Історія України (7 клас, 1 година на тиждень)

Урок №35.Тема:Узагальнення до курсу: «Історія України в контексті епохи середніх віків»

• Переглянь ВІДЕОУРОК
• Опрацюй Конспект до уроку

Урок №34. Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми «Руські удільні князівства у складі сусідніх держав». Кримське ханство.

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1221960

Урок №33.Практичне заняття: «Порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів»

• Опрацюй Конспект до уроку
• Завдання.Підготуй розширену соціальну піраміду населення 14-15 століття 
• Домашнє завдання.Підготуватися до уроку узагальнення

Урок №32.Тема: Пам’ятки середньовічної культури

• Переглянь відеоурок Культура України
• Опрацюй презентацію Культура України 14-15 століттях
• Завдання.Заповніть в зошит таблицю з графами «освіта» «література», «архітектура», «образотворче мистецтво».
• 
  
  
  
• Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3730126
• Домашнє  завдання. Підготуй історичний портрет Юрія Дрогобича 

Урок №31. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право.

Переглянь відеоурок:

• Опрацюй Конспект до уроку








• Запиши в зошит поняття: фільварок, кріпацтво, урбанізація, магдебурзьке право, магістрат, цех,гільдія, ярмарок
• ВПрава:https://learningapps.org/11832915
• Домашнє завдання. Скласти кросворд з вивченої теми  

Урок №30.Тема  Суспільне і церковне життя. Сільське господарство.  

Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-suspilne-i-gospodarske-zhittya-na-terenah-rusi--ukra-ni-v-hiv-hv-stolittyah-237266.html

• Переглянь відео :
  
  
• Склади схему «Соціальні стани українського суспільства»
  
  
  
  
  
  
• Князь Констянтин Іванович Острозький
  
• Завдання.Підготуй історичний портрет К.І.Острозького
  
• Вправа:https://learningapps.org/10066014
• Домашнє завдання. Підготуватии соціальну піраміду населення 

Урок №29.Тема: Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гереї. Суспільний устрій та культура ханства.

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-derzhava-feodoro-v-krimu-utvorennya-krimskogo-hanstva-174122.html
• Переглянь:

Відеоурок Держава Феодоро

Відео Князівство Феодоро

1. Підготуй «асоціативний кущ» «Князівство Феодоро»
   
   

• Опрацюй Утворення Кримського ханства
  
  
  

1. Склади тезовий план до теми «Кримське ханство»
   

• Інтерактивна вправа Держава Феодоро. Кримське ханство 
• Домашнє завдання.Підготувати кросворд з теми "Кримське ханство"

Урок №28.Тема: Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав. Кревська унія.

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-inkorporaciya-ruskih-udilnih-knyazivstv-do-skladu-velikogo-knyazivstva-litovskogo-ruskogo-i-zhemaytiyskogo-ta-inshih-derzhav-180996.html
• 
  
  
  

1. Назви три країни, що вели боротьбу за спадщину Галицько-Волинської держави? 

• • Завдання.Підготуй стрічку часу "Правління литовських князів" 
  • Опрацюй Битва на річці Сині Води 1362

  1. Хто брав участь в цій битві? 
  2. Як вона закінчилася? 
  3. Які землі було приєднано до Литовського князівства? 

  • Переглянь відеоурок Кревська унія 1385 року

  1. Запиши причини, умови та наслідки Кревської унії 1385 року
     
     
  2. Чи всі були задоволені умовами Кревської унії? 

  
  
• Вправа: https://learningapps.org/12241474
• Домашнє завдання.Написати міні-твір "Наслідки Кревської унії для України"

Урок №27.Тема: Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми «ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО («ДЕРЖАВА РОМАНОВИЧІВ») кінця ХІІ – середини ХІІІ ст. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ середини ХІІІ–XIV ст.» 

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2437141 

Урок №26.Тема: Практичне заняття. Підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня /учениці).

• Презентація: https://naurok.com.ua/praktichna-robota-istorichniy-portret-knyazya-z-dinasti-romanovichiv-261199.html

Тестування.

Правління Данила Романовича розпочалося у 

А   1236 р.        Б   1237 р.         В   1238 р.        Г   1239 р.

Бояри, з якими доводилося воювати Данилові, схилялися до

А   Ярослава Всеволодовича       Б   Ростислава Михайловича

В   Лева Даниловича                     Г   Юрія І Львовича

Місто, що було закладено за ініціативи Данила

А   Холм      Б   Львів        В   Володимир        Г   Ярослав

Битва на Сяні відбулась у

А   1242 р.         Б   1243 р.         В   1244 р.        Г   1245 р.

Хто з діячів НЕ є нащадком Данила

А   Ростислав         Б   Лев          В   Шварно        Г   Переяслава

Подорож Данила до монгольського хана відбулася у

А   1244 р.          Б   1245 р.        В   1246 р.           Г   1247 р. 

Що з перерахованого є наслідком походу Бурундая на Галицько-Волинське князівство

А   Данило був змушений визнати зверхність Золотої Орди

Б   Галицько-Волинське військо розгромило монголів

В   Галицько-Волинське князівство припинило своє існування

Г   Данило загинув

Після смерті Василька Романовича Західну Волинь успадкував

А   Лев Данилович     Б   Юрій І Львович       В   Болеслав     Г   Василько

У 1272 р. столицю було перенесено до

А   Львова         Б   Києва      В   Володимира     Г   Ярослава

Галицьку метрополію було створено у

А   1301 р.          Б   1302 р.         В   1303 р.         Г   1304 р.

Укажіть роки правління Юрія ІІ Болеслава

А   1323 – 1328 рр.                    Б   1324 – 1329 рр.     

В   1325 – 1330 рр.                    Г   1325 – 1340 рр. 

 Після смерті Юрія ІІ Болеслава у Галицькій землі правив

А   Дмитро Дедько                  Б   Любарт Гедимінович       

В   Казимир ІІІ                         Г   Юрій ІІІ

• Завдання. Підготувати історичний портрет (на вибір) з династії Романовичів
  
  
  
• Тест: иhttps://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4004140
• Домашнє завдання. Підготуватися до уроку узагальнення 

Урок №25.Тема: Культура Галицько-Волинської держави у другій половині ХІ – ХІІІ ст.

• Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-kultura-galicko-volinskoi-derzavi-u-drugij-polovini-hi-hiii-st-242620.html 
• 
  
  
  

Особливості розвитку

• • У XII-XIV ст. відбувається піднесення культури Галицько-Волинської держави на тлі її занепаду в інших регіонах Русі-України.

  • Суттєвий вплив на розвиток культури мали традиції Київської держави та культурні запозичення з країн Центрально-Східної Європи.

  • На цій основі відбувається формування власної самобутньої та оригінальної культури

• Розвиток освіти

  • Центрами освіти в Галицько-Волинському князівстві були церкви та монастирі.

  • Освіта розвивалася за традиціями, започаткованими в Київській державі: в школах навчали читання, письма церковнослов’янською мовою, церковного співу.

  • У зв’язку з розбудовою міст, церков і монастирів кількість шкіл значно збільшилася.

  • Про поширення писемності серед різних верств населення свідчать численні знахідки археологами бронзових та кістяних писал для письма на воскових табличках та берестяних грамотах.

  • При дворах князів існують освітні заклади вищого ступеня (у Галичі, Володимирі-Волинському, Холмі), в яких викладали елементи риторики, філософських і правових знань, основи книгописної майстерності.

  Розвиток літописання

  • У Галицько-Волинських землях було створено й переписано багато книжок. Велика книгописна майстерня діяла при дворі князя Володимира Васильковича.

  • Видатна пам’ятка літописання Галицько-Волинської держави — «Галицько-Волинський літопис»:

  • присвячений історії Галичини і Волині;

  • спочатку складався з окремих історичних повістей і лише при створенні загального зведення було впроваджено хронологію;

  • за змістом поділяється на дві частини: Галицький літопис (1201-1261 рр.), складений у Галичині, в основу якого покладено літописання часів князя Данила Романовича; і Волинський літопис (1262-1291 рр.), складений на Волині, який відображав історичні події волинської землі за князювання Василька Романовича та його сина Володимира;

• • текст пам’ятки пронизаний ідеєю єдності Київської держави (Русі-України), необхідності оборони її від зовнішніх ворогів;

• • неабияке місце в літописі посідає історія культури Галицько-Волинського князівства.

  Особливості розвитку архітектури

  • Галицько-волинські князі сприяли розбудові наявних та заснуванню нових міст, які виникали насамперед як укріплення. Першочергової уваги надавали фортифікації, споруджували укріплені князівські резиденції.

  • У XII ст. було започатковано будівництво замків із каменю (Луцьк, Кременець).

  • Архітектура розвивалась на основі місцевих традицій із застосуванням здобутків європейського будівництва: приміром, у Галицькій землі майстри спиралися на надбання романської архітектури, поширеної в Угорщині, Чехії, Польщі.

  • Один із відомих архітекторів цієї доби — Олекса.

  • Найвідоміша пам’ятка галицької архітектури — Успенський собор у Галичі, збудований у середині XII ст. Собор символізував могутність Галицького князівства та його володаря Ярослава Осмомисла. Під час розкопок фундаменту в ньому було знайдено саркофаг самого князя.

  • Єдина споруда давнього Галича, що вціліла до наших днів, — церква Святого Пантелеймона в с. Шевченкове поблизу сучасного Галича, збудована близько 1200 р

• Серед збережених храмових споруд Волині найстарішим є Успенський собор у Володимирі. Це хрестобанний одноверхий храм, подібний до будівель Києва та Чернігова XII ст.

  Образотворче мистецтво

  • Почали слабнути зв’язки руського іконопису з візантійською традицією. Художники дедалі впевненіше створювали власну іконописну школу.

  • Важлива роль належала монументальному малярству (фрески в Успенському соборі у Володимирі, соборі Св. Георгія у Любомирі, церкві Св. Онуфрія в Лаврові та ін.).

  • За доби роздробленості створено власну галицько-волинську іконописну школу. Найвідоміші іконописні пам’ятки:

  • Холмська ікона Богородиці — найдосконаліша за мистецьким рівнем візантійська ікона константинопольської школи, збережена в Україні;

•  Дорогобузька ікона Богородиці, створена в XIII ст.

• Різьблене обрамлення порталів собору Св. Іоанна Златоуста, який не вцілів до наших днів, було виконане скульптором Авдієм — різьбярем церкви Богородиці у Холмі.

  Значення Галицько-Волинської держави

  • Створення великої держави на українських теренах, спадкоємиці Київської держави (Русі-України), що продовжила її культурні традиції.

  • Забезпечення високого рівня економічного та духовно-культурного розвитку українських земель.

  • Захист від загарбання та асиміляції східних слов’ян.

  • Забезпечення безперервності державності на українських землях.

  • Відкриття доступу в українські землі західноєвропейським культурним впливам завдяки орієнтації князівства на захід

• Запам'ятай!!!

ЗАПАМ’ЯТАЙ ПЕРСОНАЛІЇ

Роман Мстиславович	Великий князь Київський (1204-1205 рр.), князь новгородський (1168-1170 рр.), володимирський (1170-1187 рр., з 1188 р.), галицький (1188 р., з 1199 р.). Засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх тамтешнього правительського роду. Вважався сучасниками наймогутнішим із усіх руських князів кінця XII — початку XIII ст., за що був прозваний «Великим»
Данило Романович	Князь волинський (1211-1264 рр.), галицький (1211-1264 рр.), київський (1240 р.), король Русі (з 1253 р.). Старший син князя Романа Мстиславовича. Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком
Батий	Монгольський хан і полководець, син хана Джучі, онук Чингісхана. Засновник Золотої Орди, автономного державного утворення у складі Монгольської імперії
Лев І Данилович	Король Русі (1269-1301 рр.), Великий князь Київський (1271-1301 рр.), перемишльський (1240-1269 рр.), белзький (1245-1269 рр.), галицько-волинський (1264-1269 рр.). Син короля Данила Романовича
Юрій І Львович	Князь белзький (1264-1301 рр.), князь галицько-волинський (1301-1308 рр.), король руський. Син Лева І Даниловича і Костанції Угорської
Юрій II Болеслав	Галицько-волинський князь (1325-1340 рр.), король Руського королівства. Син мазовецького князя Тройдена І і Марії, доньки Юрія І Львовича

• Завдання. Заповнити таблицю "Галузь культури", "Досягнення"
• Інтерактивана вправа: https://learningapps.org/9545015 https://learningapps.org/10218248
• Домашнє завдання. Підготувати сторінку в соціальній мережі діяча Галицько-Волинської держави

Урок №24.Тема: Королівство Руське в періоди стабільності та поступового занепаду 

• Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-korolivstvo-ruske-v-period-stabilnosti-ta-postupovogo-zanepadu-seredina-hiii-persa-polovina-xiv-st-417060.html
• 
  
  
  
• Опрацюй!!!!

Після смерті Льва Даниловича одноосібним правителем Галичини і Волині став його син Юрій. Про Юрія І сучасник написав як про «мужа мудрого і доброго, до духівництва щедрого, під правлінням якого Русь славилася досягненнями миру і достатку». Столицею був Володимир. Юрій І Львович (1301-1308 рр.), як і його дід, титулував себе «королем Русі та князем Володимерії». Про це свідчить його особиста печатка. Однак утримати владу на всій території королівства він не зміг: Польща повернула собі Люблінську землю, Угорщина — частину Закарпаття.

• 

  Юрій І Львович (реконструкція портрета за його печаткою)

  За Юрія І 1303 р. за згодою константинопольського патріарха було створено окрему українську православну митрополію — Галицьку, яка поширювалась і на Білгород (сучасний Білгород-Дністровський). Це сприяло розвиткові традиційної культури, захисту політичної незалежності об’єднаного князівства.

• Сини Юрія І Андрій і Лев, які спільно правили в 1308-1323 рр., були останніми представниками роду Романовичів. Після їхньої загибелі в бою з монголами спадкоємця по чоловічій лінії не залишилося.

• Оскільки династія Романовичів перервалася, то бояри обрали королем мазовецького (польського) князя-католика Болеслава, який під час переходу в православ’я отримав ім’я Юрій на честь свого діда Юрія І Львовича. Юрій II Болеслав (князював у 1325-1340 рр.) титулувався на печатці як «Юрій Божою ласкою король Русі». Проте, незважаючи на пишний титул, він не зміг відстояти самостійності держави. Юрій II Болеслав підписав угоду, за якою князівство після його смерті мало перейти до польського короля. Не бажаючи цього, бояри отруїли князя, але його загибель не змінила подій. Протягом 1340-1387 рр. за землі Королівства Руського тривала боротьба між Польщею, Угорщиною і Литвою. Урешті-решт Галичина і Холмщина 1387 р. опинилися під владою Польщі. А Волинь з 1340 р. на основі династичних зв’язків перейшла у володіння представника литовської династії Гедиміновичів Любарта.

  Галицькі бояри на чолі з Дмитром Дедьком протягом дев’яти років намагалися відстояти незалежність Королівства Руського, однак їхня боротьба закінчилася поразкою.

• Землі Галицько-Волинської держави були поділені. Галичина зі статусом «Руське королівство» на правах унії відійшла до Польщі й у такому статусі проіснувала до 1434 р. А сам титул короля Русі перебрали собі польські королі династії Ягеллонів, а згодом — династія Габсбургів. А Велике князівство Волинське проіснувало до 1452 р.

• Завдання.Заповнити таблицю: "Князь", "Роки правління", "Досягнення" 

• Вправа: https://learningapps.org/10218248 https://wordwall.net/uk/resource/929237

• Домашнє завдання. https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7753134

Урок №23.Тема: Королівство Руське в період піднесення

• Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-korolivstvo-ruske-galicko-volinska-derzava-v-period-pidnesennadruga-tretina-seredina-hiii-st-416971.html
• 
  
  
  

Робота з тестами:

• ⦁ Об’єднання Галичини і Волині відбулося а) 1195р., б) 1199 р., в)1203р.

  ⦁ Галичину і Волинь об’єднано по смерті а) Володимира ІІ, б) Романа Мстиславовича, в) Ярослава Осмомисла.

  ⦁ «Самодержавцем всієї Руси» називали а) Ярослава Осмомисла, б) Романа Мстиславовича, в) Ростислава.

  ⦁ Галицько-Волинська держава спадкоємиця а) Володимиро Суздальського князівства, б) Київської держави, в) Новгородського князівства.

  ⦁ Похід Романа на Польщу відбувся а) 1195р. б) 1199р. в) 1205 р.

  ⦁ Загинув Роман Мстиславович   а)1204р., б) 1205р., в) 1207 р..

• Хронологія

  

  
  

  1245 р.	Битва біля міста Ярослава між військами Данила Романовича та об’єднаною угорсько-польською армією
  1253 р.	Коронація Данила Романовича
  1264–1301 рр.	Князювання Льва I
  1301–1308 рр.	Правління в Галицько-Волинській державі Юрiя I Львовича
  1325–1340 рр.	Князювання Болеслава-Юрiя ІІ

• Данило Романович (бл. 1201–1264 рр.) – волинський та галицький князь, король – із 1253 р. Син засновника Галицько-Волинської держави князя Романа Мстиславича. Проливаючи світло на вдачу та риси характеру князя, літописець розповідає про нього так: «Сей же король Данило був князем добрим, хоробрим, мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, та братолюбством він світився був із братом своїм Васильком...». Братні стосунки Данила з Васильком, яких і на Русі, і за кордоном вважали співправителями, не могли не дивувати за середньовічних часів, коли брат йшов війною на брата, аби захопити його землі й посісти його стіл.

  З ініціативи Данила було закладено низку нових міст, у тому числі Львів, названий так на честь старшого сина князя Лева, розбудована нова столиця – Холм. Данило всіляко дбав про будівництво фортець та оборонних споруд по всій території держави, закладав замки, церкви та монастирі, сприяв розвиткові культури. Літописець пишається також бойовими подвигами князя, порівнює його досягнення із діяннями Святослава Ігоревича та Володимира Великого. Високо цінує галицький книжник полководницький хист Данила, переказує промови князя, звернені до війська, в яких він закликав воїнів дбати про свою гідність і честь батьківщини. Данило докладав чимало зусиль, аби згуртувати руські землі для відсічі іноземним поневолювачам, демонструючи сусідам можливість успішної боротьби з монголами.

  Безсумнівною заслугою Данила є його невтомна діяльність, спрямована на посилення єдності Галицько-Волинської держави, піднесення її міжнародного авторитету.

  Основний виклад

  1. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила 

  • Князювати Данило Галицький почав на Волині у 20-х рр. 13 ст., а 1238 р. утвердився і в Галичині, подолавши міжусобні чвари, що спалахнули по смерті Романа з ініціативи галицького боярства.
  • Протягом володарювання йому доводилося одночасно долати опір кількох суперників: зі сходу загрожували монголи, із заходу на українські землі зазіхали Литва, Польща та Угорщина. Одночасно доводилося воювати з непокірними боярами, які схилялися до Ростислава Михайловича з чернігівської династії та його союзників.
  • У 1245 р. військо Данила Галицького здобуло блискучу перемогу в битві проти приведеного Ростиславом війська угорського короля та його союзників біля міста Ярослава на Сяні.

  Внаслідок Ярославської битви Данило зламав опір бояр, остаточно утвердився у Галичі та надовго поклав край зазіханням Угорського королівства.

  • 
    Тоді ж князь здійснював успішні походи проти литовців і ятвягів, у 1244 р. взяв Люблін і Люблінську землю.
  • Допомагаючи своєму сину Романові, одруженому зі сестрою австрійського герцога Фрідріха II Бабенберга Гертрудою, у боротьбі за австрійську корону, Данило Галицький пішов на Чехію та Силезію.
  • Активність зовнішньої політики Данила виявлялася й династичними шлюбами його дітей
  • Так, Лев Данилович був одружений із дочкою угорського короля Бели IV.
  • Шварно, взяв шлюб із дочкою литовського князя Міндовга.
  • Дочку Данила Переяславу було видано заміж за мазовецького князя Земовита.
  • Важливим напрямком зовнішньої політики Данила Галицького були відносини з монгольськими володарями.
  • Здійснивши подорож в Орду, Данило починає шукати союзників у боротьбі з ординцями.
  • Із цією метою налагоджує союзницькі відносини з Польщею, Угорщиною, Владимиро-Суздальським князівством.
  • Відгукнувся князь на пропозицію Ватикану розпочати переговори про участь русичів у хрестовому поході європейських держав проти монголів.
  • До того ж папа Римський Інокентій ІV плекав надії на запровадження релігійної унії (об'єднання) між православ’ям і католицизмом у Галицько-Волинському князівстві.
  • Місію встановити стосунки папа Римський поклав на вже відомого вам Плано де Карпіні, який року 1246 знайомив Василька Романовича та Данила з пропозиціями Ватикану.
  • Щоб заохотити до походу князя папа запропонував Данилу прийняти королівську корону.
  • У 1253 р. у Дорогичині папський легат Опізо урочисто коронував Данила Галицького. Однак оголошений папою  у тому році хрестовий похід не знайшов підтримки серед європейських монархів.
  • Втім, Данило не відмовився від боротьби проти ординців власними силами. Основні воєнні дії припадають на 1254–1255 рр.
  • Військо Данила неодноразово здобувало перемоги над монгольським військом хана Куремси.
  • Занепокоєні зростанням могутності Галицько-Волинського королівства, золотоординські правителі вислали проти нього численну та сильну орду на чолі з досвідченим воєводою Бурундаєм.
  • Під тиском несприятливих обставин Данило мусив прийняти вимоги Бурундая про зруйнування укріплень Львова, Володимира, Луцька та ряду інших міст. Лише столичний Холм зберіг фортифікації.

  2. Наступники Данила Галицького

  • По смерті князя Данила (1264) його королівство розпалося. Хоч Василька Романовича, Данилового брата, й пошановували як "отця й господина", влада його поширювалася лише на Західну Волинь зі стольним містом Володимиром.
  • Галицьке, Перемишльське та Белзьке князівства зберіг за собою старший син Данила Романовича – Лев.
  • Східну Волинь із Луцьком отримав Мстислав Данилович.
  • Холмське князівство відійшло наймолодшому Даниловичу – Шварну.
  • Лев І Данилович розширив володіння батька, приєднавши Люблінську землю й частину Закарпаття. У 1272 р. переніс столицю до Львова. Юрій І Львович скориставшись усобицями у Золотій Орді, посунув власні кордони до нижньої течії Дніпра й Південного Бугу. Переніс столицю до м. Володимир (Волинь). Носив титул «король Русі, князь Ладомерії». З головних здобутків Юрія І  – створення 1303 р. окремої Галицької митрополії, безпосередньо підпорядкованої константинопольському патріарху.
  • Завдання.Заповнити таблицю "Внутрішня політика Д.Галицького", "Зовнішня політика "Д.Галицького"
  • Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/9088637 
  • Домашнє завдання. Сенкан Д.ГАлицького

Урок №22.Тема:  Походи монголів на Русь. Встановлення панування Золотої Орди на українських землях.  

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-pohodi-mongoliv-na-rus-pidporyadkuvannya-ruskih-knyazivstv-mongolskiy-imperi-zolotiy-ordi-296005.html
• 
  
  
  
• Робота з картою:

  

  
  

На початку XIII ст. утворилася Монгольська імперія, очолювана Чингізханом, який об’єднав монголів у могутню державу й почав здійснювати масштабні завойовницькі походи.

• Монголи мали мобільне, дисципліноване, добре озброєне і забезпечене сучасним на той час захисним спорядженням військо.

• Першими усю небезпеку монгольського війська відчули на собі половці, які звернулися по допомогу до руських князів:

•князі прийняли рішення прийти на допомогу сусідам-половцям;

Мовою джерела

«...І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам, — то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: «Краще б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй».

• у 1223 р. відбулась битва на р. Калка, яка тривала три дні;

• русько-половецькі дружини зазнали нищівної поразки через неузгодженість дій князів;

• обидві сторони понесли значні втрати.

• Після смерті Чингізхана його нащадки не відмовилися від ідеї завоювання руських земель. Похід на Русь очолив онук Чингізхана — Батий:

• 1237 р. — спустошення Північно-Східної Русі (Рязань, Володимир, Москва, Твер тощо);

• у 1239 р. Батий розпочав похід на Південно-Західну Русь, в результаті якого було захоплено Переяслав, Чернігів, Крим;

• у 1240 р. Батий здобув Київ. Обороною міста керував воєвода Дмитро Єйкович — ставленик Данила Галицького. Кияни відмовилися здати місто без бою. Облога Києва тривала, за деякими джерелами, понад 10 тижнів. Проте сили були нерівними, і місто майже повністю зруйнували монголи. Населення Києва зменшилося з 50-60 до 2 тисяч містян;

Мовою джерела

«...Прийшов Батий до Києва з великою силою... і окружив город. І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами...».

• у 1241 p. монголи здійснили похід на Західну Русь, під час якого було зруйновано міста Галицько-Волинського князівства. Далі вони вдерлися на територію Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Сербії, Боснії, Хорватії, але у 1242 р. припинили похід на Захід і повернули назад.

Встановлення панування Золотої Орди

• У 1242 р. Батий повернувся зі своїм військом у пониззя Волги, де згодом заснував державу зі столицею в м. Сарай, яку назвали Ордою.

Золота Орда — держава, що виникла на основі монгольських завоювань та існувала між 1240-1502 рр. у степах Східної Європи, Централ тої Азії та Західного Сибіру,

• Вища влада в Золотій Орді належала хану і курултаю — з’їзду представників знаті.

• Монгольська держава поділялася на улуси — удільні володіння нащадків Чингізхана, що згодом стали самостійними державами.

• Руські князівства перебували в залежності від Золотої Орди, хоча вони й не увійшли до складу монгольської держави.

• Руські князі мали підтверджувати право на князювання ярликом.

Ярлик — грамота ханів Золотої Орди, що надавала право на управління окремими державами чи областями, підлеглими Орді. Наданням ярлика хани затверджували князів у їхніх удільних князівствах.

Впливовими чиновниками в Золотій Орді були баскаки, які призначалися ханом на підпорядковані території.

Баскаки — намісники хана, які вели облік населення та збирали данину з давньоруських князівств, часто втручалися у взаємини князів, вершили суд і розправу.

• Русичі мали надавати воїнів до монгольського війська для участі в походах.

• Не всі руські князі готові були коритися завойовникам. Свідченням того є відвідування Орди чернігівським князем Михайлом Всеволодовичем, який відмовився пройти обряд, згідно з яким необхідно було проповзти між двох вогнів під натягнутою мотузкою, фактично на животі. У такий спосіб демонструвалася покора Великому ханові. Михайло Всеволодович за наказом Батия був страчений.

• Особливість монгольського панування — поблажливе ставлення завойовників до християнства і православного духовенства.

Наслідки золотоординського панування:

• великі демографічні втрати. Монголи винищували тисячі людей, залишаючи серед живих міцних чоловіків, яких використовували на важких господарських роботах в Орді;

• занепад ремесла, втрата цілих ремісничих спеціальностей (виробництво емалі, черні, різьблення по каменю), оскільки ремісників забирали в рабство;

• втрата військової, культурної, релігійної верхівки, що негативно позначилося на розвитку суспільства;

• матеріальні збитки: розорено 49 міст із 74;

• консервація та поглиблення феодальної роздробленості;

• запровадження системи підданства у відносинах між князем і знаттю, що ґрунтувалася на абсолютній покорі підданих та безмежній владі правителя;

• втрата державної незалежності Русі-України, зупинення державотворення;

• послаблення Русі-України, яким скористалися західні держави (Польща, Литва, Угорщина), і розділ українських земель між ними;

• відставання Київської держави від країн Західної Європи.

• Завдання. Підготуй тезовий план "Встановлення панування монголів"
• Інтерактивна вправа6 https://learningapps.org/6926165
• Домашнє завдання. Виконати завдання №5,с.117 в підручнику

Урок №21.Тема: Утворення Галицько-Волинського князівства.  

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-utvorennya-galicko-volinsko-derzhavi-290771.html 
• 
  
  
  
  
  
• Опрацюй!!!Незважаючи на міжусобні війни між окремими князями, Волинська і Галицька землі здавна підтримували якнайтісніші економічні та культурні відносини, які стали передумовою об’єднання Волині й Галичини в одному князівстві. Об’єднання Галичини і Волині було здійснено волинським князем Романом Мстиславичем, сином Мстислава Ізяславича. Скориставшись безладдям у Галицькому князівстві, він уперше зайняв його в 1188 р., але не зміг утримати його під натиском угорців, які також увірвалися до Галицької землі на заклик місцевих бояр. Остаточно Роман приєднав Галичину до Волині в 1199 р. після смерті галицького князя Володимира Ярославича — останнього представника династії Ростиславичів.

Роман Мстиславич

• Роман ІІ Мстиславич (близько 1152 — 19 червня 1205 р.) — великий князь київський (1204—1205 рр.), князь новгородський (1168—1170 рр.), володимир-волинський (1170—1187 рр., від 1188 р.), галицький (1188 р., від 1199 р.) із династії Рюриковичів. Засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх тамтешнього правлячого роду. Вважався сучасниками наймогутнішим з усіх руських князів кінця ХІІ — початку ХІІІ ст., за що був прозваний Великим. Роман II Мстиславич — син великого київського князя Мстислава II та Агнеси, дочки польського князя Болеслава III Кривоустого. У 1168—1169 рр. правив у Новгородському князівстві.

  Після смерті Мстислава II Ізяславича волинські землі були поділені між його синами: Роман Мстиславич отримав Володимир-Волинський, Всеволод — Белз, Святослав — Червен, Володимир — Берестя. Невдовзі, завдяки своїм особистим якостям, Роману Мстиславичу вдалося домогтися домінуючого впливу в усіх волинських землях. Після смерті останнього галицького князя з династії Ростиславичів — Володимира, сина Ярослава I Осмомисла, приєднав Галичину до Волині (1199 р.), створивши Галицько-Волинську державу. Здібний політик і добрий полководець, жорстоко приборкавши непокірних бояр, мав підтримку в міщанства. У двох походах 1201—1202 і 1203—1204 pp. його війська розбили половців та визволили чимало бранців.

• Вершиною його успіхів було взяття Києва та включення його до сфери свого впливу. У зовнішній політиці Роман Мстиславич підтримував тісний союз із Візантією та Угорщиною, мав тісні зв’язки з Римським Папою Інокентієм ІІІ, перемагав неспокійних сусідів — половців і литовські племена, намагався впливати на німецьких князів. Роман Мстиславич намагався подолати роздробленість Київської Русі. Був ініціатором зміни порядку престолонаслідування на основі принципу майорату. Проте передчасна смерть не дозволила реалізувати йому амбіційні плани. Роман загинув улітку 1205 р. в битві під Завихостом. Після його смерті Галицько-Волинське князівство до 1238 р. припинило своє існування як єдина держава. Сучасний Роману Мстиславичу літописець, оцінюючи його заслуги у справі з’єднання більшості руських земель, називає його «самодержцем усієї Руси».

  
  
  

• Завдання. Підготувати схему "Правління Романа Мстиславовича"

• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/17701224

• Домашнє завдання. Сенкан Романа Мстиславовича

Урок №20.Тема: Узагальнення . Тематичне оцінювання з теми «Русь-Україна у другій половині 12 – першій половині 13 ст.» 

Тести https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8410225

Урок №19.Тема: Практичне заняття: Визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня/учениці) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя.

⦁ Вправа. Виправте помилки.

⦁ Берестяні грамоти – це написи на шматках кори дуба (берези). 
⦁ Другу половину 11 – першу половину 13 століття називають Казковою ерою Київської держави.
⦁ У Київській державі  11 -13 ст. активно розвивалась наука.
⦁ Вчені вважають Змія Горинича узагальненим образом богатирів (половців). 
⦁ Про землю Руську від її заснування ми дізнаємося зі «Слова о полку Ігоревім».
⦁ Останнім храмом, оздобленим іконами (мозаїками) став Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.
⦁ Найпершим руським іконописцем вважається Агапіт.

Презентація: https://ppt-online.org/114359

• Опрацюй!!!"Повість о полку Ігоревім" є історичним джерелом тому, що в творі наводяться автором історичні факти, які мали місце в історії Русі ХІІ ст. та згадуються реальні історичні особи. Зокрема, з подробицями описаний похід князя Ігоря Святославича на половців 1185 року так, як це міг описати лише очевидець. Також у "Повісті..." зображені деталі побуту князя, вказано назви грошових (ногата й різана - 1/20 та 1/50 частина гривні). Автор характеризує князів за прізвиськами - Ярослав Осмосмисл (знав вісім мов), Олег Гориславич (затівав міжусобні війни, від яких слабла Русь), Всеволод Буй-Typ (хоробрий, як бик - тур).
  В "Повісті..." вказується, що в Русі основним заняттям є землеробство, бо згадані землеробські знаряддя праці.За однією з версій, автором "Слова о полку Ігоревім" може бути Володимир Ярославич, син галицького князя Ярослава Осмомисла, адже Володимир був поетичного обдарованою людиною, вчився майстерності у давньоруського співця Бояна. Володимир Ярославич був близьким до героїв твору, він був рідним братом Ярославни, дружини князя Ігоря Ярославича.

  
  
• Завдання.Підготуй тезовий план.  
  

План

• ⦁ Рік походу
• ⦁ Мета походу
• ⦁ Учасники походу
• ⦁ Результат походу

Завдання. Склади сенкани Ярослава Осмомисла та Ігоря Святославовича

•  Домашнє завдання.Підготуватися до уроку узагальнення

Урок №18.Тема: Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).

• Презентація: https://naurok.com.ua/kochovi-narodi-stepiv-ukra-ni-h-hiii-st-krim-u-skladi-vizantiysko-imperi-215099.html
• 
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
• Хозари (івр. כוזרים (Кузарі), араб. الخزر (ал-хазар), перс. خزر (хазар), грец. Χαζαροι (Хазар), арм. Խազիր (Хазір), др.-рус. Козар , лат. chazari, caziri, gazari) - тюркомовний кочовий народ. Став відомий в Східному Передкавказзі (рівнинний Дагестан) незабаром після нашестя гунів. Захопили частину території слов'ян та народів сарматського походження - Причорномор'я, Приазов'я, Придоння.
• Печені́ги (самоназва «Bäčänäk» від давньотюрк. bača+naq, буквально — «швагер», «свояк», тур. Peçenek(ler), дав.-рус. печенѣзи, угор. Besenyő(k), грец. Πατζινάκοι, Πετσενέγοι, Πατζινακίται, лат. Pizenaci, Pacinacae, Bisseni, Bysseni, Bessi, вірм. Pacinnak, груз. პაჭინაკე) — об'єднання тюркських та інших племен,що вперше згадується у VIII столітті, востаннє етнонім «печеніги» згадується в угорських джерелах кінця XIV — початку XV століття; у візантійських джерелах як «пачинакіти», в арабських — народом «баджнак». Печенізька мова належала до тюркської групи мов у переважної частини населення печенізької держави, провідна верства печенігів користувалася перською мовою, визначну роль відігравали гуно-булгарські мовні елементи. Від кінця IX ст. до половини XI ст. очолювали кочову державу на теренах південної частини сучасної території України
• Половці (кипчаки, кімаки, кумани) - кочові племена тюркського та скіфо-сарматського походження, які у XI опанували українське Причорномор'я, витіснивши печенігів, хозарів та ясів. Перебували у тісних воєнно-політичних контактах з Київською Руссю та іншими середньовічними державами. Назва "половці" є екзонімом, так називали їх русичі як представників "дикого поля", себто степу або ж через половий (блідо-жовтий, вицвівший) колір полів степової зони.
• Завдання. Заповнити таблицю: https://docs.google.com/document/d/1T6Mvy1CAiOkCYzyLD9-trD-Sc64amHnk5GlbjlZTgKY/edit?usp=sharing
• Домашнє завдання.Підготуватися до  уроку узагальнення

Урок №17.Тема: Культура Русі–України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст

Культура Русі-України в другій половині XI — першій половині XIII ст. перебувала в стані розквіту. Зберігалися культурні традиції попередніх часів. На розвиток культури позитивно впливало розширення знань про надбання інших сусідніх народів.

Значними осередками культури залишалися церкви та монастирі. Розвивалася і народна культура: усна народна творчість, прикладне мистецтво.

Негативний вплив на розвиток культури справляли князівські чвари та міжусобиці. 

• Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-kultura-rusi-ukra-ni-v-drugiy-polovini-hi-pershiy-polovini-hiii-st-143070.html
• Відео:
• Завдання. Заповнити таблицю:https://docs.google.com/document/d/1sry6zvVUa6Z-EHJpzMp2Coks2uromdOqHFrUvG61lT4/edit?usp=sharing

• Завдання. Установіть відповідність між назвами літературних пам’яток і короткими викладами їхнього змісту.

  1 «Повість минулих літ»

  2 Билини

  3 «Слово про похід Ігорів»

  4 «Повчання дітям Володимира Мономаха»

  А Похід 1185 р. новгород-сіверського князя проти половців

  Б Оповідь про історію руських земель

  В Твір-настанова про засади праведного життя нащадків

  Г Епічні пісні, у яких розповідається про подвиги богатирів

• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/6516369

• Домашнє завдання. Підготувати невеликий опис пам'ятки (на вибір)

Урок №16.Тема:  Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл.

• Презентація: https://vseosvita.ua/library/galicke-i-volinske-knazivstva-v-drugij-polovini-12st-aroslav-osmomisl-37083.html
• 
  
  
  
• Робота з  картою:
  
  
  

Знайди на карті Волинь та Галичину?

Галицьке князівство утворилося шляхом об'єднання земель Перемишльського, Теребовльського і Звенигородського князівств у середині XII ст. На півночі Галицька земля межувала з Волинською, на заході — з Польщею й Угорщиною, на півдні рубіж проходив зі степом, а на сході — з Київською землею.

Утворення Галицького князівства сприяло соціально-економічному розвитку цього регіону, кількісному збільшенню міст (Ярослав, Перемишль, Санок тощо), розбудові мережі транспортних шляхів. Окрім суходільних доріг, використовувалися річки Дністер, Сян, Прут тощо.

В умовах роздробленості Русі Галицьке князівство вийшло з-під влади Києва. Однак на його території також розгорнулися князівські міжусобиці, до яких активно долучалося й боярство

Волинське князівство сформувалося на західних територіях Русі. У другій половині XII ст. воно межувало на заході з Польщею, на півночі — з Литвою, на сході — з Турово-Пінськими і Київськими землями, а на півдні — з Галицьким князівством.

Адміністративним центром цієї території було м. Володимир, засноване київським князем Володимиром Святославичем. Місто вважалось осередком ремісництва, торгівлі та культури. У Володимирі розвивалося гончарство, зброярство, ковальство. Славились місцеві майстри обробітком каменю та ювелірними виробами. Торгівля тут провадилася переважно місцевими купцями, але існували й торговельні колонії німців, євреїв, новгородців.Середмістя, що мало добре укріплений дитинець, забудовувалося кам’яними архітектурними спорудами (храмами, княжим палацом, хоромами бояр). У другій половині XII ст. (за княжіння Мстислава Ізяславича) у Володимирі було зведено Успенський собор, який зберігся до сьогодні. Місто вважається одним із центрів літописання Русі, свідченням чого є Галицько-Волинський літопис.У цей час на Волинській землі володарював онук Володимира Мономаха — Ізяслав Мстиславич, який започаткував тут нову князівську династію. Після його смерті Волинське князівство опинилося під владою правнука Мономаха — Мстислава Ізяславича, а коли й він пішов із життя, князівство було розділене між його синами.

• Робота з таблицею.

Діяльність князя Ярослава Осмомисла

Характерис-тика	Ярослав Осмомисл
Роки князювання	1153 – 1187 рр.
Внутрішня політика	На початку свого правління був змушений обороняти Галицьке князівство від нападів київського князя Ізяслава Мстиславича і свого племінника Івана Ростиславича. Боровся проти боярської опозиції, яка намагалася втрутитися в управління державою . було приєднано землі між Карпатами та Дністром, пониззям Дунаю. Брав участь у боротьбі за Київ. Вів боротьбу проти половців. Будував міста, споруджено Успенський собор.
Зовнішня політика	Уклав союзницькі договори з Угорщиною і Польщею,підтримував дружні стосунки з Візантією та імператором Священної римської імперії Фрідріхом І Барбароссою
Історичне значення діяльності	За часів правління князя Галицьке князівство значно розширило свої території, переживало період могутності
Оцінка діяльності сучасниками та нащадками	Автор «Слова о полку Ігоревім» назвав Ярослава Осмомислом, тобто мудрим, розумним.  Історик М. Котляр вважає, що князь «був народжений для того, щоб панувати над багатьма тисячами людей»

 

По смерті Володимира прийшов до влади князь Роман із роду Мстиславичів. Досі він був лише волинським князем, а у 1199 році об’єднав Волинь з Галичиною і став князем великої Галицько-Волинської держави. Незабаром він приєднав до цієї держави і Київ. 

• Робота з таблицею

● Запропоновані факти розподіліть по відповідних колонках таблиці.

• Князівства

  Галицьке	Волинське

  1. Об’єднане Володимирком Володаревичем.

  2. Мало кордон з литовськими племенами.

  3. Столиця — місто Володимир.

  4. Сильна влада боярства.

  5. Першим відокремилося від Русі-України.

  6. Правила династія Мономаховичів.

  7. Князем був Ярослав Осмомисл.

  8. Уважалося володінням київських князів.

  9. Розширило територію до пониззя Дунаю.

• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/7736801

• Домашнє завдання. Опрацювати параграф підручника

Урок №15.Тема: Роздробленість Київської держави. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя.

Бесіда на повторення.

• 1. Коли засновано місто Київ?
• 2. Ким?
• 3. Пригадаємо київських князів?
• 4. Переяславських князів? (Всеволод)
• 5. Хто князював у Чернігові? (Святослав)
• 6. Коли було укладено «Правду Ярославичів»? (1072р.)
• 7. Коли відбувся Любецький зїзд князів?
Презентація: https://vseosvita.ua/library/rozdroblenist-rusi-ukraini-kiivske-pereaslavske-ta-cernigivske-knazivstva-446835.html
• 
  
  
  
• Завдання.Запиши причини роздробленості Русі
• Робота з документом:

  Літопис про погром Києва дружиною Андрія Боголюбського (1169 р.)

  «І грабували вони два дні увесь город — Поділля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в’язали, жінок вели в полон, силоміць розлучуючи із мужами їхніми. Діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна без рахунку, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали... і всі святині були забрані. Запалений був навіть монастир Печерський... І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестанні».

  Запитання до документа

  1.    Із якою метою був здійснений такий погром міста?

  2.    Чому в церквах було забрано ікони, книги, ризи, дзвони, святині?
• Робота з таблицею:

  
  

  
  

  

  
  
• 
  
  
  
  
• Завдання.Заповнити таблицю:

  

  
  
• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/4567555 https://learningapps.org/8954349
• Домашнє завдання.Сенкан Володимира Глібовича 

Урок "14.Тема: Правління Ярославовичів. Половці. Любецький з’їзд князів. Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого. 

• Презентація: https://naurok.com.ua/urok-i-prezentaciya-pravlinnya-volodimira-monomaha-ta-yogo-sina-mstislava-velikogo-22853.html
• 
  
  
  
• Перевір себе:

Про кого із князів ідеться в цих рядках:

⦁ Літописи доносять людям:

«Хай місто матір’ю всім стане»

Своїм дружинникам й підлеглим

Так було сказано … ____

⦁ Усе життя провів в походах,

На битву, як на свято йшов,

Та на Дніпровських на порогах

Свою геройську смерть знайшов.

Хан з його черепа зробив

І золотом прикрасив чашу.

Якого князя хан розбив?

Чекаю відповідь я вашу. ____

⦁ Жінку мав за оберега,

У столиці панував,

Сином віщого Олега

Київ князя називав.

Був хоробрим і відважним

Цей слов’янський властелін.

Часто гордо і поважно

Виступав в походи він…

Від усіх племен поляни

Позбирали данину,

Заплатили й деревляни,

І притому не одну.

Князю ж все здавалось мало…

Розлютились вороги,

До дерев його припнули

І роздерли на шматки.  (____

⦁ Жона. Вдова.

Княгиня. Мати…

Яку ти мудрість осягла?

Як високо змогла піднятись

І влади велич вознесла!

Тобі вдалось зміцнить державу,

Намітить християнству путь,

Творить земні славетні справи, – 

Цього не вправі ми забуть. ___

⦁ Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж «Сонцем Красним»,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд – багатим, щасним…

Християнську вніс ти віру

У народ – мов цвіт обнови…

І, побивши печенігів, – 

Жив з сусідами у згоді;

Лад поширював в державі

І добробут у народі.

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі – 

І за ти в нас «Великий»,

І «Святий» у церкві Божій! ____

А хто із князів міг звертатися до своїх синів із такими словами:

Вас я, діти, покидаю,

Йду у ліпшу сторону 

Але, діти, пам’ятайте 

Мою заповідь одну:

Не сваріться, живіть в згоді!

Тільки мир збере усе,

А незгода, наче вітер,

Все по полю рознесе!  ___

Завдання.Хто  ж із синів Ярослава Мудрого які землі отримав?

І.Встановіть відповідність: (письмово в зошит)

1.Ізяслав             А.-Смоленськ

2.Святослав        Б.-Київ

3.Всеволод         В.-Волинь

4.Ігор                    Г.-Чернігів

5.В`ячеслав         Д.- Переяслав

• Запам'ятай!!!

1. Ярослав Мудрий помер у 1054 році.

2. Тріумвірат Ярославичів – це союз  синів Ярослава – Ізяслава, Святослава, Всеволода.

3. Вони зазнали поразки від половців у 1068 році на річці  Альта.

4. Кияни повстали у 1068 році проти  Ізяслава, бо вимагали від нього зброю, щоб боротися проти половців.

5. Упродовж  1073 – 1076 рр. київським князем був Святослав.

6. З`їзд князів у  Любечі відбувся  у листопаді 1097 року.

7. У Любечі князі прийняли рішення про припинення усобиць , та спільну боротьбу проти  половців .

6.На Любецькому з`їзді було проголошено принцип  спадкового володіння  у наслідуванні земель.

• Робота з документом:

⦁ Прочитайте документ і визначте головні заповіді, які залишив своїм синам Володимир Мономах. 

 Із «Повчання [Володимира Мономаха за Лаврентіївським списком]» 

А найголовніше — убогих не забувайте, а скільки можете по змозі годуйте і подайте [милостиню] сироті, і вдовицю оправдуйте самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винуватого не вбивайте і не веліть убивати його. Якщо навіть заслуговуватиме смерті, і то не погубляйте жодного християнина…

А понад усе — гордині не майте ні в серці, ні в розумі…

Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. 

У домі своєму не лінуйтеся, а все помічайте. Не покладайтесь на тівуна, ні на отрока, щоб не насміхалися гості ваші ні з дому вашого, ні з обіду вашого. 

На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод; ні питву, ні їді не попускайте, ні спанню; і сторожів самі споряжайте, і вночі, розставивши скрізь [сторожу] , біля воїв самі лягайте, а рано вставайте; а оружжя не спішіть із себе знімати, не роздивившись, бо з-за лінощів раптово чоловік гине. 

Лжі остерігайтеся, і п’янства, і блуду, бо в них гине душа і тіло.

Куди б ви не йшли і якими шляхами по своїх землях, не давайте отрокам чинити пакості, ні своїм, ні чужим, ні в селах, ні в житлах, щоб не почали вас проклинать. 

Куди не підете і де не станете, напійте і нагодуйте страждущого. 

А найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов, чи простий чоловік, чи знатний, чи посол. Якщо не можете [пошанувати його] дарами, то їжею і питвом: бо вони мимоходом прославлять чоловіка по всіх краях або добрим, або злим. 

Хворого відвідайте, покійного проведіть, бо всі ми смертні. 

І чоловіка не минайте, не привітавши, доброго слова не сказавши. 

• Опрацюй!!!
  
  
  
  
  
  
• Завдання. Робота з історичним портретом: https://docs.google.com/document/d/1suK4IqODZQJ35L9kKMKSk3Pn9kR0Afvb/edit?usp=share_link&ouid=101741304775434656088&rtpof=true&sd=true
• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/1874101
• Домашнє завдання. Скласти сенкани князів

Урок №13. Тема: Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми "Русь Україна"

Тестування:https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3069486

Урок №12. Практичне заняття. Охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України

• Розвиток руського суспільства потребував узаконення змін, що відбувались у відносинах між окремими групами і станами населення. Спробу об’єднати існуючі правові норми було здійснено за Ярослава Мудрого близько 1016 р. Дослідники називають цей збірник «Правдою Ярослава», або «Найдавнішою правдою». Він складався з 18 статей, які започаткували славнозвісний звід законів - «Руську правду». Документ дописували упродовж кількох століть за синів («Правда Ярославичів») та онуків («Статут Володимира Мономаха») Ярослава. Як і решта середньовічних європейських «Правд», це був насамперед збірник законів звичаєвого права.

Загалом «Руська правда» регулювала суспільні відносини в Київській державі. У її статтях ішлося про покарання за вбивство, побиття до синців чи крові, завдане каліцтво, виривання бороди й вусів, їзду на чужому коні, псування майна, переховування чужого холопа тощо. Характерно, що кровна помста, довкола якої за середньовіччя вибудовувалося звичаєве право багатьох народів, у збірнику зрештою була скасована. Ярослав Мудрий поставив кровну помсту під контроль держави, обмеживши її застосування. Його сини - Ізяслав, Святослав та Всеволод - назавжди її скасували, запровадивши державні правила для судочинства.

1. Чому перші писані закони Русі виникають у часи Ярослава Мудрого? За якими правилами жили слов’яни до появи «Руської правди»? 2. Пригадайте, якими законами користувалися країни середньовічної Європи? 3. Поміркуйте, чому нащадки Ярослава Мудрого доповнювали його працю?

• Робота з джерелом: 1. Чи однаково карала «Руська правда» за вбивство представників різних верств руського суспільства? Як ви гадаєте, чому? Чи захищав закон залежні верстви (холопів, челядь)? 2. Які зі статей документа підтверджують існування залишків язичництва у давньоруському суспільстві і суперечать християнській моралі? 3. Як «Руська правда» відображала суспільне становище жінок? 4. Порівняйте покарання за вбивство і за крадіжку майна.(відповіді в зошит)

Про вбивство

«- Коли вб’є чоловік чоловіка, то метиться брат за брата, якщо сини одного батька, чи батька син, якщо племінник чи сестри син; а якщо не буде мститися - то 80 гривень за голову, коли вбитим буде боярин чи княжий тіун.

- Якщо вбитим буде міщанин, чи купець, чи боярський тіун, або мечник, або ізгой, - то 40 гривень сплатити за нього, за вбивство вільної жінки - 20 гривень.

- За сільського старосту чи княжого хлібороба - 12 гривень, а за смерда (вільний селянин) і холопа (раб) - 5 гривень, за рабиню - 6.

- За ремісника чи ремісницю - 12 гривень.

- За жінку-годувальницю - 12 гривень, навіть якщо вона раба».

Про свідків

«- Якщо буде кров чи синці ураженого, то не потрібен і свідок людині тій; якщо не буде знаку якогось - потрібен свідок, не буде знаків - і справі кінець; якщо не може мститися, то взяти за образу 3 гривні, а лікарю нагорода».

Про випробування

«- Коли, шукаючи свідка, не знайдуть, а позивач далі буде чоловіка звинувачувати у вбивстві, тоді правду встановлює розжарене залізо. Так само і в інших судових справах: і в злодійстві, і в наклепі. Коли позивач не з’явиться в суд, а має сплатити скривдженому 3 гривні золотом, тоді насильно випробувати його залізом, якщо на руці залишиться опік, тоді чоловік винен. Коли має сплатити до двох гривень сріблом, то піддати тортурам водою. Якщо зв’язаний чоловік випливе з води, значить винен».

Про побиття

«- Якщо хтось когось ударить батогом, чи жердиною, чи рукою, чи чашею, чи рогом, то 12 гривень; якщо його не спіймали, то... на тому й кінець.

- Якщо чоловік відсіче руку і відпаде рука або усохне, або ногу, або виб’є око або відріже носа, то за каліцтво чоловік сплатить 10 гривень.

- Якщо відсіче мечем палець, то потерпілому 1 гривню.

- Якщо холоп (раб) ударив вільного чоловіка і біжить до хоромів, а пан почне ховати його, то холопа спіймати, а пан мусить сплатити за нього 12 гривень, а коли зустріне той муж холопа - може вбити його».

Про втечу челяді

«- Якщо челядин сховається у варяга і його упродовж трьох днів не знайдуть, і на третій день не зізнається, - то хай заплатить 3 гривні за образу».

Про крадіжку

«- Якщо хто поїде на чужому коні, не позичивши його, - викладе 3 гривні.

- Коли буде конокрад, то віддати його князеві на суд; якщо ж виявиться наклеп, то наклепник має сплатити потерпілому 3 гривні (доказ невинуватості).

- Коли крадуть худобу на полі, чи вівці, чи кози, чи свині (і будуть зловлені), то сплачують по 60 кун; якщо злодіїв буде багато, то кожен сплачує по 60 кун.

- Коли обкрадає тік чи збіжжя в ямі, то скільки б не було злодіїв, усім платити по 3 гривні і по 30 кун; коли крадене пропало, то власник може взяти наявне, коли воно (у злодія) буде, а впродовж літа має взяти із злодія по півгривні. 

- Якщо злодіями будуть холопи, чи боярські, чи церковні, то князь не карає їх продажем, оскільки вони невільні; але заплатити позивачу подвійну суму за кривду».

• Правова система встановлена Рюриковичами – це система штрафів (продаж), які має сплатити особа чи громада за певний злочин. Види злочинів: 1) злочини проти життя. За здійснення вбивства передбачалося найсуворіше покарання – «потік та пограбування» (вигнання з общини та конфіскація майна); 2) нанесення тілесних пошкоджень, тобто злочини проти здоров’я (нанесення ран та ушкоджень, побої); 3) злочини проти честі; 4) злочини проти особистої свободи (продаж напівзалежної людини в рабство і позбавлення волі за надуманими обвинуваченнями).
• Завдання. Виконати завдання №3, с.70 в підручнику. Детальніше: https://drive.google.com/file/d/1LP0PUFFHLFyr3lAx1XBcByveAXmmhG_A/view
• Домашнє завдання. Підготуватися до уроку узагальнення

Урок №11. Тема: Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. Культура

• Історичний диктант
• 1.Людина ,якій належить верховна державна влада.
• 2.Орган влади, який виник з старших членів дружини.
• 3.Збори городян Києва.
• 4.Хто перший на Київській Русі прийняв християнство?
• 5.Чиїм сином являвся Святослав
• 6.Хто заснував місто Володимир?
• 7.Віра в багатьох богів?
• 8.Син Володимира в майбутньому великий київський князь?
• 9.Перший збірник законів.
• 10.Його прозвали «тестем Європи»
• 11.Рік запровадження християнства.
• 12. Місто,територія якого за правління Ярослава зросла у сім разів.
• Презентація: https://naurok.com.ua/silske-gospodarstvo-remeslo-torgivlya-mista-povsyakdenne-zhittya-169949.html
• Культура України: https://naurok.com.ua/prezentaciya-kultura-rusi-ukra-ni-262629.html
• Відео:
  
  
• 
  
• 
  
  
  

• Опрацюй!!!Культура Київської Русі Х-ХІІ ст.

  З прийняттям християнства Володимиром у 988 р. починає розвиватися і культура Русі. Спочатку це були запозичені культурні набутки Європи: кам’яна архітектура, живопис, книгописання, шкільництво. Пізніше - власний культурний розвиток.

  За правління Володимира вдалося об’єднати князівства під його керівництво. З’являються численні церковні книги, які з болгарської мови перекладають Кирило і Мефодій. Відкриваються школи, де навчали дітей іноземним мовам.

  Продовжувачем політики Володимира став його син Ярослав (1019-1054), прозваний Мудрим. Він розширив кордони держави, зміцнював економічні зв’язки.

  Організовує школи, при Софії працюють переписувачі й перекладачі книжок, збирається перша в Україні бібліотека. За його правління розпочалося кам’яне будівництво Софії Київської, в’їзних брам.

  Ярославом був розроблений у 1015-1016 рр. перший звіт юридичних законів. Подальший розвиток давньоруського законодавства пов’язаний з Володимиром Мономахом, Всеволодом та Ізяславом. Завершилось складання законодавства у 13 ст. Основою культури Київської Русі була багатовікова самобутня культурна традиція східнослов'янських племен. Досить високого рівня досягло до Х віку і ремесло. Виготовленням виробів із заліза і кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали. Ковальська справа вважалася заняттям почесним і навіть чаклунським. У Київській Русі склався переказ про братів-ковалів, які перемогли в битві жахливого дракона. Вони запрягли чудовисько у величезний плуг і проорали ним борозну "змійових валів” - оборонних споруд навколо Києва (довжина їх в Україні – понад 2000 км, датуються І тисячоліттям до н.е. – І тисячоліттям н.е.). У Х ст. майстерність київських ковалів і ливарників отримала визнання далеко за межами Русі.

  Розвивалися гончарна справа, ткацтво, вичинка й обробка шкіри, різьблення по каменю і дереву. З льону, конопель і вовни слов'янки ткали чудові сукна і полотна, їм було знайоме складне малюнкове ткання і вишивка. Високим умінням відрізнялися майстри обробки шкір. Недаремно в усній народній творчості склалися оповіді про кожем'як - людей умілих, сильних і відважних. Усього ж дослідники нараховують у названий час в давньоруських містах від шістдесяти до ста різних ремісничих спеціальностей. Спеціалізація при цьому йшла не за матеріалом, а за готовим виробом: мечники, щитники, сідельники, ювеліри займали в містах цілі вулиці. Щоб виготувати свій виріб від початку до кінця, кожний з майстрів повинен був володіти принаймні декількома спеціальностями. Торгівля продуктами сільського господарства і ремесла, що зароджувалася, спочатку мала характер обміну як всередині общини, так і між племенами та землями. Згодом зародилися товарно-грошові відносини. Торгівля Русі здійснювалася не тільки з Візантією і країнами Сходу, але і з Північною і Західною Європою, куди руські купці (рузарії, як їх називали латинські хроніки) везли свої і східні товари. Відбувалося швидке зростання міст.

• Завдання. Підготувати таблицю з графами "Галузь культури", "Досягнення".
• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/16295595 https://learningapps.org/display?v=pq2481d7t20 https://learningapps.org/display?v=pq2481d7t20
• Домашнє завдання: Наведіть докази на користь тези «Кирило і Мефодій — видатні слов’янські просвітителі». 

Урок №10. Тема: Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя.

• Презентація: https://vseosvita.ua/library/suspilnyi-ustrii-vlada-kniazia-v-rusi-ukraini-589683.html
• Відео:
  
  
• Робота з термінами:

Централізована монархія — форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи — монарха, що управляє країною з одного центру.

Князівська рада — дорадчий орган при великому князі київському, що походить від східнослов’янських племінних рад старійшин.

Віче — народні збори всього дорослого вільного населення, що приймало рішення з важливих громадських і державних справ.

Домен — особисте земельне володіння середньовічного феодала.

Уділ — у Київській Русі так називали адміністративно-територіальну одиницю, якою управляв князь, залежний від великого київського князя.

Вотчина — феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати, дарувати тощо.

Помістя — феодальна земельна власність, що надавалася за службу у війську чи при дворі, яку не можна було заповідати, продавати тощо.

Соціальна верства — велика група людей, становище якої в суспільстві визначається певним спільним обсягом прав і обов’язків.

Сюзерен — за часів феодалізму великий феодал-сеньйор, що був господарем над васалами.

• Робота з документом: 

 «Повість минулих літ» про обрання нової віри князем Володимиром

У рік 987. Скликав Володимир бояр своїх і старців городських і сказав їм: «Осе приходили до мене болгари, кажучи: «Прийми закон наш». Потім же прийшли німці, і тії хвалили закон свій. Після сих приходили жиди. А після сих приходили й греки, гудячи всі закони, а свій хвалячи, і багато говорили вони, розказуючи од початку світу... Так що ви врадите? Що відповісте?»

І сказали бояри і старці: «Ти знаєш, княже, що своє ніхто не хулить, а хвалить. Якщо хочеш ти розізнати гаразд, то маєш у себе мужів. Пославши їх, розізнай у кожного про їхню службу і як хто служить Богові».

Запитання до документа

1.   Хто був ініціатором скликання ради?

2.   Із якою метою князь скликав раду?

3.   Яким чином члени ради могли впливати на рішення князя?

• Завдання. Заповнити
  
  
  пропуски в зошит:
• Домашнє завдання: 

Які поняття зашифровані в ребусах? Складіть з ними речення.

• 

Урок №9. Тема Русь-Україна за часів Ярослава Мудрого

• Презентація до уроку :https://naurok.com.ua/prezentaciya-rus-ukra-na-za-pravlinnya-yaroslava-volodimirovicha-260469.html 
• Переглянути відео :

• Завдання. Підготувати таблицю Зовнішня і внутрішня політика Ярослава Мудрого 
• Інтерактивна вправа https://learningapps.org/21964971 
• Домашнє завдання. Склади сенкан Ярослава

Урок №8. Тема: Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Запровадження християнства.

Відгадай загадку

• Був я князем у киян, а точніше я – каган.

Саме так я називався. Півдня Каспію дістався.

Що ж такий я невгамовний, нічого не вдію

Аж чотири рази я ходив на Візантію,

Дуже вигідні умови

Підписали з нами роми.

Олег Київ захопив

Та мене тоді убив. 

• В знак перемоги на вратах Царграду

цей князь великий щит свій прикував,

Та вигідну угоду, на радість русичам,

зі славним імператором Візантії уклав. 

• Усе життя провів в походах,

На битву як на свято йшов,

та на Дніпровських на порогах

свою геройську смерть знайшов.

Хан з його черепа зробив

і золотом прикрасив чашу.

Якого князя хан розбив?

Чекаю відповідь я вашу.

• Презентація до уроку: https://naurok.com.ua/vnutrishnya-ta-zovnishnya-politika-volodimira-velikogo-270247.html
• Переглянь відео: 
  
  

Робота з біографією.

• Володимир Святославич (? — 1015, Київ) — великий князь київський від 980 р. Наймолодший син великого князя Київського Святослава Ігоровича та ключниці княгині Ольги – Малуші. Точний рік народження Володимира невідомий.

  Вихованням Володимира керував дядько по матері Добриня, оскільки у звичаях Русі було довіряти виховання спадкоємців членам старшої дружини. Його називали Володимир-Красне Сонечко.

Робота з  таблицею "Реформи Володимира"

Назва реформи	Основні заходи	Значення
Державного управління	Створив 8 округів, які поділялись на волості. Посадниками поставив своїх синів або надійних людей.	Зміцнив владу.
Військова	За службу у війську надавали земельний поділ, у війську служили найманці.	Зміцнив армію
Судова	Запроваджено кодекс правових норм, усний «Закон земляний»	Упорядкування законодавства
Оборонна	Будувались фортеці, укріплення навколо Києва, оборонні рубежі «Багатирські застави»	Захист держави
Фінансова	Почали карбуватись перші гроші. Монети виготовляли із срібла і золота.	Розвиток торгівлі
Запроваджена державна символіка	Герб – тризуб	Авторитет держави
Релігійна реформа	Запровадив християнство	Зміцнення зв’язків між окремими час-тинами держави і для міжнародного визнання.

Евристична бесіда.

• Коли виникло християнство?

• Яка релігія існувала в Київській державі до прийняття християнства?

• Хто з київських князів був першими християнами та яка доля їх спіткала?

• Робота з історичними джерелами. «Повість минулих літ» про запровадження християнства

Володимир... прийшов у Київ, зразу звелів скинути (язични­цьких) кумирів — одних порубати, а інших спалити. А Перуна звелів прив'язати до хвоста коня і стягти з гори по Боричеву узвозу в Ручай і приставив 12 мужів штовхати Перуна жер­динами... Коли тягли Перуна по Ручаю до Дніпра, віруючі люди оплакували його. І, притягти Перуна, укинули його в Дніпро...

Після цього Володимир послав (гінців) по всьому місту зі словами: «Кого не буде завтра на річці, чи багатого, чи убогого, жебрака або раба, той іде проти мене».

Володимир звелів будувати церкви і ставити в тих місцях, де стояли кумири... І почав Володимир ставити по містах церкви і попів, а людей примушував хреститися по всіх містах і селах, і почав брати в нарочитих людей їх дітей і віддавати в книжне навчання...

• Робота з таблицею.

Значення та наслідки християнства
Зростання міжнародного авторитету Київської Русі	Створення надійного грунту для формування могутньої централізованої держави, укріплення великокнязівської влади	Сприяння формуванню та зміцненню нових феодальних відносин у суспільстві	Розвиток культури: кам’яне зодчество, архітектура, іконопис, мозаїка, фреска; знайомство Русі з античними традиціями; запровадження слов’янської писемності (кирилиці); початок літописання, поширення книг	Пом’якшення звичаїв

• Завдання. Підготуй сенкан Володимира
  
  
  
• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/8901056
• Домашнє завдання. пОМІРКУЙ!!!Які наслідки для руських земель мало прийняття християнства?

 Урок №7. Тема: Узагальнення. Тематичне оцінювання з теми «Виникнення Русі-України»

Тестування:  https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1708150  

Урок  №6.  Тема: Практичне заняття: «Історичний портрет княгині Ольги та Святослава»

• Матеріали до уроку: https://docs.google.com/document/d/1836-NbNysNLqqjYbj5ppnTypnMZkbckE/edit?usp=sharing&ouid=101741304775434656088&rtpof=true&sd=true
• Переглянь відео:
  
  

• Історичний портрет (княгиня Ольга)

У 903 році вона вийшла заміж за князя Ігоря, який на той час правив у Київській Русі. У 942 у них народився син Святослав. В 945 році Ігор загинув і правителькою Київської Русі стає княгиня Ольга, оскільки Святослав був замалий. Ольга була дуже хитрою, мудрою, завзятою та винахідливою.

Дізнавшись, що князь Ігор загинув через древлян, обурена його смертю княгиня, вирішила хитрим способом жорстоко помститися древлянам.

На її діяльність посприяли такі якості, як хитрість, мудрість, завзятість та винахідливість.

Мені подобаються її якості мудрість та винахідливість, а не подобається те, що вона була жорстокою.

Княгиня Ольга здійснила першу державну реформу на Русі – «урок», «погост» - місце збору данини. Сприяла зміцненню феодального землеволодіння. Посприяла об`єднанню племін в єдину державу. Сприяла зміцненню авторитету Київської Русі.

Хрестившись у Константинополі, невдало спробувала хрестити Русь. Невдача в релігійній сфері нашкодила авторитету Ольги.

Її ворогами були древляни, тому що вони вбили її чоловіка Ігоря. До друзів можна віднести Адальберта єпископа.

Наслідками її діяльності для сучасників та потомків- наближення Русі до хрещення, сприяла об`єднанню племін в єдину державу.

Її діяльність викликає у мене відчуття гордості, за те що вона змогла правити такою державою, та сприяла її зміцненню.

• Святослав Ігорович (935 – березень 972) – великий князь Київської Русі, який став її правителем будучи маленьким, але дуже відважним хлопчиком. Після смерті батька, Ігоря Рюриковича, вся влада перейшла до малолітнього сина, тому княгиня Ольга була змушена до повноліття Святослава керувати країною.

Ще з дитинства його привчали до бойової справи. Будучи одержимою помстою древлянам за смерть чоловіка, Ольга вирушила в похід, щоб знищити їх столицю. За традицією очолити його міг лише князь, тому саме чотирирічний Святослав дав сигнал до бою дружині – жбурнув палаючий спис в Іскоростень.Згідно з літописами, Великий Князь Святослав мав могутню поставу, широкі плечі та голив голову, залишаючи на лобі невелике пасмо. На відміну від інших князів, Святослав Ігорович не був примхливим до умов проживання, тому в походах спав на голій землі із сідлом під головою, а в бою гарчав, наче звір, чим дуже ляках своїх супротивників. Проте князь не був підступним і перед боєм посилав гінців до ворога, щоб вони підготувалися. Гінці передавали славнозвісне послання: «Іду на Ви».

• Завдання. Робота з зображенням
• 

• Завдання.Підготувати історичні портрети:

  

  
  
• Домашнє завдання.Підготуватися до уроку узагальнення

Урок №5. Тема: Руські князі/княгиня середини ІХ–Х ст.: між легендами та історією. 

• Розшифруй анаграми:https://wordwall.net/uk/resource/36410599
• Опрацюй інформацію про походження терміну "Русь":

Українські історики в цілому дотримуються антинорманських поглядів, хоч і не заперечують значний внесок варязьких князів і дружин у формування державного ладу Київської Русі. Русь, Руська земля на їхню думку: назва території Київщини, Чернігівщини, Переяславщини (землі полян, сіверян, древлян), назва племен, які мешкали на берегах річок Рось, Росава, Роставиця, Роська та ін.;

• Перегляньте відео:
  
  
• Завдання. Протягом уроку заповнити таблицю в зошит: https://docs.google.com/document/d/1kegxuRJ39E4nxKVh8peac5OQx9VSywVPuiXy0BkK3g8/edit?usp=sharing
• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/display?v=phjg2p2xa20 
• Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1885936
• Домашнє завдання. Підготуйте 10 запитань до перших руських князів (на вибір)

Урок №4. Тема: Вірування східних слов’ян

• Презентація до уроку: https://docs.google.com/presentation/d/160YmjXUkJHap5bd-lpvquX-hMjXjvxm9/edit?usp=sharing&ouid=101741304775434656088&rtpof=true&sd=true 
• Східні слов'яни були язичниками. У слов'янському світогляді існувала трищаблева побудова світу богів (небесний, світ між небом і землею, підземний), де на кожному рівні розміщувалися боги, що конкурували між собою. На чолі найвищого, небесного світу стояли боги Сварог і Стрибог.

     ПАНТЕОН 

• Завдання. Робота з таблицею. Заповни в зошит таблицю з графами "Бог" та "Призначення"
• Робота з термінами:

Політеїзм (від грец. πολύς — численний та θεός — бог) — багатобожжя, віра в багатьох богів/богинь.

Язичництво (староцерк. -слов. ѩзыкъ — «народ») — сучасна наукова назва давньої релігії, що існувала до прийняття християнства та інших світових релігій у всіх народів; релігія предків українців (гр. etnikos — «природний, родовий, народний, язичницький»).

Капище - місце поклоніння язичницьким богам; система первісних релігійних вірувань, поглядів, і обрядів

 ІДОЛ – кам'яна статуя, предмет язичницького   культу східних слов'ян

• Для допитливих: https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2584103-taemnici-zbruckogo-idola.html
• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/11447526
• Домашня робота.Скласти кросворд до теми / намалювати малюнок до теми (на вибір)

Урок №3. Тема: "Господарство східних слов’ян. Суспільний устрій.  Сусіди східних слов’ян."

• Переглянь відео:
  
  
• Презентація до уроку:https://docs.google.com/presentation/d/1pwwMun13HQ6ZqZVtF5mg_OeaWyLyHqMl/edit?usp=sharing&ouid=101741304775434656088&rtpof=true&sd=true
• Завдання. Робота з схемою

  

  
  

• Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/display?v=p8otwpvyt20

https://learningapps.org/display?v=ppxyj2vbt20

• Домашнє завдання. Опрацювати сторінки 14-15 в підручнику.

Урок №2. Тема: "Розселення слов’янських племен на території України." 

ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ’ЯН (V—VII ст.)

• Від II—І тисячоліття до н. е. на теренах сучасної України в басейні річки Прип’ять, переважно на північному й центральному Правобережжі та частково Лівобережжі жили праслов’янські племена.

  Слов’яни — найбільша за чисельністю група народів в Європі, близьких за мовою. Традиційно за місцем проживання слов’ян ділять на три гілки: східні слов’яни (на теренах сучасної України, Білорусі, Росії), західні та південні слов’яни.

  За походженням слов’яни належать до автохтонних народів Східної і Центральної Європи. Прабатьківщина давніх слов’ян до сьогодні невідома археологам та історикам. Більшість з них вважає, що вона розташовувалась між річкою Одер у Польщі на північному заході, Карпатами на південному заході та середньою течією Дніпра на південному сході. Це території сучасної північно-західної України, південної Білорусі, центральної і східної Польщі.

  Слов’яни під назвою венеди вперше згадуються у працях римських авторів — Плінія Старшого, Корнелія Тацита, Клавдія Птолемея. У візантійського історика готського походження Йордана у праці «Гетика» («Історія готів», VI ст.) з’являються щодо венедів назви склавини й анти.

  Велике переселення народів IV—VII ст. спричинило й рух слов’янських племен.

• Робота  зі схемою «Велике розселення слов’ян»

  Причина	Подія	Наслідок
  ·         Зростання населення ·         Брак вільних земель ·         Зміна клімату ·         Військовий обов’язок перед гунами	V-VII ст. – Велике розселення слов’ян	Слов’яни заселили території ·         Подунав’я та Балканського півострова на півдні ·         Береги Ельби та Балтійське узбережжя на заході ·         Верхів’я Дону та Волги на північному сходу

У VI ст. слов'янські племена фігурують під двома назвами: антів і склавинів. Назва «анти» в перекладі з  іранської мови означає «край», «кінець» — так називали жи­телів прикордоння, окраїни, тобто українців. Назва «склавини» згодом перетворилася на назву «слов'яни» і збереглася до нашого часу. Отже, формування проукраїнського етносу відбувалося за такою схемою:

Венеди
Анти	IV ст.	Склавини
Заселяють Балкани, Верхній Дніпро, Донець, Дон. Після нава­ли аварів ідуть з історичної арени	V – VIII ст.	Заселяють території між Дніпром, Дністром і Західним Бугом, утворив­ши етнічні слов'янські угруповання

Робота зі схемою «Три групи слов'ян» Західні Південні Східні Чехи, поляки, словаки Болгари, серби, хорвати, македонці, чорногорці, боснійці Українці, росіяни, білоруси

·         Яка із цих груп слов'янських племен є безпосередніми предками українського народу?

·         Відшукайте на карті території розселення південних, за­хідних і східних слов'ян.

Перегляньте відео:

У «Повісті минулих літ» ідеться, що на території сучас-

ної України жили такі східнослов’янські племінні союзи:

•• у середній течії Дніпра навколо Києва — поляни;

•• на території Східної Волині та Поліссі — деревляни;

•• у басейні Західного Бугу — дуліби (волиняни, бужани);

•• у передгір’ях Карпат — білі хорвати;

•• у басейні Південного Бугу — уличі;

•• по Дністру — тиверці;

•• на Лівобережжі (басейни річок Десна, Сейм, Сула,

Ворскла) — сіверяни.

• Завдання. Заповніть в зошит таблицю з графами"Назва союзу племен", "Територія розселення".
• Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/display?v=pfuvy352a20
• Домашнє завдання. Опрацювати сторінки 9-13 в підручнику.

Урок №1. Тема: "  ВСТУП. Історія України в Середні віки. Періодизація. Джерела з історії України"

• Завдання. Пригадай які народи населяли територію України в найдавніші часи?Хто такі трипільці?Які грецькі колонії були на території України?
• Запам'ятай!!!!
  
  
  
  
  
  
  
  
  
• 
  
  
  
  
• Завдання. Запиши в зошит.

  

  
  

Переглянь відео:

Поміркуймо!

• Прочитайте цитату з книги «Брама Європи» Сергія Плохія —

  відомого українського, канадського й американського істори-

  ка, лауреата Шевченківської премії. Протягом вивчення курсу

  історії України в цьому році добирайте аргументи «за» вислов-

  лену думку і «проти» неї.

  Європа є важливою частиною української історії, так само як

  і Україна — європейської. Розташована на західному краю Євразій-

  ського степу, Україна протягом багатьох століть була брамою Європи.

  Інколи, коли «брама» зачинялася внаслідок війн чи конфліктів, Україна

  допомагала зупинити іноземні навали зі сходу та заходу; коли ж вона

  була відчинена, як це найчастіше траплялося в українській історії, вона

  правила за міст між Європою і Азією, сприяючи обміну людьми, товара-

  ми й ідеями.

Робота з термінами і поняттями. Запам'ятай та запиши.

Історична періодизація — поділ історії на певні періоди, що є історичними етапами суспільного або культурного розвитку країн та народів і характеризуються визначними подіями, явищами або процесами.

Історичні джерела — усе, що було створене в процесі діяльності людини й збереглося до наших днів, дозволяє вивчати минуле людського суспільства і відображає його історичний розвиток.

типи історичних джерел

Речові джерела	Залишки матеріальної культури минулого: будівлі, культові споруди, знаряддя праці, предмети побуту, зброя, прикраси тощо
Писемні джерела	літописи, документи, угоди, укази, хроніки тощо
Усні джерела	легенди, билини, перекази, казки, пісні тощо
Мовні джерела	Відомості з історії розвитку мови
Етнографічні джерела	результати досліджень побуту та звичаїв народів
Фото- та кінодокументи	З'явилися у другій половині XIX ст. і відображають етапи розвитку суспільства

• Домашнє завдання. Опрацювати параграф №1 в підручнику. Підготуй асоціативний  кущ "Середні віки". (за зразком, де ключове поняття - це Середні Віки)