських і державних інституціях.» 

Документ 3 Витяг з програми української народної партії 1906 р. «Головні завдання Української Народньої Партії - просвітити, освідомити Українців-робітників і хліборобів з боку розуміння їх національних і класових інтересів. Необорна спільна сила з'єднаних українців-робітників і селян учинить захват політичної власти на Україні, знищить визиск, насиллє, нерівність і утворить непідлеглу Україну - Республіку вільних працюючих людей. ВІЛЬНА НЕПІДЛЕГЛА САМОСТІЙНА РЕСПУБЛІКА-УКРАЇНА РОБОЧИХ ЛЮДЕЙ Ми визнаємо тілко добровільні федерації народів; се значить добровільні федерації уже свободних народів. Росія, Австрія, Германія і інші, де рядом з пануючими жиють десятки зневолених націй, мусять поперед розпастись; федерації потім коли і зложаться, то зовсім не в межах сучасних держав, а в залежности од інтересів кожної нації. Можуть бути федерації українців і чехів, поляків і руських і т.д. Аби позбутись бюрократичної централізації, яка єсть ворог свободи взагалі, Самостійна Республіка України будучини, мусить бути спілкою вільних і самоправних українських земель, шо ріжняться умовами життя: такі - Слобожанщина, Правобережна Україна, Запоріжє, Кубань, Чорно-моріє. Поліссє, Галичина і і. д. Будуємо і боремося за Самостійну Україну зовсім не для того, аби в їй панували капіталісти, хоч і українські. Весь час боротьби не забуваємо, що єдине соціалістичний ідеал може остаточно задовольнити український пролетаріят і взагалі працюючий український люд. Самостійна Україна буде республікою вільних людей, свободних від гніту і експлуатації, республікою людей свободної праці.»

  Документ 4 Українська демократично – радикальна партія (УДРП) «В 1906 на 1 з'їзді партії затверджено програму, побудовану на принципах парламентаризму і федералізму. УДРП виступала за створення загальнодержавного парламенту і крайових представницьких рад для націй, що мають автономію. Оновлена держава розглядалась УДРП як “федерація рівноправних автономно-територіальних одиниць”. Автономна Україна повинна була управлятись виборною Українською народною радою (сеймом). Рада займалася б виробленням крайової конституції, яку не міг відмінити загальнодержавний парламент. Конституція України не повинна вступати у протиріччя із загальнодержавними законами. До компетенції загальнодержавного парламенту відносилися всі зовнішньополітичні, зовнішньоторгові та фінансові питання, оголошення війни та укладення миру, встановлення митних правил, формування і утримання армії. Всі інші питання знаходилися у віданні Українського сойму. В соціально-економічній сфері УДРП проголошувала боротьбу проти “всякої експлуатації”. У програмі зазначалося, що соціалістичний лад, до якого рухається людство, найкраще забезпечить інтереси громадян. Партія вважала, що земля, фабрики, заводи з часом повинні стати спільною народною власністю. УДРП відстоювала передачу всіх державних, удільних, монастирських, церковних земель у крайовий земельний фонд під управління самоурядових громад та округів. Партія вимагала насильної конфіскації всіх приватних земель і, перш за все, тих, які здавались в оренду. В цей період передача землі селянам мислилась лише за викуп».  

• ІНтерактивна вправа: https://learningapps.org/21616376 
• Домашнє завдання. Виписати політичні ідеї М.Грушевського

Урок №37.Тема: Суспільно-політичне становище у 1907–1914 рр. 

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-naddnipryanska-ukra-na-v-1907-1914rr-z-istori-ukra-ni-dlya-uchniv-9-klasu-171758.html
• 
  
  
  
• Після поразки революції в імперії запанувала реакція. Царський уряд проводив відкриту антиукраїнську політику. Головним провідником імперської реакційної політики  з 1906 р. був голова Ради міністрів Петро Столипін. У своїй політиці він спирався на ідеологію російського шовінізму.

  Шовінізм – агресивна форма націоналізму, проповідь національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої, схильність до розпалювання міжнаціональної ворожнечі й ненависті. В даному випадку – російської нації проти української.

  У 1908 р. у Києві було створено «Клуб російських націоналістів міста Києва». Основним завданням клубу було «боротьба з українофільством», яке, на думку його ідеологів, підривало коріння «російської православної цивілізації». 20 січня 1910 р. вийшов циркуляр Столипіна із забороною реєструвати будь-які інородницькі товариства.

  

  
   

•  У чому суть та якими були наслідки аграрної реформи Столипіна в Україні

  Як ви вже знаєте, перешкодою, що гальмувала розвиток ринкових відносин у сільському господарстві, було поміщицьке та общинне землеволодіння. У 1905 р. в Україні налічувалося близько 45 % дворів з общинним землеволодінням. Общинна форма землеволодіння була найбільш поширеною у Харківській губернії та Південній Україні, де вона охоплювала від 91 до 96 % усіх селянських дворів. На Чернігівщині общинники становили близько 50 %. Незначною була їхня кількість на Правобережній Україні й на Полтавщині.

  

  Кількість дворів, що вийшли з общини

  

  Зауважте

  У 1913 р. Україна досягла найбільшого за всю попередню історію валового збору зернових — 1,2 млрд пудів.

  У 1906 р. цар Микола II підписав указ, згідно з яким кожен селянин отримував в особисту приватну власність земельний наділ, що перебував у розпорядженні сільської общини. Селяни, які виходили з общини, повинні були або переселятися із села на хутір, або, зберігаючи садибу в селі, перенести своє господарство на відведену індивідуальну ділянку (відруб).

  Від 1907 р. до 1911 р. в Україні виділилося на хутори та відруби 226 520 селянських господарств, що становило майже половину їхньої загальної кількості. Проте більшість хуторян мали вбогі господарства, які руйнувалися й занепадали. Для малоземельних селян вихід з общини означав цілковите розорення. Він позбавляв їх можливості користуватись общинними вигонами, водопоями та іншими угіддями, без яких вони не могли довго протриматися на відведеній ділянці землі. Тому біднота чинила опір руйнуванню общини.

  Біднота, одержавши надільну землю у власність, продавала її за безцінь заможним селянам і остаточно пролетаризувалася. У 1906—1912 рр. в Україні продали свої наділи близько 263 тис. селянських дворів. Це ще більше посилило процес розшарування села на заможних селян і бідноту.

  В Україні унаслідок концентрації земельних наділів у руках заможних власників, використання ними машин, добрив, розширення посівних площ збір зерна збільшився майже у півтора разу (1909-1913).

  Важливою ланкою нової аграрної політики було заохочення переселення селян на малоосвоєні регіони Російської імперії. Найбільше трудових мігрантів з України - майже 1 млн осіб - виїхало до Південно-Західного Сибіру й Північного Казахстану (Сірий Клин) і Далекого Сходу (Зелений Клин). Незабаром близько 70 % переселенців повернулося в Україну.

  Наслідки аграрної реформи Столипіна

  • Створення нових можливостей для капіталізації сільського господарства

  • Формування потужної верстви середнього та заможного селянства, яке не лише годувало країну, а й забезпечувало найважливіші статті її експорту

  • Застосування машин і добрив у господарствах поміщиків та заможних селян, а відтак зростання продуктивності сільського господарства

  • Прискорення обезземелення селянства, поява великої кількості безробітних, посилення майнового розшарування селян

  • Переселення частини українських селян у малоосвоєні райони азіатської частини імперії

  • Зростання соціальної напруги в суспільстві

• Завдання. Скласти тезовий план "Суспільно-політичне становище в 1907-1914 роках"

• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/10750390

• Домашнє завдання. Скласти кросворд з теми "Столипінська реформа"

Урок №36.Тема: Російська революція 1905–1907 рр. на території України

• Презентація: https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-rosiyska-revolyuciya-1905-1907-rr-na-teritori-ukra-ni-249039.html
• 
  
  
  
• 
  
  
  
  
•  Завдання. Скласти узагальнюючу таблицю "Причини революції 1905–1907 рр.": "Економічні", "Соціальні", "Політичні"
• • Суперечливі процеси модернізації;
• • нерозв’язаність аграрного питання;
• • збереження поміщицьких землеволодінь;
• • малоземелля і безземелля селян
• • Самодержавна форма правління;
• • відсутність демократичних прав і свобод;
• • знищення будь-яких проявів волелюбності; 
• • втрата царатом авторитету у зв’язку з поразкою в російсько-японській війні;
• • поява політичних партій, розширення сфери їхніх дій, посилення впливу на народні маси
• • Існування станових привілеїв;
• • жорстка експлуатація робітничого класу;
• • тяжке становище народних мас;
• • масове безробіття;
• • тяжкий національний гніт
• Робота з документом: Маніфест «Про вдосконалення державного порядку» (17 жовтня 1905 року)

  «…На обов’язок Уряду покладаємо Ми виконання непохитної нашої волі:

  1. Дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи на засадах дійсної недоторканності особи, свободи совісті, слова, зборів і союзів.

  2. Не зупиняючи призначених виборів у Державну Думу, залучити тепер же до участі в Думі у міру можливості, відповідної стислості терміну, що лишився до скликання Думи, ті класи населення, які нині зовсім позбавлені виборчих прав, представивши потому подальший розвиток початку загального виборчого права у знову встановленому законодавчому порядку.

  3. Установити як непорушне правило, щоб жодний закон не міг мати силу без схвалення Державною Думою і щоб виборним від народу була забезпечена можливість справжньої участі в нагляді за законовідповідністю дій поставленої від нас влади».

  Завдання

  1. Визначте основні положення Маніфесту.

  2. Які зміни в політичний лад імперії мав внести цей документ?

• Із праці Н. Полонської-Василенко «Історія України»

  …Цей Маніфест не дав заспокоєння. Навпаки: населення у своєму ставленні до нього поділилося на три частини:

  1) на так би мовити центральну, що складалася з людей, які прийняли Маніфест з надією, що він дасть конституцію і що ця конституція почне нову добу в історії;

  2) на революційні групи, які вважали, що цей Маніфест є тільки тимчасовою зупинкою у боротьбі уряду з революцією, і поставилися до Маніфесту вороже;

  3) на праві елементи, починаючи від людей, близьких до Царського Дому; вони вважали, що Маніфест вирвано у царя, і вживали всіх зусиль, щоб зберегти самодержавство у повній його силі».

  Завдання

  • Поясніть, чому так неоднозначно населення сприйняло царський Маніфест 17 жовтня.

• Робота з таблицею

  Етапи революції 1905–1907 рр.
  І фаза — «піднесення» (січень–жовтень 1905 p.):	• Наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру; • політизація народних мас; • активізація процесу самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо); • поширення хвилі заворушень серед селян та армії; • переплетення та взаємовплив робітничого, селянського та національно-визвольних рухів
  II фаза — «кульмінація» (жовтень–грудень 1905 р.):	•Коротка стабілізація в країні та певне розмежування політичних сил після публікації царського Маніфесту 17 жовтня; • діалог та легальна взаємодія між опозицією та владними структурами; • активне формування багатопартійної системи; • організація лівими силами хвилі збройних повстань у грудні 1905 р. (повстанськими центрамив Україні були Харків, Олександрівськ, Катеринослав, Горлівка та інші міста)
  III фаза — «спад» (січень 1906 — червень 1907 р.)	• Посилення репресій (каральні експедиції, арешти, обшуки тощо); • зменшення масштабів та інтенсивності робітничих страйків та селянських виступів; • перехід більшості політичних партій у підпілля; • поширення серед революціонерів терористичних форм боротьби; • спроби опозиції продовжити боротьбу парламентськими методами у стінах Державної Думи; • перехід реакції у наступ

  
  

Активізація національного руху:

Діяльність української громади в Державній Думі

Робота з таблицею

Діяльність українських громад в І та ІІ Державних Думах
І Державна Дума	ІІ Державна Дума
Склад: Поміщики — 24 чол. Інтеліґенція — 26 чол. Селяни — 42 чол. Робітники — 8 чол. Священики — 1 чол.	Склад: Поміщики — 16 чол. Інтеліґенція — 17 чол. Селяни — 6 чол. Робітники — 59 чол. Священики — 4 чол.
Діяльність: • 45 депутатів об’єдналися в українську парламентську громаду; • мали друкований орган «Укра- їнський вісник»; • голова громади — Ілля Шраг; • домагалися автономії України та українізації державного управління і освіти	Діяльність: • 47 депутатів об’єдналися в українську парламентську громаду; • мали друкований орган «Рідна справа — Вісті з Думи»; • домагалися автономії України, місцевого самоуправління, української мови в школах, суді і церкві

• Завдання. Записати результати та значення Революції 1905-1907 рр.
• ІНтерактивна вправа: https://learningapps.org/10058081
• Домашнє завдання.Опрацювати параграф підручника та виписати терміни та поняття

Урок №35.Тема:  Український національний рух: політичний етап

• Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentaciapolitizacia-ukrainskogo-nacionalnogo-ruhu-na-pocatku-hh-st-435351.html
• 
  
  
  
• Пригадай!!!

  

  
  
• Пригадайте, яка політична партія стала першою на західноукраїнських землях?  

  Коли вона виникла?  

  Назвіть засновників партії?  

  Яка верства населення Галичини підтримувала РУРП? 
• Робота з схемою:

  Політизація українського національного руху в Наддніпрянській Україні

  Передумови
  Прихід до українського руху молодого покоління діячів, яких не влаштовувало старе культурництво	Загальна тенденція опозиційних рухів у Російській імперії до створення політичних партій	Соціально-економічні зміни другої половини XIX ст. — індустріалізація економіки, пролетаризація, обезземелення селянства, загострення соціальних протиріч і політизація суспільства

  Основа політичних організацій
  Громадівський рух	Студентський рух

  Напрямки Українського руху
  Ліберально-демократичний	Соціалістичний	Націоналістичний

  Українські політичні партії Наддніпрянщини на початку XX ст.

  

  Брошюра м. Міхновського «Самостійна Україна»

  	Основні ідеї
  Мета партії	Створення політично незалежної української держави
  Новим лідер національного руху	Інтелігенція третьої хвилі, яка на відміну від першої (Чарторийські, Вишневицькі) і другої (Безбородьки, Прокоповичи) служить своєму народові
  Спосіб досягнення поставленої мети	«Боротьба кривава і безпощадна»
  Основні принципи боротьби за національну українську державність	«Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас» «Україна для українців» «Поборемо або вмремо»

Робота з джерелом

Десять заповідей УНП (М. Міхновський)

1. Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей.

2. Усі люди — твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди — се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас.

3. Україна для українців! Отже, вигонь звідусіль з України чужинців-гнобителів.

4. Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів.

5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь ворогів його, зневажай перевертнів-відступників…

6. Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних інтересів.

7. Не зробися ренегатом-відступником.

8. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.

9. Допомагай своєму землякові поперед усіх, держись купи.

10.Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаєш їм сили й відваги, не накладай укупі з гнобителями нашими, бо зрадником будеш.

Запитання та завдання

1) Проаналізуйте наведене джерело. Визнач те його основну ідею.

2) Як називалася течія українського національно-визвольного руху, яку започаткував М. Міхновський? Як наведене джерело відображає процес політизації українського визвольного руху?

3) Поміркуйте, чи були реальними ці заповіді для втілення в життя. Із якими заповідями ви погоджуєтесь, а які — вважаєте неприйнятними? Чому?

Діяльність політичних партій
Назва партії та рік утворення	Лідери	Програмні положення та діяльність
Революційна українська партія (РУП) 1900	Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов	Укладення М. Міхновським програми партії — «Самостійна Україна», у якій були обґрунтовані історичні права України на самостійне існування. Згодом перехід на засади автономії. Надання переваги марксистському соціалізму
Українська народна партія (УНП) 1902	М. Міхновський, О. Макаренко	Партія виступала з позицій повної державної самостійності України Орієнтація на національну інтелігенцію
Українська соціал-демократична спілка («Спілка») 1904	М. Меленевський	Партія виступала з марксистських позицій. Прагнення виражати інтереси всіх робітників України незалежно від їх національності. Злиття в 1905 р. з меншовицькою фракцією РСДРП
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) 1905	В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш	Орієнтація на селян і робітників. Прагнення поєднати марксизм із націоналізмом. Вимога автономії для України
Українська демократично-радикальна партія (УДРП) 1905	А. Лотоцький, Є. Чикаленко, Б. Грінченко	Партія виникла в результаті злиття Української демократичної партії (УДП) та Української радикальної партії (УРП). Відстоювання ліберально-демократичних позицій, ідеї встановлення в Російській імперії конституційної монархії, яка надала б Україні автономії у складі Росії

• Завдання. Розподілити партії:РУП,УДП,УРП,УСДРП,УНП,УДРП

"Автономісти"                                            "Самостійники"

• ІНтерактивна вправа: https://learningapps.org/19342229
• Повідомлення про партії РСДРП,есери,БУНД (на вибір)

 

Урок №34.Тема: Соціально-економічний розвиток в складі Російської імперії. 

Населення України на початку ХХ ст. Індустріальна модернізація 

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-socialno-ekonomichniy-rozvitok-naddnipryanschini-v-skladi-rosiysko-imperi-na-poch-20-st-zno-158943.html
• 
  
  
  
• Опрацюй!!!Розвиток промисловості.

  Спеціалізація виробництва призвела до формування в підросійській Україні великих промислових центрів: Донецького вугільно-металургійного, Криворізького залізнорудного, Нікопольського марганцевого басейнів та Південно-західного цукробурякового району.

  Відбувається процес концентрація виробництва, в якому Україна на початку ХХ ст. вийшла на одне з перших місць в світі.

  Розпочався процес монополізації промисловості (переважно у вигляді синдикатів) і банківської сфери. 

  Нерівномірність економічного життя: період піднесення змінювався періодом кризи – економічна криза 1900-1903 рр.

  Розгортання страйкового руху з економічними вимогами та поступова його політизація.

  
  

  Промисловці- меценати.

  Економічний розвиток призвів до появи нової української еліти з кола підприємців, які опікуються культурою, освітою, медициною тощо.

  Серед таких підприємців-благодійників слід відмітити родини Терещенків, Семиренків, поміщик-землевласник Є.Чикаленко.

  
  

  Розвиток сільського господарства та кооперативний рух.

  Розвиток капіталістичних відносин сприяв спеціалізації сільськогосподарського виробництва.

  На початку ХХ ст. відбувається скорочення землеволодіння поміщиків, землі яких поступово переходять у власність буржуазії.

  Зростання соціального розшарування на селі, процес обезземелення селянства, який призвів до аграрного перенаселення та появи великої кількості безробітних.

  Відбувається масова трудова еміграція з Наддніпрянщини до Середньої Азії, Сибіру та Далекого Сходу.

  Набуває розповсюдження кооперативний рух як форма пристосування селян до ринкових відносин.

  Микола Левитський- «артільний батько», ідеї якого покладено в основу створення хліборобських артілей.
• Матеріал до  уроку: https://geomap.com.ua/uk-uh10/1062.html
• Завдання. Записати в зошит основні риси соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії"
• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/5301452
• Домашнє завдання. Повідомлення про меценатів (Терещенки, Семиренки, Ханенки, на вибір)

Урок №33.Тема: Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми «Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.»

• https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7778589 

Урок №32.Тема: Практичне заняття. Скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.

• Мета: порівняти умови розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст. на основі матеріалу підручника та додаткових джерел інформації.
• Матеріали до практичної роботи:

https://www.youtube.com/watch?v=kSGsuODdIGg : -  https://learningapps.org/19342229  https://learningapps.org/8929650 

• Заповнити таблицю: https://docs.google.com/document/d/12dBZXCSI5TWdRJ0DkmOTe_kI3BY-5Nxr/edit?usp=sharing&ouid=101741304775434656088&rtpof=true&sd=true
• Домашнє завдання.Підготуватися до уроку узагальнення

Урок №31.Тема: Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів. Пореформені (після скасування панщини в 1848 р.) зміни у становищі селянства. Нафтова промисловість Дрогобиччини. Кооперативний рух. Трудова еміграція. 

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-osoblivosti-socialno-ekonomichnogo-rozvitku-zahidnoukra-nskih-zemel-93439.html
• 
  
  
  
  
  
• Наслідки селянської реформи 1848 р.

  Ви вже знаєте, що за доби «Весни народів» 1848-1849 рр. подією епохального значення стало оголошення імператорським указом від 22 квітня 1848 р. звільнення селян у Галичині від панщини з 15 травня - на чотири місяці раніше, ніж у всій монархії (у серпні указ був поширений на Буковину; на Закарпатті, як і по всій Угорщині, панщину скасовано Угорським сеймом у березні 1848 р. і підтверджено імператорським указом у 1853 р.).

  Бесіда за запитаннями

  ⦁ Пригадайте зміст селянської реформи 1848 року: (звільнення селян від панщинних повинностей за викуп; надання їм громадянські права; отримали право власності на землю, яка перебувала в їхньому користуванні)

  ⦁ Чи багато змогло скористуватися цією реформою і чому? (більшість селян залишалися малоземельними й неплатоспроможними) 

  
  

  Робота з історичним джерелом

  Зі статті в журналі «Народ» за 1890 р.: 

  «Половина мужиків-хліборобів у Галичині не мають навіть засобів для життя, доконче потрібних, щоб з голоду не пухнути. Половина наших мужиків із року в рік голодує і мусить голодувати, бо не має на чому вижити, а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, та все одно живе так бідно, як мало де в іншій країні. Та половина наших майже безземельних мужиків рятується, як може, заробітками і службами по дворах та інших роботах. Але ж гіркі й мізерні в нас заробітки. Великого промислу і фабрику нас дуже мало, а цілий заробіток є лише на панських ланах. Платня в нас усюди дуже мала... Половина майже кожного села - то такі бідаки, що навіть чорного хліба не мають, а лише пісною бараболею та борщем живляться, а м'яса чи молока то й на Великдень не кожний побачить. Стара убога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі і навіть верітки (одягу з грубої тканини, з ряднини. - Лет.) нема. Такої бідноти множиться у нас чимраз більше, бо й усі наші селяни-хлібороби так з усіх боків притиснені, що чимраз більше сходять на біду, і всім їм грозить однакове лихо...»

  ? Чи змінилося кардинально становище селян після реформи? 

  ? Як наведені факти, на вашу думку, пов’язані з трудовою еміграцією західноукраїнських     селян за кордон наприкінці 19 ст.?
• Початок трудової еміграції українців

Еміграція (латин. emigratio - виселення, виїзд) - переселення, вимушене чи добровільне переміщення людей зі своєї вітчизни в іншу країну з економічних (трудова еміграція), політичних чи релігійних причин.

Демографічний вибух, аграрне перенаселення, нестача землі дали поштовх розгортанню переселенського руху західних українців у кінці XIX ст. до Канади, США, Бразилії, Аргентини та інших країн. Для організації набору і перевезення переселенців існували спеціальні компанії (умови перевезення західноукраїнських селян через океан часто нагадували транспортування африканських рабів у минулі часи). На нових місцях українські емігранти опинялися у тяжких і незвичних умовах.

Протягом другої половини XIX ст. зі Східної Галичини та Північної Буковини емігрувало приблизно 250 тис. чол., із Закарпаття - 170 тис. чол.

Австрійський уряд не дотримувався послідовної політики в еміграційному питанні. Спочатку ігнорував його, а пізніше забороняв еміграцію, переселенців повертав назад. Але ці заходи не зупинили еміграцію.

Отже малоземелля і безземелля виганяли з рідних домівок на пошуки кращої долі десятки тисяч селян. Ситуацію ускладнив демографічний бум, що охопив у другій половині XIX ст. всю Україну, у т. ч. і Західну. З 1857 р. до кінця XIX ст. населення західноукраїнських земель збільшилося з 3,9 млн. до 6,4 млн. осіб. Українці з них становили відповідно 2,6 млн. і 4,6 млн. решту - поляки, євреї, німці, угорці та ін.

Слабка місцева промисловість не могла поглинути надлишок сільського населення. Аграрне перенаселення досягло великих масштабів і надзвичайно здешевило робочі руки.

Тяжкі економічні умови примушували селян залишати батьківщину й шукати кращої долі в чужих краях. У кінці XIX ст. почалась масова еміграція - переселення до Канади, СІЛА, Бразилії і навіть до Австралії. В 90-х pp. XIX ст. з Західної України за океан емігрувало більше як 250 тис. осіб.

На сезонну, переважно сільськогосподарську роботу, виїздили до Німеччини, Росії (Бессарабія, Царство Польське, Литва), Румунії, Данії, а також в Угорщину й Австрію. Еміграція відбувалася в жахливих умовах. Переселенців затримувала поліція, їх ошукували різні агенти, грабували корабельні компанії, не кажучи вже про злигодні, які чекали багатьох з них на чужині

• Завдання.Запишіть особливості соціально-економічного розвитку Західноукраїнських земель
• Домашнє завдання. Виписати причини еміграції 

Урок №30.Тема: Зростання української політичної активності. Українсько-польське суперництво в Галичині. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні. Народовська політика «нової ери»

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-suspilno-politichne-zhittya-zahidnoukra-nskih-zemel-u-80-90-h-rokah-xix-st-216166.html
• 
  
  
  
• Опрацюй!!!

. Вихід українського руху (як москвофілів, так і народовців) на широку політичну арену був наслідком розгортання в Європі політичних рухів, поширення модерних європейських політичних теорій, зокрема соціалізму. Новий імпульс українському руху в Галичині дала східноукраїнська інтелігенція, яка на той час була більш освіченою та обізнаною в європейських політичних теоріях. Цьому сприяла, зокрема, діяльність М. Драгоманова, який закликав молодь підвищувати свій інтелектуальний рівень, знайомитися із кращими надбаннями європейської та російської культури й науки. На його заклики відгукнулася невелика група західноукраїнської молоді. Так в українському русі виникла ще одна течія — радикальна.

У жовтні 1890 р. радикали створили першу українську політичну партію в Галичині — Русько-українську радикальну партію (РУРП). Уперше в українському русі було висунуто й аргументовано ідею єдності українських земель і політичної самостійності України. Він містився в книзі Ю. Бачинського «Україна irredenta» (1895 р.).

Книга викликала інтерес у широких колах громадськості. Як стверджував один із діячів українського руху Степан Баран, «Кобзар» Т. Шевченка і «Україна irredenta» Ю. Бачинського «зробили нас, старших гімназистів і студентів, українськими державниками та соборниками». Саме зусиллями ровесників Ю. Бачинського, яких називали «молодими радикалами», у 1895 р. на черговому з’їзді РУРП до партійної програми було включено положення про самостійну Україну. Невдовзі цим шляхом пішли всі інші українські партії Галичини.

Незважаючи на наполегливу працю, РУРП не здобула широкої підтримки в галицькому суспільстві, хоча в 90-ті рр. XIX ст. посідала провідні позиції. Проти неї було налаштовано духовенство, яке заблокувало партії доступ до селянства. Соціалістичні ідеї не сприйняли через нечисленність українського пролетаріату. Наприкінці 1899 р. партія переживала кризу.

Розбіжності в керівництві РУРП створили передумови для виникнення нових партій. Так, у 1899 р. від неї відійшли прихильники марксизму й заснували Українську соціал-демократичну партію (УСДП). Видатними її членами були М. Ганкевич, С. Вітик, Ю. Бачинський. Партія мала відстоювати інтереси українського робітництва, підтримуючи гасло політичної незалежності України. Через відсутність широкої соціальної бази УСДП була нечисленною, проте її лідери мали значний вплив у краї. До того ж партія відігравала помітну роль у профспілковому русі.

У грудні 1899 р. частина радикалів, що дотримувалися націоналістичних поглядів (І. Франко та інші), а також основна маса народовців на чолі з Є. Левицьким та В. Охримовичем за посередництва М. Грушевського та фінансової підтримки з Наддніпрянщини утворили Українську національно-демократичну партію (УНДП).

Партію очолили М. Грушевський, Є. Левицький, В. Охримович, Д. Савчак, І. Франко. Перший з’їзд партії відбувся в 1900 р. У своїй програмі-максимум УНДП проголосила соборність України, «де б усі частини нашої нації об’єдналися в одну новочасну культурну державу», і її національну незалежність. У програмі-мінімум ставилося завдання домогтися автономії краю в межах Австрії. В інших питаннях це була типово ліберальна партія, яка прагнула уникати соціальних конфліктів. Своєю поміркованістю й народовською тактикою вона завоювала прихильність більшої частини населення

.

• Робота з схемою:

  

  
  

  

  
  

  

  
  
• Завдання. Продовжи речення

Радикальна течія-

"Нова ера" - 

Галицький сейм - 

РУРП -

УСДП - 

УНДП - 

• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/6539831
• Домашнє завдання.Заповнити таблицю з графами "Назва партії", "Рік утворення", "Лідери", "Програмні ідеї"

Урок №29.Тема: Національно-політичні й культурні течії в українському русі Галичини і Буковини: русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). 

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-osnovni-techi-suspilno-politichnogo-ruhu-v-50-60-h-rokah-hih-st-na-zahidnoukra-nskih-zemlyah-moskvofili-ta-narodovci-kulturno-osvitne-tovaristvo-prosvita-23024.html
• 
  
  
  
• У другій половині ХІХ століття на українських землях, що перебували у складі Австро-Угорської імперії сформувалося дві течії: москвофіли та народовці (українофіли).

  

  
  
•  У 1868 році народовцями у Львові було засновано товариство «Просвіта» - з метою культурного розвитку, консолідації народної спільноти та піднесення національної свідомості українського народу. Товариством було видано багато книг, підручників, брошур, літературно-наукових альманахів. Філії «Просвіти» та читальні з’явилися ледь не по всій Галичині та Буковині. У 1869 р. товариством була заснована власна наукова бібліотека з читальнею та видано «Читанку для сільських людей» - «Зоря». Першим головою товариства став педагог та композитор Анатоль Вахнянин.

  У 1873 р. у Львові, за ініціативи народовців, було створено Літературне товариство ім. Т. Г. Шевченка. Спершу основною метою товариства був розвиток української словесності. У 1892 р. за ініціативи О. Кониського воно перетворювалось на товариство фахових науковців та науковців-аматорів. Було сформовано три відділи: філологічний, історико-філософський та математико-природничо-медичний. Товариство стало називатися Науковим товариством ім. Т. Шевченка.

  За головування Михайла Грушевського НТШ товариство мало власну друкарню, а пізніше було створено «Видавничу спілку» для видання української художньої літератури та науково-популярних книжок. Товариство сприяло вихованню талановитої наукової молоді. Фактично – це перша в українська Академія наук. 
• Запитання:

  Назвіть представників москвофілів.

  Назвіть представників народовців.

  Інтереси яких верств населення представляли течії?

  Які організації були засновані народовцями?

  З якою метою було створено товариство «Народна рада»?

  Які організації були створені москвофілами?

  З якою метою було створено товариство «Руська рада»?

  То які ж цілі переслідувала кожна течія?
• Завдання. Підготувати порівняльну таблицю:https://docs.google.com/document/d/1GHlQ-_0n1VvBHSSG2No0ySavsHcekGlrPzbtiTRNWR0/edit?usp=sharinghttps://docs.google.com/document/d/1GHlQ-_0n1VvBHSSG2No0ySavsHcekGlrPzbtiTRNWR0/edit?usp=sharing
• ІНтерактивна вправа: https://learningapps.org/10023376
• Домашнє завдання. Історичний портрет (на вибір) 

Урок №28.Тема: Зміни у політичному становищі західноукраїнських регіонів у зв’язку з перетворенням Австрійської імперії на Австро-Угорську, запровадженням конституційно-парламентського устрою та децентралізацією. «Українське питання» в політиці австрійської влади.  

• Робота з картою:
  
  
  
• Назвіть адміністративні одиниці,що входили до складу Австрійської імперії?
• Опрацюй!!!Після революції 1848-1849 pp. в Австрійській імперії відбулися важливі зміни, які справили значний вплив на становище західних українців. І хоча матеріальний рівень більшості населення не поліпшився, життя швидко набувало нових рис, зумовлених формуванням фабрично-заводської промисловості. Західна Україна втягувалася в загальноєвропейський процес становлення індустріального суспільства.

  Реформи в Австрійській імперії і зміни адміністративно-політичного устрою. Зміни в становищі західноукраїнських земель

  Після поразки революції 1848 р. в Австрійській імперії прийшло десятиліття реакційного правління. Але «бахівська реакція», названа так за іменем її основного провідника, міністра закордонних справ Баха, була безперспективною: жодне з гострих соціально-економічних і політичних питань не було вирішене.

  У 60-ті pp. XIX ст. в державі стали назрівати політичні реформи. У 1867 р. було прийнято Конституцію, що проголошувала рівноправність громадян у державних установах, судах і школах. У 1868 р. унітарна Австрійська імперія в результаті компромісу між австрійською і угорською знаттю перетворилася в дуальну (двоїсту) Австро-Угорську імперію, конституційну монархію.

  Деякі зміни відбулися й у становищі західноукраїнських земель. Хоча Галичиною управляв австрійський намісник, якого призначали з числа польських магнатів, край одержав обмежену внутрішню автономію. Ще у 1861 р. у Львові розпочав свою роботу Галицький обласний сейм. Більшість у ньому отримали польські поміщики і підприємці, але обирати і бути обраними могли й українські селяни. Імперський уряд відмовився задовольнити давню українську вимогу розділити Галичину на дві адміністративні одиниці: населену українцями Східну і населену поляками Західну Галичину. Як і до 1868 p., Східна Галичина, де переважало українське населення, була об'єднана із Західною Галичиною (на захід від р. Сян), населеною головним чином поляками, в єдине Королівство Галичини і Лодомерії.

  Внутрішнє самоврядування було надане також Буковині, проте доступ українців до Буковинського сейму був обмежений: у ньому домінували румуни і німці. Австрійські власті продовжували на західноукраїнських землях політику «поділяй і владарюй», протиставляючи українську більшість польській, румунській та німецькій меншості.

  Утворення двоїстої Австро-Угорської імперії ще більше віддалило закарпатських українців від галичан і буковинців. Закарпаття стало частиною Угорщини і ніякого самоврядування не одержало. Край складався з чотирьох русинських (українських) жуп або комітатів (областей), які управлялися з Будапешта - столиці Угорщини.

  Отже Після революції 1848 р. в Австрійській імперії настав період «бахівської реакції». У 60-тірр. XIX ст. у державі стали назрівати політичні реформи. Конституція, прийнята 1867 p., проголошувала рівноправність громадян у державних установах, судах і школах. У 1868 р. унітарна Австрійська імперія перетворилась в дуальну (двоїсту) Австро-Угорську імперію.

  Східною Галичиною продовжував управляти австрійський намісник (якого призначали з числа польських магнатів), край отримав обмежену внутрішню автономію. У 1861 р. у Львові розпочав роботу Галицький обласний сейм, перевагу в якому отримали польські поміщики і підприємці. Але обирати і бути обраним могли й українські селяни.

  Східна Галичина продовжувала залишатися у складі Королівства Галичини і Лодомерії. А давня вимога східних галичан виділити Східну Галичину в окрему адміністративну одиницю не була задоволена.

  Північна Буковина мала внутрішнє самоврядування - Сейм. У Буковинському сеймі домінували румуни й німці.

  Закарпаття стало частиною Угорщини, не одержавши ніякого самоврядування. Край складався з чотирьох груп, або комітатів, які управлялися з Будапешта.

• Завдання. Склади тези "Зміни в політичному житті Західноукраїнських земель"

• Домашнє завдання. Знайти приклади в історії про дуалістичні імперії

Урок №27.Тема: Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми «Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.»

• Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6696209

Урок №26.Тема:Практичне заняття.  проаналізувати політику російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу та інших доступних офіційних актів (на вибір учителя /учительки) й підготувати відповідне резюме

• Матеріал до уроку: http://petrenkosvhistory.blogspot.com/2018/02/9_6.html
• Валуєвський циркуляр (1863) — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, учбових і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.Мотивом до видання циркуляру став страх царської влади, що публікації книг українською мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв.
  Дію Валуєвського циркуляру було закріплено і розширено шляхом виданняЕмського указу.
  Емський указ — розпорядження російського імператора Олександра II (1876), спрямоване на витіснення української мови з культурної сфери і обмеження її побутовим вжитком.Указ забороняв ввозити на територію Російської імперії з-за кордону книги, написані українською мовою, видавати нею оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот, театральні вистави і публічні читання.Заборонено навчання українською.
  Гальмівний ефект Валуєвського циркуляру для українців був відчутним.У 1864—1869 pp. число укр. книжок зменшилося до 24. Перестали діяти недільні школи, послабилась праця в громадах, частина членів яких була заарештована й заслана.
  Валуєвський циркуляр був ударом по усьому загалу українофілів, однак за його рядками дослідники «розпізнають» й декілька конкретних імен. Це Володимир Антонович (поляк, що став українцем), Микола Костомаров (організовував видання дешевих книг українською мовою для народу) та Пилип Морачевський (подав на розгляд переклад Нового Заповіту).

  Емський указ не був скасований офіційно, однак втратив чинність 17 жовтня 1905 року з виданням так званого "Манiфеста громадянських свобод" імператором Миколою II

• Робота з документом. 

Із циркуляру міністра внутрішніх справ П. Валуєва

про заборону  української мови (18 липня 1862 р.)

Давно вже йде суперечка в нашій пресі про можливість існування самостійної малоруської літератури. Приводом для цієї суперечки були твори деяких письменників, які відзначалися більш або менш чудовим талантом або своєю оригінальністю. За останній час питання про малоруську літературу набуло іншого характеру, внаслідок обставин чисто політичних, що не мають ніякого відношення до інтересів власне літературних. Попередні твори малоруською мовою були розраховані лише на освічені класи південної Росії, а тепер прихильники малоруської народності звернули свої погляди на масу неосвічену, і ті з них, які прагнуть здійснити свої політичні задуми, взялися, під приводом поширення грамотності і освіти видавати книги для початкового читання, букварів, граматик, географій і т.д. …

В С.-Петербурзі навіть збираються пожертви для видання дешевих книг на південноруському наріччі. … ніякої окремої малоруської мови не було, немає і не може бути, і що наріччя їх, яке вживається простолюдом, є та ж російська мова, тільки зіпсована впливом на неї Польщі, …

Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, … міністр внутрішніх справ визнав за необхідне … дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялись тільки такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства, пропускання ж книг малоруською мовою, як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити. 

• Завдання: 

1) Прочитайте документ.

2) Визначте, виходячи з отриманих вами даних, в чому автор вбачає «тривожне становище суспільства»?

3) Як ви вважаєте, чому царський уряд боявся розповсюдження української наукової та педагогічної літератури серед селянства?

4) До яких наслідків призвела поява Валуєвського циркуляру?

• Емський указ Государ імператор в 18/30 день минулого травня височайше наказав:

1) Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління яких би то не було книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі.

2) Друкування і видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки: 

а) історичних документів і пам'яток і 

б) творів красного письменства, але з тим, що при друкуванні історичних пам'яток безумовно додержувати правопису оригіналів; 

у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Головного управління.

3) Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот.

4) Припинити видання газети «Киевский Телеграф». Про цю височайшу волю пропоную Головне управління до належного виконання.

• Завдання:

1) Прочитайте документ.

2) Використовуючи текст документу, поясніть, яким чином російський уряд перешкоджав розвитку української культури та діяльності суспільно-політичних організацій?

• Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1043531
• Домашнє завдання.Підготуватися до контрольної роботи

Урок №25.Тема: Польський, єврейський та кримськотатарський рухи в Україні.Український національний рух наприкінці 60-х — у 90-х рр. ХІХ ст.

• Переглянь відео: 
  
  

• Опрацюй!!!У 1863–1864 рр. Правобережна Україна стала одним із районів, де розгорталися події польського національно-виз­вольного повстання. Упродовж тривалого часу його готував Центральний національний комітет, що мав тісні зв’язки з польською еміграцією в Західній Європі. Головною метою повстання проголошувалося здобуття національної незалежності Польщі та проведення реформ. Але щодо кордонів відновленої Польської держави та глибини соціальних реформ погляди керівників повстання розходились. Значна частина керівників повстання виступала за відновлення Польщі в кордонах 1772 р., тобто до поділів Речі Посполитої. Невизначеність, зрештою, мала негативні наслідки: українські селяни та діячі українського руху повстання не підтримали.

  Готуючи повстання, його керівники приділяли велику увагу Правобережній Україні. Тут проживала значна частина польського населення (485 тис., або 9,2%), ці землі колись входили до складу Річі Посполитої, а ще повстання в Україні мало відволікти сили царських військ від повстання на власне польських землях. У Правобережній Україні повстання готував «Центральний комітет на Русі», згодом «Провінціальний комітет на Русі». Керівниками повстання були призначені: у Київській губернії – В.Рудницький, Подільській – Яблоновський, Волинській – Е.Ружицький.

  Повстання, що почалось в ніч проти 23 січня 1863 р., швидко перекинулося в Литву, Білорусію та Правобережну Україну. На бік повсталих перейшла незначна частина солдатів і офіцерів російської армії та діячів загальноросійської революційної організації «Земля і воля».

  У Правобережній Україні діяло близько 20 партизанських загонів, що складалися переважно з представників польської шляхти. Всі спроби повсталих залучити на свій бік українських селян успіху не мали. Селяни подекуди навіть допомагали російським військам проти поляків. Із майже 20 тис. повсталих було лише 500 росіян, білорусів та українців. З українців, що взяли активну участь у повстанні, можна назвати А.Потебню (очолював воєнну організацію «Землі і волі»), І.Нечая (командир партизанського загону, що діяв у районі Любліна) та ін.

  Попри героїчний опір, повстання в 1864 р. було придушено. Хоча під час повстання українці засвідчили свою лояльність царському режиму, це не врятувало український рух від переслідування і звинуваченні, що він є «польською інтригою».

• Презентація до уроку: https://naurok.com.ua/gromadivskiy-ruh-1860-h-1890-h-rr-hih-st-ki-vska-gromada-hlopomani-polske-povstannya-1863-1864-rr-ta-yogo-naslidki-dlya-ukra-ni-134268.html
• Робота з картою: 

  

  
  
• Опрацюй!!!Уже наприкінці 60-х років громадівці почали відновлювати свої організації та діяльність у Києві, Полтаві, Чернігові й інших містах України. Відновлення чи утворення нових громад, вступ до них нових членів не розголошувалося, засідання відбувалися таємно, діяльність набула напівлегального характеру. Діячі визвольного руху переходять від культурницької роботи до діяльності політичної, метою якої є відновлення української державності.

   Найбільшою і найважливішою на той час стала Київська громада.Організація вже не допускала до членства всіх без винятку і не прагнула великої чисельності. Старі громадівці добирали нових членів обережно й зважено. Від кандидатів вони вимагали закінченої вищої освіти. Прийняття до громади відбувалося відкритим голосуванням і досить було одного голосу проти, щоб відмовити охочому до вступу. «Київська громада» складалася не більше як із п'ятдесяти осіб, представників інтелектуальної еліти, людей з високим моральним авторитетом.

  Це були найвизначніші вчені й письменники: В. Антонович, П. Житецький, П. Чубинський, Ф. Вовк, М. Лисенко, М. Старицький, І. Нечуй-Левицький, М. Драгоманов, О. Русов, М. Зібер, С. Подолинський та ін.

  Найбільшого значення «Київська громада» надавала розвиткові культури й науки. У січні 1873 р. частина громадівців утворили на базі історико-філологічного факультету Київського університету Історичне товариства Нестора Літописця.

  Наступного місяця цього ж року в Києві розпочав роботу Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Лідерами були П.Чубинський і М.Драгоманов. У1874-1875 рр. Київська громада стала видавати газету «Київський телеграф».

  

  
  

  

  
  
• Робота з історичним джерелом: Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.
  1. Заборона друкувати і ввозити з-за кордону книги українською мовою (1876 рік). Урядовий Емський указ.
   «Государ імператор у 18/30 день минулого травня височайше наказав:
  2. Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління будь-яких книг і брошур, що видаються за кордоном на малоруському наріччі.
  3. Друкування та видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі заборонити, за винятком тільки: а) історичних документів і пам’яток і б) творів красного письменства, але з тим, що при друкування історичних пам’яток безумовно додержувати правопису оригіналів; у творах же красного письменства не допускати ніяких відступів від загальноприйнятого російського правопису і щоб дозвіл на друкування творів красного письменства давати тільки після розгляду рукописів у Головному управлінні.
  4.Заборонити також різні сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот.
  5. Припинити видання газети «Київський телеграф». Про цю височайшу волю пропоную Головному управлінню до належного виконання…» 
  Завдання
  1. Чим була викликана поява Емського указу Олександра ІІ?
  2. Яку мету він переслідував?
  3. Розкрити основні положення Емського указу.
  4. Які наслідки для України мав Емський указ?
• У 70–80-х роках активізується діяльність студентської молоді, яка починає створювати власні об’єднання. Вони дістали назву молоді громади.

  Першою організацією стало таємне товариство «Братство тарасівців». Улітку 1891 р. кілька студентів із Київського і Харківського університетів приїхали до Канева й на могилі Т.Шевченка заприсяглися на все життя бути вірними заповітам національного генія.Ідейними натхненниками організації стали Іван Липа, Борис Грінченко,Микола Міхновський.

  

  
  
• Робота з таблицею."Суспільно-політичний рух в 70-90-х роках"

  Гуртки студентської молоді                                   Мета діяльності
  «Молоді громади» — виникають в 70-80 рокахХІХ ст. у Харкові, Полтаві, Чернігові та інших містах	• Ставили питання про вирішення політичних проблем: повалення самодержавства, ліквідація пережитків кріпосництва, проголошення політичних свобод, утворення незалежної української держави. • Виступали також за розвиток української культури. • Пропонували здійснити ці перетворення шляхом революції
  «Братство тарасівців» — виникає 1891 року в Харкові. Також утворилися організації у Києві, Полтаві, Чернігові, Одесі, Херсоні. Входили: Борис Грінченко, Микола Міхновський, Іван Липа та ін.	• Прийняли програму «Кредо молодих українців», в якій прозвучала вимога повної політичної незалежності України та ідея єдності всіх українських земель. • Займалися культурно-просвітницькою діяльністю: організація лекцій, сходів, утворення бібліотек, постановка спектаклів, написання праць. • Присягнули на могилі Шевченка поширювати його ідеї серед молоді
  «Загальноукраїнська безпартійна організація»(ЗУБО)— утворена 1897 р. в Києві. Ініціатор створення — Володимир Антонович	• Відкрила літературне товариство «Вік», бібліотеку у Києві, влаштовували Шевченківські свята, спектаклі, концерти, лекції, розповсюджували літературу

• Завдання. Записати в зошит назви організацій та їх представників, які існували в Україні у 1870-1890-х роках"
• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/9082198
• Домашнє завдання. Підготувати невелику біографічну довідку діяча на вибір (П.Чубинський, М.Драгоманов, М.Міхновський) 

Урок №24.Тема: Український національний рух: організаційно-культурницький (інституційний або народницький) етап.  

• Історична розминка (перевірка знань термінів та понять)

  • Київська козаччина-це…

  • Урбанізація –це…

  • «Похід у Таврія за волею»-це…

  • Кооператив – це…

  Презентація: https://vseosvita.ua/library/zarodzenna-gromadivskogo-ruhu-a-1860-h-rokah-hlopomani-531469.html
• 
  
  
  
• Робота з термінами: 

  

  
  
• Робота з таблицею: « Українські громади».

Орієнтований вигляд таблиці

План	Характеристика
	Громада в Петербурзі
Склад	Шевченко,Куліш, Костомаров, Білозерський, правник О.Ф.Кістяківський, видавець популярних книжок Д.С.Каменецький.
Мета	популяризація національної ідеї через видання книжок, журналів, проведення вечорів.
Діяльність	Започаткований у 1861 р. український часопис «Основа» друкував твори художньої літератури, історичні праці, документи, спогади, публіцистику тощо. Тут уперше опубліковано низку поезій Т. Шевченка.

• 1

Робота з історичним документом

• Із циркуляра царського міністра внутрішніх справ П. Валуєва 1863 р. про заборону вживання української мови в друкуванні та шкільному навчанні

  «Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв’язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне… щодо друкування книг малоруською мовою дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялися тільки твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити… Це розпорядження було передано на височайший государя імператора розгляд, і його величності бажано було удостоїти оноє монаршого схвалення».

  1. Як ви думаєте, чим була викликана поява Валуєвського циркуляра 1863 р.?

  2. Чому, на вашу думку, саме заборонялося друкування українською мовою передусім духовної і навчальної літератури?

  3. Як цей документ викривав імперську політику Росії щодо України?

• Завдання. Підготувати тезовий план "Основні ідеї громадівського руху"
  
  
  
• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/16166101
• Домашнє завдання. Підготувати історичний портрет В.Антоновича

Урок №23.Тема: Формування робітництва. Труднощі адаптації селян до міських умов життя.  

• Робота з терміном!!!Модерніза́ція — перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального. 
• Урбанізація - зростання чисельності міського населення і його частки в усьому населенні.
• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-osoblivosti-modernizaci-promislovosti-y-silskogo-gospodarstva-212775.html
• Відео:
  
  
• Робота з схемою:

  

  
  
• ⦁ Робота з історичним джерелом.

  ⦁ Прочитайте документ та охарактеризуйте становище українських робітників.

  Про становище українських робітників наприкінці ХІХ століття:

  «Ціни взагалі залишалися низькими: калач у 70-ті роки – 3 коп., хліб житній – 4,5 коп., пиріг – копійка, миска борщу – півтори копійки, галушок – 5 коп., порція печені або душенини – 15 коп., ковбаса м’ясна – від 15 до 30 коп., в’язка грибів – 15 коп., судак – 20 коп., короп свіжий – 50 коп. – 1 крб. невеликі були  і заробітки. Гончар, наприклад, наприкінці століття заробляв 30 коп., швець – 50-90 коп. на день, заробітна плата в промисловості була приблизно ж на цьому рівні (середньомісячна близько 20 крб.)»
• Завдання. ⦁ Доповніть речення:
  ⦁ Зростання чисельності міського населення і його питомої ваги в усьому населенні – це … 
  ⦁ У соціальній структурі більшої уваги набували групи… 
  ⦁ Вільнонаймані промислові робітники – це … 
  ⦁ Основним джерелом поповнення пролетаріату було … 
  ⦁ Соціальний прошарок, що складається з осіб, які займаються творчою розумовою діяльністю і для яких вона є джерелом існування … 
  ⦁ Нова еліта, що була представлена здебільшого іноземцями – це … 
  ⦁ Найчисельніша верства населення … 
• Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/6545801
• Домашнє завдання.⦁ Спробуйте скласти соціальну піраміду українського населення другої половини ХІХ ст.

Урок №22.Тема: Зміни в соціальній структурі населення

• Відео:
  
  
• Опрацюйте!!!

У другій половині XIX ст. формується інтеліґенція — специфічна верства населення, яка, не маючи приватної власності, займалася не фізичною, а розумовою працею. До цієї верстви в Україні належало 4,1 % населення. У пореформений період інтеліґенція зазнала значних змін:

• По-перше, вона стала більш неоднорідною, у її складі зросла частка різночинного елементу.

Зокрема, якщо на початковому етапі становлення інтеліґенції основним джерелом формування цієї верстви було дворянство, то наприкінці XIX ст. лише 20–25 % складу інтелігенції

мали дворянське походження, решта — вихідці з різних верств населення.

• По-друге, переважна частина інтеліґенції України була неукраїнського походження. У 1897 р. лише 16 % юристів, 25 % учителів і майже 10 % письменників були українцями.

• По-третє, асиміляторська політика царського уряду призвела до значної русифікації інтеліґенції.

• По-четверте, власне українська інтеліґенція проживала переважно у селах та невеличких містах, працюючи земськими вчителями, лікарями, агрономами тощо, тоді як у великих містах її частка була незначною. Наприкінці XIX ст. українці становили менше третини міського населення, у складі якого домінували росіяни та євреї.

• Робота з джерелами інформації
• Із повісті Івана Франка «Борислав сміється». «Знехотя, тяжкою ходою повзли дні за днями, і життя в Бориславі для робочих людей ставало все більш важким і важким. Здалеку і зблизька, з гір і долин, із сіл і містечок день за днем сотні людей плили-напливали в Борислав, як бджоли у вулик. Роботи! Роботи! Якої-небудь роботи! Хоча б і найважчої! Хоча б і найдешевшої! Щоб тільки з голоду не загинути! — такий був загальний лемент, загальний стогін, що хмарою носився над головами тих тисяч висохлих, посинілих, зголоднілих людей…А бориславські багатії тільки того й бажали! Дешеві й покірні робітники рікою напливали до них, зі сльозами напрошувалися на роботу, хоча б і за найдешевшу ціну, і ціна дійсно пішла усе більш дешева. А тим часом хліб ставав усе дорожче.., і робітникам не раз… доводилося непритомніти від голоду. Щотижня євреї — власники урізали плату робітникам, а невдоволених забивали знущальними глузливими словами: «Не хочеш стільки брати, то йди собі й подихай з голоду, — тут на твоє місце десять аж напрошується, та ще й за меншу ціну!»
• Завдання 1. На основі даного уривка проаналізуйте економічну ситуацію, яка склалася на західноукраїнських землях.2. Чому наймана робоча сила в Західній Україні була надзвичайно дешевою?
• Завдання. 
• Заповніть пропуски в тексті.

Внаслідок __ реформ та завершення __ перевороту ускладнилася __ структура суспільства: активно відбувалася диференціація в межах традиційних __ феодального суспільства — дворянства та __ , крім того, виникли нові класи — __ та __, дедалі помітнішу роль почала відігравати __ . Робітничий клас __ формувався як складова загальноросійського __ .

__ у Російській імперії формувалася за сприяння та під контролем __ , була тісно пов’язана з __ землеволодінням. У __ половині XIX ст. формується також __ — специфічна верства населення, яка, не маючи приватної __ , займалася не фізичною, а __ працею.

• Домашнє завдання.Скласти асоціативний кущ "Інтелігенція" 

Урок №21.Тема:  Україна в контексті міжнародних політичних подій середини ХІХ ст. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр. як поштовх до реформ у Російській імперії. Українці у Східній (Кримській) війні. 

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х рр. Модернізація промисловості й сільського господарства.

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-likvidaciya-kripactva-ta-reformi-1860--1870-r-r-95023.html 
• 
  
  
  
• Опрацюй!!!
  
  
  

Причини війни:

• Росія прагнула утвердитися на Балканському півострові й на Чорному морі;

• воєнні дії відбувалися на Дунаї, у басейні Чорного моря, Криму;

• Англія і Франція оголосили війну Росії і виступили на боці Туреччини;

• союзники здійснили бомбардування Одеси (квітень 1854 р.), взяли в облогу Севастополь (жовтень 1854 — серпень 1855 рр.);

• Росія зазнала поразки. За Паризьким договором (1856 р.) Росія позбавлялася права мати флот і фортеці на Чорному морі, а частина Бессарабії відійшла до Туреччини;

• ця війна засвідчила відсталість Росії й російської армії, загострила суперечності всередині країни;

• в Україні розгортається масовий виступ українських селян «Київська козаччина» та рух селянства в «Таврію за волею».

• У середині XIX ст. російська влада усвідомила, що економічне, соціальне й військове становище імперії, що ґрунтувались на підневільній праці кріпаків, опинилось у глибокій кризі.
• Робота з таблицею
• Причини селянської реформи
  
  
  
• 1. Поглиблення кризи феодальних відносин.
• 2. Поразка Росії в Кримській війні.
• 3. Посилення антикріпосницької боротьби.
• 4. Кріпацтво заважало розвиткові промисловості і торгівлі
• Робота з документом!!!
• Із царського Маніфесту 19 лютого 1861 року
• «Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають селянам за встановлені повинності в постійне користування... для забезпечення побуту і виконання обов’язків їх перед урядом визначену в Положеннях кількість польової землі та інших угідь.
• Користуючись цим поземельним наділом, селяни зобов’язані виконувати на користь поміщиків визначені в Положеннях повинності. У цьому стані, який є перехідним, селян іменують тимчасовозобов’язаними.
• Разом із тим їм надається право викупляти присадибну їх осілість, за згодою поміщиків вони можуть купувати у власність польові землі та інші угіддя, відведені їм на постійне користування. Після такого придбання у власність визначеної кількості землі селяни звільняються від обов’язків щодо поміщиків за викуплену землю і вступають у стан вільних селян — власників.
• Окремим Положенням про дворових людей визначено для них перехідний стан, пристосований до їхніх занять і потреб; по закінченні дворічного терміну видання цього Положення вони одержать повне визволення і термінові пільги».
• Запитання
• 1. На основі цього документа визначте, на яких умовах відбувалося звільнення селян.
• 2. Чи обійшла реформа інтереси поміщиків? Відповідь підтвердьте висловлюваннями із документа.
• 3. Які недоліки селянської реформи ілюструють народні приказки: «Дожилися до того, що хоч серед хати ори», «Поле — курці лапою ніде ступити», «Тіснота така, що зі стріхи на чужий город капає»?

Завдання. Заповнити в зошит таблицю: https://docs.google.com/document/d/1A5EycCSd-rCR2ceG8SDKmu7SHCWvSlfzNVAlEZ4zRPI/edit?usp=sharing

• Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/16165598
• Домашнє завдання. Записати наслідки реформ 

Урок №20. Тема: Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми «Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.»

• https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3948422 

Урок №19.Тема: Практичне заняття.  Підготувати план доповіді «Наш край в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.»  

ЗГАДАЙТЕ 1. Якими були особливості економічного життя краю у XVIII ст.? 2. Яким був адміністративно-територіальний устрій вашого краю у XVIII ст.? 3. Яким був ет нічний і соціальний склад його населення?

Завдання. Підготуйте план доповіді "Волинь в кінці 18-першій половині 19 ст." (використовуючи нищенаведені підказки)  Знайдіть у краєзнавчій літературі інформацію про адміністративно-територіальний устрій краю в першій половині XIX ст. З’ясуйте, які зміни відбулися в ньому порівняно з попереднім століттям і що їх викликало. Дайте характеристику системи влади й державної крайової адміністрації. Покажіть, як імперський уряд ліквідував особливості адміністративного устрою, що склалися раніше, уніфікував цей устрій з метою інтегрувати край до складу Російської (Австрійської) держави.

Покажіть зміни в чисельності та етнічному складі населення. Що їх викликало? Очевидно, у першій половині XIX ст. змінювалася й соціальна структура мешканців краю. Це теж вимагає пояснення. На контурній карті позначте найбільші населені пункти того часу. Які з них мали давню історію, а які належали до нових? Що сприяло появі й розвитку останніх? Покажіть динаміку їх зростання.

Спираючись на вивчене, охарактеризуйте стан розвитку економіки першої половини позаминулого сторіччя. Знайдіть спільне і відмінне в економічному розвитку краю порівняно з іншими районами України. Пошукайте відповідь на запитання про причини певних особливостей у господарчому житті регіону.

Перша половина XIX ст. була часом інтенсивного заселення і господарського освоєння Півдня України. Якщо ви живете в цьому регіоні нашої країни, розкажіть про це. Можливо, ви живете в області, звідки їхали переселенці в південні степи. Що вам відомо про причини та наслідки переселенського руху, про конкретний внесок земляків в освоєння нових земель?

Покажіть соціальне становище в краї різних суспільних верств. З’ясуйте, чи змінювалося воно, і якщо так, то як конкретно. Очевидно, у краї відбувалися соціальні рухи. Чи була боротьба проти кріпосницької системи? Якщо була, підготуйте повідомлення про пов’язані з нею події.

Ознайомтеся з повсякденним життям земляків. У цьому вам допоможе не лише література з історії рідного краю, а й фонди та експонати краєзнавчого музею.

Знайдіть матеріал про вірування, звичаї, традиції, побут краян. Як на них позначилися соціально-економічні й демографічні зміни? Простежте співвідношення традиційного й нового в духовному житті. Підготуйте повідомлення на цю тему.

Зверніть увагу на прояви в краї національного відродження. Як воно позначалося на свідомості його мешканців? Чи діяли у вашому краї в першій половині XIX ст. громадсько-політичні організації? Якщо так, то що вам про них відомо?

Зупиніться на особливостях культурного життя в краї. Покажіть стан освіти і порівняйте його із ситуацією в інших регіонах. З’ясуйте внесок земляків у її збереження й розвиток.

Знайдіть і систематизуйте відомості про земляків, творчість яких стала надбанням загальнонаціональної культурної скарбниці.

• Домашнє завдання. Підготуватися до уроку узагальнення

Урок №18. Тема: Практичне заняття. Віртуальна мандрівка «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.».

• Презентація : https://vseosvita.ua/library/prakticne-zanatta-virtualna-mandrivka-pamatki-arhitekturi-skulpturi-ta-obrazotvorcogo-mistectva-ukraini-kinca-hviii-st-i-pol-hih-st-543435.html
• Завдання. Опрацювати презентацію до уроку. Обрати пам'ятку образотворчого мистетцва або архітектури першої половини 19 ст. та створити невеличкий опис та надіслати фотографію виконаної роботи.
• Домашнє завдання.Підготуватися до уроку узагальнення.

Урок №17. Тема: Музика, театр, образотворче мистецтво

• План уроку: «Музика» - аналіз розвитку музичного мистецтва та музичного фольклору; троїсті музики, кобзарі, Остап Вересай; композитори Й. Витвицький, А. Єдлічка, М. Вербицький та їх твори.
• «Театр» - аналіз розвитку театрального життя, Харківський та Полтавський театр, аматорські театри, актор М. Щепкін.
• «Художники» - аналіз розвитку образотворчого мистецтва; живопис, портрет, живописці В. Боровиковський, В. Тропінін, І. Сошенко та їх роботи; Т. Шевченко – майстер графіки, офорти «Живописна Україна».
• «Архітектори» - аналіз розвитку архітектури; класицизм; забудова міст Києва, Одеси та Львова, архітерктори А. Меленський, В. Беретті,  Ф. Боффо, Ж. Тома де Томон та їх творіння; парк «Софіївка» в Умані; палац Кирила Розумовського в Батурині; палац Г. Галагана.
• Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-arhitektura-obrazotvorce-mistectvo-muzika-ta-teatr-v-kinci-hviii-v-persij-polovini-hih-st-198888.html
• Відео:
  
  

• Словникова робота.

  Кобзарі — українські народні співці й музиканти, які супрово­джували свій спів грою на кобзі.

  Бандуристи — українські народні співці й музиканти, які супро­воджували свій спів грою на бандурі.

  Лірники — українські народні співці й музиканти, які супрово­джували свій спів грою на лірі.

• Завдання. Заповнити таблицю в зошит з графами "Галузь культури", "Представники", "Досягнення"
• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/19375486
• Домашнє завдання. Підготуватися до практичної роботи "Пам'ятки культури першої половини 19 ст."

Урок №16.Умови розвитку освіти й культури в Україні. Становлення сучасної української літературної мови.  

• Презентація до уроку:  https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-osvita-ta-nauka-v-ukra-ni-v-kinci-hviii---v-pershiy-polovini-hih-st-do-uroku-istori-ukra-ni-9-klasu-140203.html
• Відео: 
  
  
• Опрацюй!!!
• 
  
  
  
  
• Опрацюй!!!

  

  
  

  

  
  
• 
  
  
  
  
  
  
  
• Завдання.Заповнити таблицю:

  

  
  
• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/19376598 https://learningapps.org/6402578
• Домашнє завдання: підготувати сенкан діяча (на вибір)

Урок №15. Тема: Повсякденне життя сільського і міського населення. Сільська та міська забудова (приватний і громадський простори). Житло і побут дворянина (шляхтича), купця, міщанина, селянина. Одяг. Публічна і приватна гігієна. Емансипація селянства. Становище жінки

• Презентація до уроку: https://naurok.com.ua/urok-z-istori-ukra-ni-z-temi-povsyakdenne-zhittya-ukra-nciv-u-seli-ta-misti-u-pershiy-polovini-hihst-9-klas-prezentaciya-do-uroku-212868.html 
• Відео: 
  
  
• Опрацюй!!! 

Людина тісно пов'язана з навколишнім середовищем. А так, як селяни становили основну масу населення, то працюючи на землі вони виробляли в собі такі якості, як терплячість, наполегливість та шанобливість. На основі вищесказаного, робимо висновок, що починає формуватися ментальність українця.

Російська імперія	Австрійська імперія
Наддніпрянська Україна	Західноукраїнські землі
Малоросійська ментальність	рутенство
Зрівняння з російським дворянством, бажання здобути кар'єру, до відстоювання українства ставилися вороже (крім Лівобережжя)	Українці з вдячністю відносилися до австрійської влади, нічого не просили, не висували ніяких вимог, що було позитивним для уряду

• Завдання.Підготуй асоціативний кущ "Господарство"
  
  
  

Ознайомимося з зовнішнім виглядом міст, містечок і сіл.

Міста	Містечка	Села
За адміністративною ознакою поділялися на повітові та губернські, мали кількаповерхові будинки, центральні вулиці і прощі з бруківкою, центром життя були церкви і базари	Мали одноповерхові дерев’яні оселі	В Наддніпрянські Україні –будувалися за єдиним імперським зразком: центр, де оголошувалися розпорядження влади та відбувалися покарання злочинців, від неї розходилися вулиці до околиць. В західній Україні вигляд сіл владою не змінювався

• Харчування

ЇЖА	НАПОЇ
Молочні страви	Узвари з свіжих та сушених фруктів
Пельмені	Пепсі
Галушки	Цикорій
Варена, тушкована їжа	Квас (хлібний, грушевий, буряковий, яблучний, березовий)
Борщ	Какао
Піцца	Коньяк
Пшоняний куліш	Пиво
Олів’є	Хмільний мед
Вареники	Кефір
Паштет	Кава
Вівсяний кисіль	Молоко
Відбивні	Лимонад
На свята - м'ясо, варені та смажені яйця; по неділям - страви з птиці.	Заможні - чай, селяни - чай з гілок вишні та малини

• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/15374386 
• Домашнє завдання.Складіть невеличкий опис дня від імені селянина  

Урок №14. Тема: Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми «Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»

Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6242667

Урок №13. Тема: Національний рух у західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії

• Презентація до уроку: https://vseosvita.ua/library/nacionalno-vizvolnij-ruh-na-zahidnoukrainskih-zemlah-pid-cas-revolucii-1848-1849-rr-v-avstrijskij-imperii-491084.htmlhttps://vseosvita.ua/library/nacionalno-vizvolnij-ruh-na-zahidnoukrainskih-zemlah-pid-cas-revolucii-1848-1849-rr-v-avstrijskij-imperii-491084.html
• Відео:
• Робота з схемою;

  

  
  
• 
  
  
• Робота з документом: 

Із першої відозви Головної Руської Ради від 10 травня 1848 року

«Ми, галицькі українці, належимо до великого українського народу, що одною мовою говорить...

...Ми зібралися й працюватимемо у такий спосіб:

1. Першим нашим завданням буде зберегти віру й поставити наш обряд і права наших священиків і церкви нарівні з правами інших обрядів.

2. Розвивати нашу національність у всіх напрямках: досконаленням нашої мови, заведенням її у школах вищих і низших, видаванням часописів..., поширенням добрих та корисних книжок в українській мові та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах і т. ін.

3. Будемо берегти наших конституційних прав, пізнавати проблеми нашого народу й шукати способів на поправу його життя на конституційному шляху...» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. XVIII — поч. XX ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 102-103)

• Матеріали до уроку:https://uahistory.co/lesson/lessons-course-ukraine-history-9-class-ermolenko-2009/16.php
• Завдання. Підготуй асоціативний кущ "Головна Руська Рада"

  

  
  
• Інтерактивне завдання:https://learning.ua/zno/kursy-zno/kursy-zno-z-istorii-ukrainy/natsionalno-vyzvolnyi-rukh-u-period-yevropeiskoi-revoliutsii-184
• Домашнє завдання. Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6792774  . Підготуватися до контрольної роботи.

Урок №12. Тема: Практичне заняття.  Підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху;

• Матеріали до уроку: Стеблій Ф. І. Енциклопедія історії України

  «Русалка Дністровая» — український фольклорно-літературний альманах, виданий «Руською трійцею» 1837 р. у Буді (нині у складі м. Будапешт, Угорщина). Пам’ятка доби українського романтизму. Девізом книги стали слова Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розцвітає надія». Містить українські народні пісні з передмовою І. Вагилевича (зокрема, про Н. Морозенка, Коновченка, О. Довбуша, про взяття козаками Варни (нині місто в Болгарії), веснянки, колядки), твори М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького; переклади сербських народних пісень та уривків з «Краледворського рукопису» В. Ганки; анотований покажчик давніх рукописів бібліотеки василіанського Свято-Онуфріївського монастиря у Львові; українську грамоту 1424 та рецензію М. Шашкевича на фольклорний збірник Й. Лозинського «Руське весілля».

  У передмові («Передслів’ї») М. Шашкевич розцінив альманах як явище загальноукраїнського національно-культурного відродження, вітав почин Наддніпрянської України щодо розвитку нової літератури, закликав галицьких громадсько-культурних діячів її підтримати, збагачувати та розвивати. Книжка, будучи синтезованим виявом новаторських починань «Руської трійці» в різних ділянках національно-культурного життя української Галичини (за висловом цензорів, це — «руська співачка з-над Дністра»), стала маніфестом національного відродження, започаткувала нову літературу на західноукраїнських землях. За словами І. Франка, збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним».

  Новаторський зміст книжки, звеличування визвольної боротьби народу, поетизація народних героїв, подвигів козацтва, ствердження етнічної і духовної спільності галичан з усім українським народом, дух міжслов’янської взаємності, не традиційна книжна, а жива розмовна народна мова, не традиційний кириличний, а т. зв. гражданський шрифт спричинили її цензурну заборону і конфіскацію основної частини (600 прим.) накладу, виданої тільки 1849. Не були конфісковані близько 200 примірників, частина з яких поширювалася за межами Галичини. Всупереч цензурній забороні «Русалка Дністрова», нарівні із «Кобзарем» Т. Шевченка, стала духовним орієнтиром національно-патріотичних сил західноукраїнських земель на тривалу перспективу».

• Переглянь відео:

  
  

• Завдання. Підготувати асоціативний кущ "Русалка Дністровая"

  

  
  
• Домашнє завдання.Поміркуй!!! «Які чинники сприяли, а які заважали українському національному
  руху на західноукраїнських землях». Висловіть припущення, як необхідно було
  долати перешкоди.

Урок №11.Тема:  Початки українського національного руху в Австрійській імперії. Закарпатські «будителі». Товариство галицьких греко-католицьких священників.  Весна народів» та суголосні їй події в Галичині, Буковині й Закарпатті в 1848–1849 рр. 

• Активізація опорних знань учнів.

Назвіть західноєвропейських просвітителів.

Назвати реформаторів в Австралійській імперії кінця ХVІІІ століття.

Як змінилося становище Західної України після реформ Марії-Терези та Йосипа ІІ?

Назвати носіїв національного відродження Наддніпрянщини

• Презентація до уроку: https://naurok.com.ua/pochatok-ukra-nskogonacionalnogo-vidrodzhennyana-zahidnoukra-nskih-zemlyah-249130.html
• Проблемне питання: Чому греко – католицькі священики стали носіями національної ідеї?
• На відміну від Наддніпрянщини, де національне відродження здійснювала спочатку козацька старшина, а потім інтелігенція, на Західній Україні – греко-католицькі священики.

Західна Україна залишилась аграрною.

Антиукраїнська політика Австрії, політика асиміляції.

Ополячення та окатоличення заможних українців.

Невелика кількість інтелігенції через низький рівень освіти.

Близькість греко – католицьких священиків з селянами.

Формується моральний обов’язок перед селянами.

Ознайомлення з ідеями просвітителів та романтизму.

Поширення поглядів німецького філософа Гердера

•  Під ім'ям будителів в історію Закарпаття увійшли відомі культурно-політичні діячі кінця XVIII — першої половини XIX століття Іоанікій Базилович, Олександр Духнович, Михайло Лучкай, А. Добрянський та інші.
• Завдання. Підготуй історичний портрет (на вибір)

• Домашнє завдання.Підготуй асоціативний кущ "Будителі"
  
  
  

Урок №10. Тема: Адміністративно-територіальний устрій українських регіонів у складі Австрійської імперії. Соціальний та етнічний склад населення. Організація імперської влади. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ. «Освічений абсолютизм». 

• Презентація: https://naurok.com.ua/ukra-nski-zemli-u-skladi-avstriysko-imperi-administrativno-teritorialniy-ustriy-i-nacionalne-ta-socialne-stanovische-299668.html 
• Перегляньте відео: 
  
  
• 
  
  
  
  

•  Робота з таблицею. “ Етнічний склад населення західноукраїнських земель.”

  Регіон	українці		поляки		румуни		євреї
  	1773	1910р.		1900р.	1857р.	1910р.		1900р.
  Східна Галичина	71%	62,8%		22,7%				13%
  Північна Буковина	69%	38,4%			26%	34,4%		13%
  Закарпаття	67%							15%

• Реформи Марії-Терезії та Йосипа II. Австрія розглядала західну українські землі як джерело для поповнення даної казни грошима, а армії-солдатами. Однак досягнення таких цілей вимагало повної перебудови життя ново приєднаних земель. Австрійці застали в Галичині необмежену владу польської шляхти, відсутність промисловості і торгівлі, великих міст і нормальних шляхів сполучення, відносно неосвіченого населення, закріпачення сільського населення.

  Тому невдовзі після зміни влади у краї відбулися реформи в економічному і сільському житті .

  Реформи припали на 70-80рр.XVII ст., часи імператриці Марії-Терезії (1740-1786) та її сина Йосипа II(1786-1790).

• Завдання.Підготувати схему "Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ

•  „Наслідки реформ”

  Позитивні	Негативні
  Ліквідовано найогидніші вияви кріпацтва Створено умови для переведення духовенства у провідний стан українського суспільства Позитивно позначилося на господарське життя Західної України.	Не ліквідоване протистояння між поміщиками і селянами, але дещо пом’якшили їх Істотно не поліпшене становище малоземельних та безземельних селян. Здійснювалися в інтересах заможного селянства

  
  

• Домашнє завдання. Підготувати сенкан Марії-Терезії/Йосипа ІІ
  
  
  

Урок №.9 Тема:  Урок узагальнення. Тематичне оцінювання з теми " Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми «Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»

• Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3363358

Урок №8. Практичне заняття. Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства як джерело ідей українського національного руху

• Пригадай етапи національно відродження 19 ст.:

1.Фольклорно-етнографічний(академічний) — на цьому етапі невеликі групи вчених з метою підтвердження самобутності власного народу збирають та вивчають історичні документи, етнографічні експонати, фольклорні пам’ятки.

2. Літературний (або культурницький) — відродження мови народу, боротьба за розширення сфери її вжитку, особливо в літературі та освіті.

3. Політичний — більш організоване згуртування національних сил, поява та зміцнення їхніх політичних організацій, усвідомлення національних інтересів, активна боротьба за національне визволення.

• Бесіда з класом:

1) Як утворилося Кирило-Мефодіївське братство? 

2) Хто входив до його складу? 

3) Чого хотіли досягти братчики?

 4) Як було покарано членів братства після викриття товариства?

Завдання. Проаналізуйте джерела за змістом і визначте, які основні ідеї закладені у програмових документах.

• Завдання. Заповнити таблицю: https://docs.google.com/document/d/14ydm0E6zaer75lOKYTJwjue3zTusf1M41s5kQbiIROE/edit?usp=sharing
• Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8867047 
• Домашнє завдання. Підготуватися до контрольної роботи.

Урок №7. Тема: Нації та націоналізм у сприйнятті людей ХІХ століття. Політичне та етнічне розуміння нації. Соціальні та політичні рухи. Польське повстання 1830–1831 рр. і його наслідки для України. «Українське питання» в баченні російської влади й громадськості. Імперська «теорія офіційної народності» («православ’я – самодержавство – народність»). Ліквідація Греко-католицької церкви в Російській імперії

• Презентація до уроку: https://svitppt.com.ua/istoriya-ukraini/rosiyskiy-vizvolniy-i-polskiy-nacionalnovizvolniy-ruhi-v-ukraini.html
• Переглянь відео: 
  
  
• Матеріали до уроку:
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
• У першій чверті століття розгорнулася тривала боротьба селян Поділля на чолі з Устимом Кармалюком. У 1830-1835 рр. селянський рух під його проводом охопив усе Поділля, райони Бессарабії та Київщини. У повстанському русі брали участь близько 20 тис. осіб. Протягом двох десятків років боротьби повстанські загони на чолі з Кармалюком здійснили понад тисячу нападів на поміщицькі маєтки. «Українського Робіна Гуда» чотири рази заарештовували, засуджували до каторжних робіт і засилали до Сибіру. Але щоразу він утікав, повертався на Поділля й знову очолював повстанців.

  Упродовж 1822-1833 рр. в підросійській Україні за втечі та сприяння втікачам було заарештовано і відправлено до Сибіру 12 428 осіб, зокрема 1701 жінку
• Вправа "Продовжи речення":

- "Похід у Таврію за волею" -......

- "Київська козаччина" -......

• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/5348926
• Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1924184
• Домашнє завдання. Підготуватися до практичної роботи "Програмові документи Кирило-Мефодіївського братства"

Урок №6. Тема: Початок українського національного руху («національне відродження»): шляхетський етап. Асимілятори і традиціоналісти. Новгород-Сіверський гурток автономістів. Харківський осередок українського руху. Формування сучасної національної ідентичності. Кирило-Мефодіївське братство та ідея всеслов’янської республіки-федерації.

• Презентація до уроку: https://docs.google.com/presentation/d/1TjTWgKeGilGOEaHSJ3zzk9UtWB9TJ6HS/edit?usp=sharing&ouid=101741304775434656088&rtpof=true&sd=true 
• Перегляньте відео:
  
  
• Робота з таблицями:
• 
• 
• Перегляньте відео: 
  
  
•   Опрацюй!!!  На початку 1840-х рр. студенти і викладачі Київського університету організували таємний гурток « Київська молодь» , що поставив перед собою завдання національного відродження та пропаганди серед поміщиків необхідності звільнити селян від кріпацької залежності. Проте вийти за межі гуртка у пропагандистській діяльності члени « Київської молоді» не наважилися. Гурток припинила своє існування. А його найактивніші діячі – Василь Бєлозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров - залучивши ще кількох гуртківців , створили на весні 1846 року першу нелегальну політичну організацію Кирило – Мефодіївське братство . Братство було назване на честь відомих слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. Члени братства мали спеціальні знаки – персні ( каблучки) або ікона із зображенням цих святих . До складу братства ввійшло 12 чоловік. Ще близько 100 підтримували з братством активні зв’язки. 3 березня 1847 року студент Київського університету Олексій Петров доніс царським властям про це таємне товариство, яке він випадково виявив. Поліція зразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх до Петербургу.  У результаті посилених допитів власті дізналися про існування Кирило – Мефодіївського товариства – першої в Україні  організації політичного спрямування. Засновники Кирило –Мефодіївського братства. До групи входили молоді представники української інтелігенції на чолі з : 
• Микола Костомаров – історик , професор Київського університету;
• Василь Білозерський – полтавський учитель;
• Микола Гулак – дослідник історії права.
• Згодом до них приєдналися : 
• Пантелеймон Куліш – письменник;
• Панас Маркович – етнограф і фольклорист;
• Іван Посяда – педагог;
• Георгій Андрузький – поет і публіцист;
• Микола Савич – педагог і журналіст;
• Олександр Навроцький – поет – перекладач;
• Олександр Тулуб –педагог;
• Дмитро Пильчиков – педагог;
• Тарас Шевченко – поет і художник.
• Достеменно не відомо , чи був Шевченко безпосереднім учасником братства, але його вплив на їх  учасників   був досить значним.
  
  
  
• 
  
  
• Завдання. Підготуй асоціативний кущ "Кирило-Мефодіївське братство" 

  

  
  
• Домашнє завдання.Опрацювати параграф 5 в підручнику. Звернути увагу на термінологію

Урок №5 .Тема: "Соціальні та економічні зміни"

• Перегляньте відео: 
  
  
• Презентація до уроку:https://naurok.com.ua/prezentaciya-z-istori-ukra-ni-9-klas-na-temu-socialno-ekonomichniy-rozvitok-ukra-nskih-zemel-u-i-pol-hih-st-122722.html
• Робота з термінами!! (запиши в зошит)

Чумацтво, чумакування — купецький, торговельно-візницький промисел українців на землях Великого Степу від XV до середини XIX ст. Чумаки є правонаступниками і продовжувачами купецьких торгових традицій Заходу і Сходу, Європи і Великого Степу, Київської Русі і Монгольської імперії.

 Кріпосне право, кріпацтво — система правових норм, які встановлювали залежність се- лянина від пана й право останнього володіти селянином-кріпаком як власністю. 

 Промислова революція (переворот) — процес розвитку продуктивних сил суспільства, під час якого відбувається перехід від мануфактур, де застосовувалася ручна праця, до фабрик і заводів, які характеризувалися постійним використанням машин і верстатів.

Промисловий переворот в Україні. У 30-ті роки XIX ст. розпочався промисловий переворот, який супроводжено широким упровадженням машинного обладнання в цукровій, а згодом і в інших галузях промисловості. Зростання кількості фабрик і заводів із використанням вільнонайманої праці (в середині XIX ст. було декілька десятків) Зростання міст і міського населення, формування нової соціальної групи — робітників Підвищення продуктивності праці, зростання виробництва і продажу цукру, сукна, паперу, поташу, селітри

 Порто-франко — порт або частина приморської території в деяких країнах, у межах якої дозволяється вивезення та ввезення товарів без сплати мита.

• Робота з схемою:
  
  
  
• Домашнє завдання. Виконати завдання №11 (с.32) в підручнику.
• Урок №4. Тема: Французько-російська війна 1812 р. та плани Наполеона щодо Східної Європи. Українські ополченські полки в російській армії та мешканці України на боці Наполеона І в легіоні Яна Домбровського.
• Перегляньте відео:
  
  
• 
  
  
  
  

Виконайте тестові завдання, відповідь запишіть в зошит:

• Питання №1 Чи погоджуєтесь ви з твердженням? Перебуваючи під імперською владою, українці були змушені брати участь у реалізації далекосяжних зовнішньополітичних планів російського уряду.

  А) Ні Б) Так

  Питання №2 Бухарестський договір був укладений після:

  А) російсько - турецької війни 1806 - 1812 рр. Б) російсько - турецької війни 1828- 1829 рр. В) Російсько - французської війни 1812 рр.

  Питання №3 Після ліквідації Запорозької Січі було утворено Задунайську Січ, яка перебувала під владою...

  . А) Російського імператора Б) Турецького султана В) Наполеона Бонапарта Питання №4 Військо вірних козаків (пізніше Чорноморське військо) було сформоване ...

  А) Османською імперією Б) Францією В) Російською імперією Г) Україною 

  • Питання №5 Чорноморське військо продовжило свою історію від 1860 року під назвою..

  А) Військо Запорізьке Б) Кубанське козацьке військо В) Донське козацьке військо Г) Дунайське козацьке військо

  Питання №6 Першим наказним отаманом Азовського козацького війська було призначено...

  А) Івана Котляревського Б) Івана Сірка В) Йосифа Гладкого Г) Богдана Хмельницького

  Питання №7 Український письменник, який приймав активну участь у формуванні 5-го кінного полку полтавських козаків під час російсько-французької війни. Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин

  А) Т.Шевченко Б) Квітка - Основ'яненко В) І.Нечуй-Левицький Г) І. Котляревський

  Питання №8 Із поданого переліку оберіть ті твердження, які стосуються російсько-французької війни 1812 року.

  А) Бухарестський мирний договір Б) наполеоніди В) битва під селищем Бородино Г) утворення Українського козацького війська

  Питання №9 Встановіть відповідність між козацькими військами та обставинами, за яких вони були створені Козацьке військо

  1) Чорноморське козацьке військо

  2) Дунайське козацьке військо

  3) Азовське козацьке військо

  4) Кубанське козацьке військо Обставини створення

  А) коли необхідність в Азовському війську зникла, козаків із сім’ями стали примусово переселяти на Кубань.

  Б) створене з козаків-запорожців, що залишилися під російською владою, спочатку жило на землях між Бугом і Дністром у межах Російської імперії.

  В) створене в 1828 р. у Південній Бессарабії

  Г) створено з числа козаків-задунайців, що перейшли на бік Росії в роки війни 

  Питання №10 З якою війною пов'язане це поняття? Особлива організація частин російських військ у 1810—1857 рр.,яка поєднувала військову службу з веденням сільського господарства.

  А) російсько-турецької війни 1806-1812 рр.

  Б) російсько-турецької війни 1828-1829 рр.

  В) російсько-французької війни 1812р 

• Домашнє завдання: Складіть план за пунктом параграфа «Україна в російсько-французькій війні. (с.17-23 в підручнику)

Урок №3. Тема: "Нові російські порядки: імперське освоєння українського простору. Козацтво після ліквідації Запорозької Січі та Гетьманщини. Чиновницький апарат у відносинах з центральною імперською владою і місцевим населенням."

• Пригадай:
  
  
  
• Переглянь відео:

  
  
• Завдання:

  

  
  
• Опрацювати:

  

  
  

ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОГО УРЯДУ ЩОДО НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ. У складі Російської імперії наддніпрянські українці опинилися в політичній системі, життя якої суттєво відрізнялося від звичних їм умов. Російська імперія була великим територіальним об’єднанням, що складалося із центру та підвладних територій, заселених різними народами. Вона мала централізовану систему управління на чолі з імператором. Виконання законів і розпоряджень уряду покладалося на численне чиновництво, яке для населення імперії було безпосереднім уособленням влади. За часів Гетьманщини й перебування у складі Речі Посполитої українцям не доводилося стикатися з усевладдям місцевого чиновництва.

Одним із завдань чиновників було збирання податків. Проте витрачалися вони перш за все на задоволення вимог центру, а не на місцеві потреби. Від населення українських земель вимагалося абсолютне підпорядкування владі. Усіма засобами впливу в підданих намагалися виховати покору та вірність, наголошуючи, що це є їхнім моральним та релігійним обов’язком. Відтак більшість населення поступово пристосовувалася до імперських порядків і вважала їх цілком правильними.

У Наддніпрянщині постійно розміщувалися значні військові формування російської армії, утримання яких стало важким тягарем для місцевого населення. Водночас для представників сімей української еліти військова служба була можливістю зробити непогану кар’єру.

Новою особливістю життя українців під імперською владою стала його детальна регламентація. У попередні часи як козацька старшина, так і польська шляхта ніколи не видавали розпоряджень щодо впорядкування питань повсякденного життя. Імперська влада, навпаки, прагнула регламентувати життя своїх підданих на території всієї багатонаціональної держави за єдиними стандартами.

У ставленні до Наддніпрянської України уряд імперії постійно підкреслював, що її землі є давньою й невід’ємною частиною Росії, яку вона на деякий час втратила. Уособленням цього стала викарбувана на честь приєднання Правобережжя й білоруських земель за поділами Речі Посполитої медаль із висловом Катерини II: «Я повернула те, що було відірване». Українців вважали «малоросами», які належали до єдиного «великоруського народу». Політика ігнорування національних особливостей як українців, так і інших підкорених народів, а також наявність в імперії російського народу, що становив більшість її населення, обумовлювали здійснення русифікації всіх сфер суспільного життя.

Русифікація — сукупність дій та заходів російського уряду, спрямованих на звуження й витіснення на другорядні ролі національних мов, культур, історії та одночасне висунення на провідні позиції російської мови, культури та історії.

• Домашнє завдання:  Підготувати повідомлення про останнього кошового отаман Січі.

Урок №2. Тема:Між двома імперіями: Україна на політичній карті Європи на зламі XVIII–ХІХ ст. Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської імперій. Російське самодержавство як політична система.Українська територія та її залюдненість: чисельність, соціальний і національний склад населення. Іншоетнічні групи на українській території: поляки, росіяни, кримські татари, євреї, німці та ін. Запровадження «смуги осілості» для євреїв підросійської України. «Довге» ХІХ століття: період модернізації та національних рухів у Європі. Ознаки модернізації. Україна в ХІХ столітті: між традиційним укладом життя та викликами модернізації.

• Робота з таблицями:
  
  
  
  
  
  
  
  
  
• 
  
  
  
  
• 
  
  
  
  
• Робота з термінами:

  

  
  
• Домашнє завдання:  Французький мислитель Жан-Жак Руссо стосовно долі поляків після поділів Речі Посполитої писав: «Ви [поляки] не можете завадити [вашим ворогам] проковтнути вас, але якщо ви дотримаєтесь того, щоб жодний поляк ніколи не став росіянином, я гарантую: Росія ніколи не поневолить Польщу». За яких умов, на думку мислителя, може вижити нація? Що необхідно було робити українцям, щоб уберегтися від денаціоналізації?

 Урок №1. Тема: "Ранній Новий час в історії України: здобутки і втрати. Відлуння європейських подій XVIII ст. в Україні. Вплив Французької революції на ідейний клімат Центрально-Східної Європи."\

• Завдання. (Усно)
• 1. Які ви можете виділити етапи становлення української державності?
  2. Під владою яких країн перебували українські землі до кінця 18 століття? Назвіть у хронологічній послідовності.
  3. Яких гетьманів України ви пам'ятаєте?
  4. Хто був останнім гетьманом України?
  5. Як називалася остання Січ?
  6. Що ви пам'ятаєте про розвиток української культури у кінці 18 століття?
• Завдання. (в зошит). Заповнити таблицю, у якій власний вибір зазначити події Ранньомодерної доби, що по-різному вплинули на історію нашої країни:

•  

  Позитивні події	Негативні події

• Робота з картою.
  
  
  
• Які українські землі в кінці 18 ст. відійшли до Австрійської та Російської імперій?
• У складі якої держави земель було більше?
• Який був адмінстративний поділ земель?
• Робота з термінами: 

Модернізація — у суспільстві: широкомасштабнийпроцес, в основі якого лежить запровадження

змін і вдосконалень, пов’язаних із необхідністю перетворення всіх сфер життя суспільства відповідно до сучасних вимог.

Нація — стійка історична спільність людей, що характеризується специфічними етнічни-

ми рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільною

територією, мовою, побутом, звичаями, а також відображенням цих чинників.

Національне відродження — процеси, пов’язані з пробудженням національної сві-

домості бездержавних народів. Національна свідомість — усвідомлення окремими людьми своєї належності до пев- ного колективного цілого, наявність волі до його підтримки, віри у спільну долю з ним, відчуття солідарності зі «своїми» тощо.

Індустріальне суспільство — суспільство, у якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи й провідного сектору економіки) та відповідних соціально-політичних структур.

• Домашнє завдання. Український історик Іван Крип’якевич писав: «Сила України полягає в тому, що вона постійно підтримувала зв’язки із Західною Європою і звідти переймала всі живі культурні течії. Для Європи її значення полягало в тому, що Україна творила висунутий найбільше на схід бастіон європейської культури». Поясніть, як ви розумієте цю думку.