- Переглянь відео урок Узагальнення до курсу
- Переглянь презентацію Історія стародавнього світу
- Опрацюй Конспект до уроку Гай Юлій Цезар
- Підготуй сенкан історичного діяча або історичний портрет на вибір
- Опрацюй Матеріали до уроку
- Переглянь Презентація Етногенез українців
- Домашнє завдання. Запиши в зошит основні теорії походження українського народу
- Опрацюй Конспект до уроку
- Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-peredumovi-rozselenna-slovan-anti-i-sklavini-na-terenah-ukraini-466045.html
- Венеди – найдавніша назва слов’ян, під якою вони згадуються в античних джерелах І ст. та відповідно найдавніше слов'янське етноплемінне об'єднання. На той час венеди займали землі між Прип'яттю на півночі, Віслою на заході та Середньою Наддністрянщиною на півдні, без чіткого визначення східних рубежів.
- Анти – етноплемінне об’єднання давніх слов’ян, котре займало територію між Дністром та Дніпром. Археологічним відповідником антів є пеньківська культура. У 6 ст. анти разом із іншими слов'янськими племенами брали активну участь у колонізації Балканського півострова, у війнах слов'ян проти Візантії. Остання письмова згадка про антів датується 602 р. у зв'язку з походом аварського карального загону з метою їх винищення. Проте археологічні матеріали свідчать, що поселення антів та їхніх нащадків існували і після того — протягом усього 7 ст
- Склавини – етноплемінне об’єднання давніх слов’ян, котре займало територію між Дністром і Дунаєм. Археологічним відповідником склавинів є празько-корчацька культура.
- Розгляньте хмаринку. Побудуйте речення з наведеними в ній словами й датами, які розповідали б історію слов'ян. Які елементи, на вашу думку, є зайвими?,
- Презентація:https://naurok.com.ua/urok-suspilne-ta-gospodarske-zhittya-i-duhovniy-svit-davnih-slov-yan-85148.html
Суспільне та господарське життя і духовний світ давніх слов’ян
В історії формування східних слов’ян можна виділити декілька періодів: протослов’янський, праслов’янський і давньослов’янський (слов’янський).
Перший період, що охоплює період III—II тис. до н. е., коли між Дніпром та Віслою, на південь від прип’ятського Полісся, формується група споріднених індоєвропейських землеробських племен.
Під час другого періоду (II—І тис. до н. е.) відбувається освоєння нових районів на лівобережжі Дніпра. У цей період праслов’яни вступають у складні стосунки з кочовими народами українського степу — кіммерійцями, скіфами. Завдяки скіфам праслов’яни були втягнуті у відносини з античним світом.
Після загибелі Великої Скіфії у слов’ян настав новий етап розвитку. Почало формуватись власне слов’янське суспільство. Вони утворили власні об’єднання племен зі своєю соціальною, політичною структурою.Отже, давні слов’яни в 5-7 ст. наблизилися до створення держави. На переддержавний рівень суспільства в давніх слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших - своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це Зимненське городище.
2. Господарство. Слов’яни вели осілий спосіб життя. Вони сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, бобові. Вирощували овочеві культури — ріпу (вона була так самопоширена, як у наш час картопля), редьку, цибулю, часник, капусту. Крім цього, вирощували льон, коноплі, із яких виготовляли тканину.
Давні слов’яни використовували дві системи землеробства: підсічно-вогневу й перелогову. Підсічно-вогнева система була характерна для лісових районів. Вона полягала в тому, що в перший рік вирубували ліс, викорчовували коріння дерев. Після того як дерева висихали, їх спалювали. Нове поле боронували, змішуючи попіл із верхнім шаром землі, а тоді сіяли зерно. Оброблена в такий спосіб земля давала високий урожай протягом трьох-чотирьох років. Після цього розчищали нову ділянку лісу, а старе поле залишали.
У лісостеповій зоні була поширена перелогова система землеробства. Ділянку землі засівали протягом декількох років, а після її виснаження переходили на іншу. Для обробітку землі використовували соху із залізним наконечником — лемешем.
Поряд із землеробством значне місце в господарстві східних слов’ян посідало скотарство. Вони розводили коней, велику рогату худобу, свиней, кіз, овець, свійську птицю.
Слов’яни також займалися рибальством і полюванням. Навколишні ліси, болота були багаті на звірів та птахів, а в річках водилося багато риби. Підсобну роль у господарстві відігравало бортництво (збирання меду диких бджіл).
Слов’яни активно торгували з населенням Подунав’я, Центральної Європи й Прибалтики, а згодом - з мешканцями римських провінцій та міст Північного Причорномор’я. У слов’янські землі за тих часів потрапляли посуд, вироби зі скла, бронзи, срібла й золота, вино, олія. Натомість вивозили хутро, мед, віск, шкури, зерно.
3. Поселення та житло. Слов’янські поселення розміщувалися переважно на пагорбах поблизу річок. Поселення були невеликими й часто не мали укріплень. Укріплені городища будували в тих районах, які часто зазнавали нападів кочівникі
4.Духовне життя давніх слов’ян
У ІІ половині I тис. вищим богом слов’яни почали вважати Перуна. Саме це, імовірно, мав на увазі візантійський історик Прокопій Кесарійський, коли писав, що анти й склавини «вважають, що тільки один бог — творець блискавок є володарем усього світу, і приносять йому в жертву биків та всіх інших тварин».
Основні боги слов'ян
Сварог Стрибог Род
Дажбог Перун Громовержець Велес
Давні слов’яни були язичниками. Давні слов’яни мали святилища - капища. Це були кам’яні вимостки або заглиблення в землі. Більшість із них стояла просто неба, у центрі розташовувалися жертовники та масивний стовп, на якому височів ідол. На капищах порядкували служителі язичницьких обрядів - волхви. Їх вважали знавцями таємниць природи, посередниками в спілкуванні з богами; волхви, за уявленнями слов’ян, були наділені надприродними силами й здібностями.
Завдання.Вправа "Завершіть речення":
1. Давні слов’яни в ... ст. наблизилися до створення держави.
2. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це .... .
3. Слов’яни вели .... спосіб життя.
4. Давні слов’яни використовували ... системи землеробства: ..... .
5. Підсічно-вогнева система була характерна для .... районів, а у лісостеповій зоні була поширена .... система землеробства.
6. Поряд із землеробством значне місце в господарстві східних слов’ян посідало .... .
7. Підсобну роль у господарстві відігравало ... - збирання меду диких бджіл.
8. Слов’яни активно ... з населенням Подунав’я, Центральної Європи й Прибалтики, а згодом - з.... та міст Північного Причорномор’я.
9. У слов’янські землі за тих часів ввозили ..., ..., ..., ..., ..., ..., ..., та ... . Натомість вивозили ... , ... , ... , ..., ... .
10. Давні слов’яни були ... .
11. Давні слов’яни мали святилища - .... .
12. Знавцями таємниць природи, посередниками в спілкуванні з богами, які за уявленнями слов’ян, були наділені надприродними силами й здібностями були ... .
Домашнє завдання.Намалювати слов'янського бога (на вибір)
Велике розселення слов’ян
Пригадайте, що таке Велике переселення народів. Визначте основні причини цього процесу.
Учені виділяють кілька етапів формування слов’янських народів: венедський, який називають зарубинецькою археологічною культурою, та антсько-склавинський.
Представники зарубинецької археологічної культури жили по сусідству з войовничими сарматами. Саме їхні напади змушували давніх слов’ян переселятися ближче до Десни, у верхів’я Дніпра та Південного Бугу. Імовірно, саме про ці племена писав давньоримський історик Тацит, називаючи їх венетами. Археологи стверджують, що землі венедів і територія поширення зарубинецької культури (III ст. до н. е. — II ст. н. е.) — це одна і та сама місцевість. Кінець венедському етапу розвитку слов’ян поклало Велике переселення народів. Воно охопило практично всю Європу й істотно змінило її політичний, культурний та етнічний склад.
Розгляньте карту. Визначте напрямки розселення слов'янських племен.
Поміркуйте, чому давні слов'яни вибрали саме такі шляхи переселення, які позначено на карті.
- Завдання.Запиши причини великого переселення слов'ян
- Домашнє завдання. Виписати в зошит сучасні слов'янські імена
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-pohodzhennya-slov-yanskih-narodiv-gospodarstvo-ta-suspilstvo-slov-yan-182358.html
- Проблема походження слов’ян
- Етногенез (походження народів) слов’ян - питання доволі дискусійне. Історична наука накопичила дуже багато концепцій походження слов’ян, які дуже часто протилежні одна одній. Такий стан речей зумовлений браком джерел та значною політизацією питання. Перш ніж зупинитися на основних концепціях походження слов’ян потрібно визначити: хто такі слов’яни та народи, які можна назвати слов’янськими?
- Слов’яни – це велика група споріднених за мовою та культурно індоєвропейських народів, які проживають в Центральній та Східній Європі, і частоково в Азії (Північна Азія). Чисельність слов’янських народів, за різними данними, сягає від 300 до 350 млн. осіб.
- Також, необхідно визначати етимологію (історія походження слова ) слова слов’яни. Одні історики вважають, що термін слов’яни походить від слів “слово” або “слава”, інші вчені виводять поняття слов’яни від слова раб яке звучить англійською – slave або німецькою – der sklave. Цікавою є гіпотеза рядянського мовознавця М. Марра, який вважав, що слово слов’яни походить від самоназви скіфів - сколоти. І нарешті, видатний чеський мовознавець Л. Нідерле визначив, що взагалі неможливо визначити етимологію слова слов’яни.
- Теорії походження слов´ян:
- Міграційна. Автохтона. Балканська (дунайська). Балтійська. Вісло – Дніпровська. Вісло – Одерська.
- Автохтонний— той, що виник чи зародився на місці сучасного проживання певного народу.
- Міграція — переселення, переміщення.
- Тепер перейдемо до основних концепцій походження слов’ян. Як уже зазначалося, на сьогодні, вчені не можуть дійти до єдиної концепії. Така невизначеність сприяє різним політичним та псевдоісторичним спекуляціям.
- Перший, хто звернув увагу на проблему походження слов’ян, був Нестор Літописец. Який вважав прабатьківщиною слов’ян басейн Дунаю – сучасну Угорщину, звідки потім слов’яни емігрували на землі сучасних південних, східних та західних слов’ян. Не дарма в українському фольклорі роль великої ріки, відіграє не Дніпро, а саме Дунай. Нестора Літописця вважають засновником Дунайської концепції походження слов’ян.
- Польські та чеські славісти запропонували Вісло-одерську концепцію – найдавнішою прабатьківщиною слов’ян було межиріччя Вісли та Одеру.
- Радянські історики (Б. Рибаков) запропонували Вісло-Дніпровську або Дніпровсько-Одерську (розширену) концепцію, в якій слов’яни зародилися в мижіріччі Дніпра та Вісли (Одера), причому центром слов’янської прабатьківщини було Придніпров’я.
- В часи Середньовіччя популярною була Азійська концепція походження слов’ян, послідовником якої був відомий тюрколог М. Гумільов. Сучасні послідовники цієї теорії вважають, що предками слов’ян були або скіфо-сармати або слов’яни прийшли в Європу разом з гуннами.
- Як уже зазначалося, слов’яни переважають в Центральній та Східній Європі та в Північній Азії.
- Записати у зошит
- Традиційно, слов’янські народи можна поділити на три великі групи:
- 1. Західні слов’яни. До цієї групи належать – чехи, поляки, словаки, лужичани. Інколи в літературі можна прочитати, що до цієї групи належать – кушуби, сілезці, моравани, яких класична наука розглядає як етнографічні групи: кашуби (поляки), сілезці (поляки), моравани (чехи).
- 2. Східні слов’яни. До ціє групи належать – українці, росіяни, білоруси. Також, як і у випадку з західними слов’янами, інколи виділяють – русини (етнографічна група українців), поліщуки (українці або білоруси), липовани, помори, козаки (росіяни).
- 3. Південні слов’яни. До цієї групи належать – словенці, серби, хорвати, чорногорці, боснійці, македонці, болгари.
- Завдання.Записати теорії походження слов'ян
- Домашнє завдання. Вивчити терміни
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-davni-slov-yani-113162.html
- Завдання: робота з поняттямиСлов’яни - найбільша в Європі спільнота споріднених народів, що населяє значні території Центральної, Східної, Південної Європи.
- Безмежні простори східної Європи від Дніпра до Одера і Вісли, Дунаю і Дністра, від Бугу до Прип’яті. Саме тут проживали народи, які дістали спільну назву – праслов’яни. Саме тут формувалась етнічна спільнота, загальне ім’я якої – слов’яни.
Речові пам’ятки давніх слов’ян мають свої особливості. Протягом тисячолітньої історії становлення слов’янства вони змінювалися.
Та в найзагальніших рисах усе-таки подібні між собою. Поселення давніх слов’ян розташовувалися групами на близькій відстані одне від одного на схилах річок. За житла в них правили напівземлянки або землянки із плетеними чи складеними зі зрубаних стовбурів стінами і вогнищем, а від V ст. – з кам’яною піччю на долівці. Померлих одноплеменців праслов’яни та слов’яни здебільшого спалювали. Керамічні вироби ліпили руками, без допомоги гончарного круга, зрідка оздоблюючи різними візерунками. Своєрідними були також знаряддя праці слов’ян та їхні прикраси. До V ст. слов’янські пам’ятки входили до складу археологічних культур поряд із пам’ятками інших народів.
У III ст. на території України за участю слов’янських племен виникла черняхівська культура, яка охопила землі між Прип’яттю і Десною на півночі та Чорним морем і Дунаєм на півдні. Поряд зі слов’янами її творили племена готів, скіфо-сарматів, фракійців тощо. Власне слов’янські археологічні культури в лісостеповій частині Південно-Східної Європи постали в V-VI ст.
Ланцюг нагрудний. III-ІV ст. (київська археологічна культура) 
Фібула. Ill—IV ст. (київська археологічна культура) Мешкаючи на територіях, віддалених від осередків тогочасної європейської історії, і не маючи власної писемності, слов’яни досить пізно потрапили на сторінки книжок. Найдавніші свідчення про них належать римським історикам І—II ст. Плінію Старшому, Тациту й александрійському географові Птолемею (II ст.). Усі троє називали слов’ян венедами й розповідали про них як про окремий народ, що мешкав на схід од Вісли. Докладніше розповідають про слов’ян джерела VI ст. й наступних століть. Велику увагу їм, приміром, приділив автор історії готів Йордан. Він, зокрема, писав, що «венеди походять від одного кореня і сьогодні відомі під трьома назвами: венедів, антів, склавинів…». За Йорданом, венеди мешкали в басейні Вісли, анти – у Подніпров’ї, склавини – між Дністром і Дунаєм.
- Завдання: Робота з історичними джерелами. Прочитати письмові джерела про слов’янМаврикій «Стратегікон»У них велика кількість різноманітної худоби і плодів земних, що лежать у купах, особливо проса і пшениці.Вони селяться у лісах, біля важкодоступних рік, боліт та озер, влаштовуючи у своїх житлах багато виходів... Необхідні для них речі вони заривають у схронах, нічим зайвим відкрито не володіють і ведуть життя бродяче.Ібн-Руст (арабський автор)...Це народ, котрий пасе свиней, а більша частина його посівів — із проса.Прокопій Кесарійський. «Історія воєн».А живуть вони в убогих хатинах, розташовуючись далеко один від одного... Саме тому вони займають надзвичайно обширні землі.А племена ці, слов’яни та анти, не управляються однією людиною, а здавна живуть у народоправстві. Й від того у них вигідні й невигідні справи завжди ведуться спільно...
- Домашнє завдання. Підготувати повідомлення про черняхівську культуру
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-goti-i-guni-na-teritori-ukra-ni-6-klas-istoriya-175319.html
- Опрацюй!!!
Готи
У III ст. своє панування в Північному Причорномор'ї встановили германські племена готів, утворивши тут Готську державу - Гетику. Столицею держави готів було так зване "Дніпрове місто", яке знаходилося поблизу одного з порогів Дніпра (неподалік від нинішнього с. Башмачка Запорозької області). Закріпившись у Північному Причорномор'ї, готи почали свою військову експансію на Балкани і Малу Азію. Найбільшої могутності й сили політичне об'єднання готів досягло в середині IV ст. н. е. за правління короля Германаріха (332-375 рр.). Під кінець правління Германаріха почалася невдала для готів війна з племенами антів. Після смерті готського короля військову суперечку з антами продовжив його спадкоємець Вінітарій. Саме він у 375 р. підступно вбив антського князя Божа з синами та 70 старійшинами. Але вже наступного року готи були розгромлені кочовими племенами гунів, які підтримали антів у їх боротьбі проти готської держави. Після цієї нищівної поразки Гетика як держава швидко занепала. Більша частина її населення перейшла в наддунайські землі, менша - залишилася на території Кримського півострова.
Гуни
Після перемоги над готами гуни невдовзі захопили величезні території від Дону до Дунаю. Вони зруйнували грецькі колонії в Причорномор'ї, підкорили племена готів, аланів, слов'ян. За правління Аттіли (сер. V ст.) держава гунів контролювала величезні простори від Рейну до Волги. І тільки після поразки в Каталаунській битві (451 р.) гуни нарешті були зупинені. Каталаунська поразка підірвала могутність гунської імперії. Після смерті у 453 р. царя Аттіли його держава розпалася, а гуни поступово розпорошилися серед місцевих народів. На зміну гунам прийшли нові хвилі тюркських кочових племен, що, перетинаючи Причорномор'я, рвалися за Дунай, до багатих європейських країн.
Вождь гунів Аттіла
Король готів Германаріх
- Завдання:
- Домашнє завдання.Намалювати гота чи гуна
У 455 р. племена вандалів з Африки дісталися Італії та легко оволоділи Римом. Два тижні вони грабували палаци та храми, майстерні ремісників та домівки простих жителів. Вандали прагнули захопити все, що можна було вивезти. А те, що не мали змоги забрати з собою, нещадно винищували. Величезну кількість пам’яток мистецтва та прекрасних архітектурних споруд було знищено. Відтоді «вандалізмом» називають безглузде нищення культурних пам’яток та цінностей. Мешканців міста вбивали або захоплювали в полон, а потім продавали в рабство. Після цієї навали в Римі уціліло лише сім тисяч жителів.
Відтак місто Рим прийшло в занепад. Імператорською владою в той час стали розпоряджатися командири варварських армій, які за своїм бажанням ставили на трон імператорів і скидали їх. У 476 р. один із варварських вождів скинув останнього римського імператора – юного РомулаАвгустула. Знаки імператорської влади – пурпуровий плащ та діадему (корону) він вивіз до Константинополя. Позбавлення влади РомулаАвгустула вважають кінцем Західної Римської імперії.Східна Римська імперія – Візантія – виявилася більш стійкою і спромоглася протистояти навалі варварів. Вона існувала до 1453 р. 476 - початок Середніх віків в історії
Вправа: https://learningapps.org/25478081
Домашнє завдання. Повідомлення про останнього римського імператора
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-rozpad-rimsko-imperi-28222.html
Опрацюй!!!Активна зовнішня політика спричиняла постійні конфлікти Риму із сусідніми державами. І за часів республіки, і в добу імперії римлянам вдавалося перемагати ворогів чи принаймні досягати вигідних компромісів із ними. Проте на початку нової ери зросла небезпека від нових противників — войовничих варварів, що почали переміщуватися з північного сходу на захід.
Пригадайте, кого і чому греки та римляни називали варварами.
У II ст. до н. е. на північні рубежі Риму посилився тиск германських племен тевтонів та кімварів. Лише сила армії стримала варварів від масового проникнення на землі імперії. На початку II ст. Гай Марій розбив германців, але це була тільки перша хвиля майбутньої навали.
Поміркуйте, чим римські землі могли привабити варварів.
На початку нової ери Рим межував із територіями, підконтрольними франкам, готам, вандалам, лангобардам, саксам і англам. Ці племена не мали власної держави, але й не перебували на нижчому рівні розвитку.
Пригадайте, якою була суспільна організація за родоплемінного ладу. Накресліть у зошиті таблицю й заповніть у ній пропуски.
Для нападів на прикордонні території римлян варварські племена об’єднувалися в потужні союзи. Знесилена війнами і політичними кризами влада імперії погоджувалася на мирні угоди з ними й виділяла землі для їхніх поселень. Із часом варвари почали отримувати місця у римських легіонах. Варварське походження мали навіть деякі римські полководці.
елике переселення народів — рух племен і народів Європи у IV-VII ст. у різних напрямках, що розпочався із вторгнення гунів до північної частини Римської імперії.
Розгляньте карту. Поміркуйте, що змусило велику кількість племен і цілих племінних союзів переміщатися на дуже далекі відстані.
Гуни — це народ, полчища якого промандрували десятки тисяч кілометрів від кордонів Давнього Китаю до Римської імперії. Дослідники не мають єдиної версії походження цих племен. Але відомо, що страх перед навалою гунів змушував інші племена залишати рідні землі й шукати захисту на території Римської імперії. Ті, хто наважувався чинити опір, були підкорені гунами і разом з ними просувалися дедалі ближче до кордонів Риму.
У 375 р., рятуючись від гунів, вестготи звернулися із проханням до імператора Валента оселитися на підвладних йому територіях.Правитель Риму погодився надати їм землі у Фракії (на сході Балканського півострова) та провіант на перший час в обмін на службу в римському війську.Римляни застосовували щодо варварів політику «поділяй і володарюй». Вони намагалися підкупити вождів племен, пересварити їх між собою, окремим германцям давали земельні наділи в межах імперії. Усе це допомагало Риму певний час стримувати варварів. Після поразки під Адріанополем римляни спинили вестготів й об’єднали державу під владою імператора Феодосія. Але його смерть спричинила загострення кризи — і у 395 р. держава знову розпалася й утворилися Західна Римська імперія зі столицею в Римі та Східна Римська імперія зі столицею у Константинополі. Пізніше Східну Римську імперію почали називати Візантією (від назви міста Візантій).
Завдання.Запиши причини розпаду Римської імперії
Домашнє завдання. Пройти тестування: https://naurok.com.ua/test/homework/25033342
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-krizovi-yavischa-v-rimskiy-imperi-hristiyanstvo-183047.html
- Опрпцюй!!!У Римській державі часів республіки й найбідніший громадянин міг узяти участь у виборах чи звернутися до трибуна. За імперії державою керував імператор, а люди втратили можливість впливати на політичні події. Це породжувало зневіру та розчарування, сприяло поширенню різних пророцтв, астрологічних передбачень.На Близькому Сході чимало прихильників мали релігійні вчення про кінець світу, прихід спасителя. Особливо яскраво це виявилося в іудаїзмі.У 63 р. до н. е. Рим підкорив Палестину. У 37 р. до н. е. її правителем став Ірод Великий. За панування римлян істотно зміцнилося економічне становище іудейських священиків і, відповідно, посилився їхній вплив. Єрусалимський храм знову став центром релігійного життя. В цей же час формується нова релігія – християнство.Христия́нство (від грец. Χριστός — «помазанник», «Месія») — один із напрямів єдинобожжя. Поряд з ісламом та буддизмом входить до числа трьох світових релігій. Характерною рисою християнства, яка вирізняє його серед інших напрямів єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. На відміну від християнства, іслам та юдаїзм не визнають Ісуса Христа як одну з іпостасей Всевишнього. Одна з авраамічних релігій.
- Перші зібрання християн відбувалися у катакомбах, оскільки збори не можна було проводити на виду у язичників. Громади були багатонаціональними й бідними, існували за рахунок внесків учасників. Одне одного християни називали "братами" та "сестрами".Християни влаштовували спільні трапези і моління, здійснювали обряди водохрещення та причащання хлібом і вином. З II ст. з'являются пресвітери, або виборні старости; для нагляду за діяльністю кількох громад з'явилися наглядачі - єпископи. У II - III ст. християни жорстко переслідувалися, оскільки не визнавали загальноприйняті цінності, божественне походження імператорів.З часом кількість християн постійно зростала. Навіть мати Константина І ( 306-307 рр.) Єлена прийняла християнство. Тоді цей імператор прийняв рішення і вирішив зробити християн своїми союзниками, адже попри все інше, вони проповідували покірність владі.
- У 313 р. він видав так званий Міланський едикт (указ), який суттєво змінив становище християн.Тепер християни бували в містах свої храми, проводили урочисті багатолюдні богослужіння. Кожна громада обирала з числа найшановніших людей священика, який правив богослужіння (пресвітерів). Збори священиків однієї місцевості обирали старшого між собою - єпископа. В столиці і великих містах – архієпископа. Архієпископ Рима отримав особливий титул – папа. Він став на чолі всієї християнської церкви, яка перетворилася на велику й могутню релігійну організацію, помітно впливаючи на державні справи Римської імперії, а з ІV ст. дістала підтримку імператорської влади.У 325 р. в м. Нікея зібралися 318 християнських єпископи й богослови (тлумачі Священного Писання) усієї імперії. На Нікейському соборі вони затвердили єдині правила та обряди богослужіння. Біблія (Старий Завіт) була визнана священною книгою нарівні з Євангеліями – Новим Завітом. Згідно із рішення Першого вселенського собору, запроваджувалася семиденна неділя, останній день якої Константин оголосив «днем воскресіння Христа» - вихідним і святковим днем. Перед смертю Константин І охрестився і став першим імператором-християнином. Наступні імператори-християни зміцнювали християнську церкву, даруючи їй землі й багатства, звільняли від сплати податків.
- Завдання.
- Історичний диктант (усно)1. Що, згідно з віруванням християн, становило безсмертну частину людської істоти?2. Назвіть імена учнів Ісуса, що записали розповіді про його життя та вчення.3. Грецьке слово, яке в перекладі означає «посланник», яким називали учнів Христа.4. Як звали мати Ісуса?5. Хто передбачив народження Ісуса?6. Ім’я учня Ісуса, що зрадив його.7. Рятівник, Божий посланець.8. Іудейські жерці, які домагалися страти Ісуса Христа.9. Місто, де почав проповідувати Ісус Христос.10. Римський імператор I ст., який наказав піддати християн тортурам і тратам.11. Місце страти Ісуса Христа
- Домашнє завдання. Скласти кросворд "Християнство"
- Презентація: https://naurok.com.ua/tema-misto-rim-ta-povsyakdenne-zhittya-yogo-meshkanciv-238070.html
- Завдання.Розподіліть імена римських імператорів відповідно до їхньої династії. Юлії-Клавдії Флавії Антоніни А. Траян; Б. Клавдій; В. Веспасіан; Г. Калігула; Д. Тит; Е. Тіберій; Є. Антоній Пій; Ж. Марк Аврелій; З. Нерон.
- Рим часів імперії був просто неймовірних розмірів. Кількість жителів міста сягала близько мільйона. З 14 районів столиці один належав євреям. З такою кількістю жителів, кількаповерхові будинки були життєвою потребою. Стічні води зливалися в каналізаційні труби й потрапляли до центрального каналу. Чиста вода подавалася спеціальними трубами, прокладених по мостахакведуках. Навколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні та крамниці. Найпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також пекарні. У центрі міста розташовувалася головна площа – форум. Заможні римляни жили у власних одноповерхових будинках – домусах. Бідніші городяни мешкали у багатоповерхових, багатоквартирних будинках інсулах. Домуси виходили на вулицю глухими стінами. Іноді вони мали крамнички. Найошатнішою частиною будинку був атрій – місце, де господар приймав відвідувачів та гостей. Атріум оточували спальні. Поряд з ними розташовувався банкетний зал. Далі від атрію знаходився відкритий внутрішній двір. Тут родина проводила вільний час. Між ним та атрієм міг бути розташований кабінет господаря. На перших поверхах в інсулах знаходились крамниці, майстерні ремісників та харчевні. Чим вище поверх, тим бідніші люди там оселялися.
- Завдання (усно):
- Вправа: https://learningapps.org/4814931
- Домашнє завдання. Підготувати опис "Один день з життя римлянина"
- Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-z-vsesvitnoi-istorii-dla-6-klasu-na-temu-panteon-rimskih-bogiv-rimske-pravo-mistectvo-davnogo-rimu-10224.html
- На мистецтво Риму визначальний вплив справили культурні досягнення Греції. Однак римляни перевершили їх у мистецтві скульптурного портрету. Римські скульптори прагнули досягти портретної схожості, передати рису характеру, внутрішню енергію. Частина портретів виконана в грецьких традиціях, що передбачали створення ідеального образу могутнього й мудрого правителя.Розвивався також рельєф. Ним прикрашали храми, вівтарі, тріумфальні арки та колони. Найпопулярнішим у Римі був історичний рельєф. Яскравим прикладом такого рельєфу є зображення на колоні Траяна, присвячені підкоренню даків римлянами.Про розвиток мистецтва свідчать настінні розписи та мозаїки. Здебільшого в них передавалися міфологічні та історичні сюжети. Також траплялися й сцени побуту, портрети, фантастичні й реальні пейзажі. Неперевершеним зразком римської купольної споруди є Пантеон – «храм усіх богів».
- Закінчіть речення.⦁ Римляни будували кам’яні мости через ріки, багатоповерхові будинки з …⦁ Вода надходила до будинків прокладеними свинцевими трубами в …⦁ Особливим типом споруд були …⦁ Споруди, що призначалися для судових засідань, були місцем укладання торгових угод та ділових зустрічей називали…⦁ Утіленням міці й величі були…⦁ Найбільшою спорудою тогочасного Риму був…⦁ Найвідомішою спорудою Рима й досі залишається…
- Завдання. Виписати в зошит найвідоміші досягнення римського мистецтва
- Домашнє завдання. Намалювати архітектурну споруду Риму
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-panteon-rimskih-bogiv-160269.html
- Завдання. Доповни речення:
Римська імперія у І-II ст. н.е.
1. Принципат Августа
Октавіан зосередив у своїх руках необмежену владу. У 29 р. до н.е. він переглянув склад сенату і позбавив посад прибічників Марка Антонія, республіканців і своїх особистих ворогів. Щоб привернути на свій бік городян, він відсвяткував кілька тріумфів, під час яких роздавав гроші й хліб. Тоді ж сенат присвоїв йому титул імператора. Протягом свого правління Октавіан 21 раз отримував цей титул. Хитрий політик, Октавіан на спеціальному засіданні сенату зрікся влади диктатора і консула, залишив собі тільки почесне звання принцепса сенату, тобто першого серед сенаторів. Проте, незважаючи на існування сенату та інших виборних органів влади, принцепс Октавіан правив одноособово. Форма управління державою на чолі з принцепсом дістала назву «принципат». Вона проіснувала майже 300 років.
Залежний від Октавіана сенат надавав йому все нові й нові титули й посади. Серед них – почесне звання Август («звеличений богами»), яке перетворилося на титул. У 2 р. до н.е. Августу надали титул «батько вітчизни». У 23 р. н.е., незважаючи на те, що він був патрицієм, його обрали народним трибуном. Цю посаду Август отримував 37 разів.
Октавіан Август
В Октавіана була власна скарбниця – фіск. До неї надходили прибутки з Єгипту, який став його власністю, а також з провінцій Галлія, Іллірія, Македонія і Сирія. Під командуванням Октавіана перебували 300 000 відданих йому вояків, які були надійним знаряддям для утримання порядку в державі, захисту її кордонів та завоювання нових земель. Побоюючись змов, він набрав особисту охорону – преторіанські когорти (9 000 чоловік). Командирами преторіанців – префектами – Октавіан призначив відданих йому воєначальників.
Принцепс проводив політику «батога і пряника». Незаможним громадянам він і далі роздавав гроші та хліб, влаштовував дивовижні свята, наказав спалити списки боржників. Разом з тим Октавіан повернув рабів-утікачів їхнім господарям і відновив закон, за яким за вбивство господаря карали на смерть не тільки винного раба, а й усіх невільників, які під час злочину були в будинку.
Територіальне зростання Римської імперії
Дбав Октавіан Август і про розширення кордонів Римської держави. На провінції було перетворено Паннонію (сучасна Угорщина) та Германію (сучасна Німеччина). Під владою Риму опинилися величезні території. Але подальше розширення кордонів було зупинене численними повстаннями на підкорених територіях. Октавіан зосередив сили армії на охороні кордонів держави. Зрештою, Август пишався тим, що дав римському народові мир. Він започаткував культ божества мирного часу – Августів Мир – і побудував на Марсовому полі мармуровий вівтар Миру. І справді правління Октавіана забезпечило стабільність у суспільстві. Сильна влада була здатна протистояти як повстанням рабів та невдоволенню громадян, так і зовнішнім ворогам. Могутня держава за часів Октавіана стала називатися Римською імперією.
В історію Октавіан увійшов не тільки як політик, а й як будівничий. За його наказом було споруджено форум Августа, храм Марса-Месника, який мав нагадувати римлянам, що принцепс помстився за смерть Юлія Цезаря. З допомогою свого заможного друга Мецената він матеріально підтримував поетів. Тому і в наш час людей, які допомагають митцям, називають меценатами.
Август дожив майже до 76 років. Похований він був у Римі в спеціально збудованому мавзолеї. Після смерті (у 14 р. н.е.) Октавіана оголосили богом.
Документ
Геродіан про принципат Октавіана Августа
З того часу, як єдиновладдя перейшло до Августа, він звільнив італійців від праці, позбавив їх зброї й оточив державу укріпленнями та військовими таборами, поставив найнятих за певне утримання воїнів як охорону Римської держави; він убезпечив державу, відгородив її великими річками, твердинею із ровів і гір.
Запитання до документа
Користуючись документом, доведіть, що Октавіан Август зміцнив Римську державу.
Поняття і терміни
Принцепс – сенатор, який був першим у списку сенаторів і мав авторитет та право першим висловлювати думку на засіданнях сенату.
Принципат – необмежена влада принцепса, з одночасним збереженням республіканських органів влади.
2. Правління династій Юліїв-Клавдіїв (14-69 рр. н.е.)
Август призначив своїм наступником вихідця із знатного роду Клавдіїв – 56-річного Тіберія (42 р. до н.е. - 37 р. н.е.). Він був уже досвідченим полководцем, який підкорив альпійські племена та здобув перемоги у Паннонії й Германії. За переказами, Август так сказав про Тіберія: «Бідний римський народ! У які він потрапляє повільні щелепи». І справді, новий правитель не намагався завоювати любов римлян. Він припинив роздавати хліб і влаштовувати видовища. Усіх можливих претендентів на владу, крім Гая Калігули, було вбито. У 27 р. н.е. Тіберій залишив Рим і оселився на о.Капр, звідки й продовжував керувати державою. Жорстокий імператор любив спостерігати за катуванням і стратою як злочинців, так і безневинних людей. Римляни, що не любили володаря, кричали: «Тіберія у Тибр!» Коли у 37 р. н.е. Тіберій захворів, один із його слуг задушив імператора. Відповідно до заповіту його наступниками стали Гай Калігула і Тіберій Гемелла. Калігула усунув свого суперника і став правителем Риму.
Гай Калігула (12-41 рр. н.е.), намагаючись зміцнити свою владу в Римі, відновив гладіаторські бої та інші видовища, роздавав гроші незаможним і влаштовував бенкети для сенаторів, дозволив повернутися вигнанцям та помилував засуджених. Він вважав себе богом Юпітером, тому наказав сконструювати механізм, який імітував грім і блискавку. Голови статуй Юпітера у Римі були замінені скульптурними зображеннями Калігули. Він побудував присвячений собі храм, де римляни поклонялися золотій статуї правителя. За рік імператор витратив усі державні кошти, тому запровадив нові грабіжницькі податки.
Калігула намагався продовжувати традиційну завойовницьку політику Риму. У 39-40 рр. він розробив плани остаточного підкореннл завойованих, але не упокорених народів Галлії, Германії та Британії. І хоча великих успіхів у цьому не досяг, його 7 разів проголошували імператором. Незважаючи на те, що мав прекрасну освіту, людей він вважав особистою власністю, так само як і всі римські провінції. У 39 р. н.е. було розкрито змову проти імператора, і з того часу Калігула постійно боявся зради. Його підозри справдилися. У 41 р. н.е. під час свята на честь Палатинських ігор його було вбито.
Особа
Калігула (прізвисько перекладається як «чобіток») одягався у шовкове, прикрашене коштовним камінням вбрання. Його називали принцепсом, найбільш жадібним до золота. Він пригощав своїх гостей позолоченим хлібом, а своїх коней – позолоченим ячменем.
Цікаво знати
Представники роду Клавдіїв за доби республіки 28 разів були консулами, 5 разів диктаторами, 7 разів цензорами і мали 8 тріумфів.
Наступного імператора проголосили преторіанці – охоронці Калігули. Це ще раз засвідчило, що армія лишалася впливовою силою в римському суспільстві. Імператором став Клавдій (10 р. до н.е. - 54 р. н.е.) – єдиний в роді Калігули, якого випадково знайшов один з преторіанців в імператорському палаці. Клавдій мав багато фізичних вад: заїкався, шкандибав, голова та руки його тряслися. На засідання сенату його приносили на ношах. Перше що зробив новий правитель, – стратив убивцю Калігули. Він примирився із сенатом, скасував деякі встановлені його попередниками податки, повернув вигнанців, скасував смертну кару за образу величі імператора. Новими законами він передбачив переслідування тих, хто зводив наклепи. Хворі раби, яких господарі кидали напризволяще, ставали вільними. Здійснивши тріумфальний похід у Британію Клавдій приєднав до імперії шість провінцій.
Клавдій дуже боявся змови і з самого початку свого правління наказував обшукувати всіх, хто до нього наближався. Але йому не судилося померти від меча ворога. Клавдія отруїли дружина Агриппіна та її син Нерон.
У 54 р. сімнадцятирічний Нерон (37-68 рр. н.е.) став імператором. Його ім'я сабінською мовою означає «хоробрий, сильний». Але він не виправдовував його. Підлітком Нерон входив до складу банди, яка грабувала перехожих. Його цікавили більше не політика, а музика, живопис, спорт, він мріяв про кар'єру актора. Подорожуючи Грецією, спробував себе у різних змаганнях, виступав у десятиборстві в Олімпії. Вважав себе також видатним поетом. Ходили чутки, що жахлива пожежа в Римі 64 р. була організована Нероном. Нібито вигляд палаючого Риму надихнув його на написання віршів про спалення Трої. Але доказів проти Нерона не було. Він особисто керував відновлювальними роботами. За Нерона Рим прикрасили прямими вулицями та збудували перші вогнестійкі будинки. Нерон був останнім імператором династії Юліїв-Клавдіїв. Незадоволений його тиранією, сенат оголосив правителя ворогом народу. Проти Нерона повстали війська. Тоді він утік на віллу в передмісті Риму, де заподіяв собі смерть. Кажуть, що, помираючи, Нерон вигукнув: «Який величний актор гине!» Після його смерті протягом року змінилося ще два імператори. У 69 р. до влади прийшла династія Флавіїв.
Документ
Гай Светоній Транквілл про життя Нерона
Жодного одягу він не вдягав двічі... Рибу ловив позолоченою сіткою із пурпурових і червоних мотузок. А мандрував не менше ніж з тисячею возів, у мулів були срібні підкови... Він вибудував палац, назвавши його спочатку Прохідним, а потім, після пожежі та відновлення, – Золотим... Передпокій у ньому був такої висоти, що в ньому стояла колосальна статуя імператора, заввишки 120 футів; площа його була така, що потрійний портик по боках був з милю довжиною... В інших покоях усе було покрите золотом, прикрашене коштовним камінням і перлами.
Запитання до документа
1. Що в оповіді Гая Светонія свідчить про неймовірну розкіш, якою захоплювався Нерон?
2. Як називали палац імператора Нерона?
3. Династія Флавіїв (69-96 рр. н.е.)
Перший імператор цієї династії – Веспасіан (9-79 рр.) був досвідченим полководцем, брав участь у вторгненні в Британію, керував провінцією Африка, підкорив Іудею. Імператора Веспасіана щороку обирали консулом і трибуном. Він мріяв передати владу синові Титу і вже за свого життя зробив його співправителем. У 71 р. Веспасіан призначив його префектом преторіанської гвардії, залишивши собі титул Августа та посаду верховного понтифіка. У 73-74 рр. вони разом вигнали із сенату своїх супротивників. Після цього ніхто не наважувався виступати проти імператора. Навіть свій палац Веспасіан залишив без охорони, демонструючи силу своєї влади. Він навів лад в армії, відновивши дисципліну. Для зміцнення держави та реформування армії потрібні були значні кошти, тому правитель не вважав непристойним займатися посередницькою торгівлею, отримувати хабарі та продавати державні посади. Саме він, запровадивши податок на користування громадськими туалетами, сказав: «Гроші не пахнуть».
Після смерті Веспасіана у 79 р. вся влада в країні перейшла до Тита (39-81 рр.). Початок його правління породив великі сподівання у римлян. Його навіть називали «Любов'ю і відрадою роду людського». Він відзначався здібностями до віршування, гри на музичних інструментах та каліграфії. З іншого боку, був досвідченим і вмілим полководцем. Щоб завоювати прихильність народу, віддав своє майно для відновлення будинків і храмів Риму після страшної триденної пожежі. Саме на його правління випало виверження вулкана Везувій, що знищило міста Помпеї і Геркуланум. Імператор зробив щедрі пожертвування тим, хто вижив. Тоді ж у Римі почалася чума, з якою також довелося боротися.
Навіть коротке правління принесло Титу славу будівничого. В імперії з'явилися нові дороги. У 80 р. було закінчено будівництво унікальної споруди – амфітеатру Флавіїв (Колізею). Та, на жаль, Тит мав слабке здоров'я. Ще за юних літ він скуштував напою з отрутою, від якого загинув його брат Британік, і довго хворів. Після однієї з вистав йому стало зле. Помер він на тій самій віллі, що і його батько. Його правління тривало два роки, два місяці і двадцять днів.
У 81 р. в країні до влади прийшов брат Тита – Доміціан (51-96 p. н.е.). який став справжнім тираном. Як і його попередники, він мав багато титулів. Доміціан був консулом 16 разів, трибуном – 16 років, цензором – пожиттєво. Його 22 рази проголошували імператором. Доміціан переслідував не згодних з ним сенаторів, убив двоюрідних братів, вигнав з Італії всіх філософів. Загальною ненавистю до імператора скористалися політики. 18 вересня 96 р. внаслідок двірцевої змови останнього із Флавіїв було вбито.
4. Династія Антонінів (96-192 рр. н.е.)
Справжню велич Риму забезпечила династія Антонінів. Першим її імператором став найстарший із сенаторів – Марк Кокцей Нерва (30 або 35-98 р. н.е.). Невдовзі Нерва передав владу Марку Ульліцію Траяну (53-117 рр. н.е.). Римські воїни захоплювалися цим талановитим полководцем. Він розширив територію Римської імперії до небувалих розмірів. Протягом 101-107 рр. після тривалих війн Траян приєднав Дакію (територія Румунії). У 106 р. він підкорив Аравію. У 114-117 рр. приєднав Вірменію та Дворіччя. Здавалося, перемогам не буде кінця, але під час придушення повстання в Іудеї імператор помер.
Його родич Публій Емілій Адріан (76-138 рр.), ставши імператором, намагався захистити завойоване попередниками. У Британії він збудував фортеці, сторожові вежі, що поєднувалися валами, довжина яких становила 128 км. Але втримувати величезні завойовані території було все важче. Напади сусідніх народів, яких римляни вважали варварами, повстання в провінціях руйнували імперію.
Найбільш успішним у боротьбі з повстанцями і варварами був видатний державний діяч і філософ Марк Аврелій (121-180 рр.), який став імператором у 161 р. Йому вдалося придушити повстання у Вірменії, Дворіччі, Дакії. Але зробити більше для імперії він не встиг. У 180 р. під час походу проти германських племен він помер від чуми. За іншою версією – був убитий за наказом сина.
Син Марка Аврелія – Коммод Люцій (161-192 рр.) не був гідним батькових звершень. Це перший імператор, який брав участь у гладіаторських боях. Він наказав стратити найвидатніших сенаторів, друзів свого батька. За правління Коммода традиції громадського і державного життя були знехтувані. Всупереч уявленням римлян, що тільки громадяни могли керувати державою, за примхою імператора колишні раби ставали сенаторами. Усе це викликало ненависть римлян, і внаслідок змови імператора було вбито.
Римська імперія у ІІ ст. н.е.
Запитання і завдання
1. Назвіть характерні риси принципату Октавіана Августа.
2. Правління кого з римських імператорів, на вашу думку, можна оцінити позитивно, а кого негативно?
3. Які зміни в управлінні державою відбулися, коли республіка змінилася імперією?
- Таблиця "Римські імператори": https://naurok.com.ua/tablicya-rimska-imperiya-i-ii-st-173015.html
- Завдання. Підготувати сенкан імператора (на вибір)
- Вправа: https://learningapps.org/10757622
- Домашнє завдання. Підготувати цікаві факти про римських імператорів
- Після смерті Цезаря загострилась боротьба за владу в Римі. Проти вбивць Цезаря виступив його друг консул Антоній. Не отримавши підтримки в сенаті і боячись гніву народу, убивці Цезаря втекли з Риму на Балканський півострів. Вони почали збирати військо для боротьби за відновлення республіканського правління. В Італії знову спалахнула громадянська війна між прихильниками Цезаря і республіканцями. У ці дні в Римі набула популярності ще одна людина—18-літній Октавіан. Юнак дізнався, що Цезар у заповіті оголосив його своїм прийомним сином і головним спадкоємцем.
- Питання
- 1.Пригадайте, що таке тріумвірат?
- 2. Коли утворився перший тріумвірат і хто до нього входив?
- Вже після смерті Цезаря, у 43 р. до н. е. було утворено другий тріумвірат, до якого увійшли: Антоній, Октавіан, а також до них приєднався воєначальник Цезаря—Лепід.
- У державі запанував мир. Октавіан правив одноосібно з 30 р. до н. е. А в 27 р. до н. е. сенат надав йому почесне звання Август (з лат. «священний»). Октавіан не бажав називатися диктатором, хоча його влада була необмеженою. Він іменував себе принцепсом—першим громадянином. Тому устрій, який був встановлений Октавіаном, отримав назву—принципат.
- Принципат — необмежена влада принцепса, з одночасним збереженням республіканських органів влади.
- Завдання.Роздивіться карту. Визначте території, завойовані римлянами за Октавіана Августа, назвіть нові провінції, які постали за часів його правління.
- Завдання. Підготувати асоціативний кущ "Октавіан Август"
- Домашнє завдання. Підготувати сторінку в соціальній мережі Октавіана (Фейсбук чи Інстаграм)
- Тренувальне тестування: https://naurok.com.ua/urok-uzagalnennya-z-temi-davniy-rim-za-carsko-ta-respublikansko-dobi-238385.html (усно)
- Контрольне тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5305695
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-diktatura-yuliya-cezarya-155413.html
1. Встановлення диктатури Гая Юлія Цезаря
Зростання популярності Цезаря непокоїло колишнього тріумвіра Помпея. Йому вдалося переконати сенат відкликати Цезаря з Галлії. Цезар мав розпустити свої легіони і постати перед судом. Тепер він стояв перед вибором – піти проти сенату й республіки чи підкоритися. Він обрав перше.
Римська республіка у І ст. до н.е. Громадянські війни
10 січня 49 р. до н.е. Цезар на чолі одного із десяти своїх легіонів форсував річку Рубікон, яка була кордоном між Галлією й Італією, і почав боротьбу з Помпеєм. Так розпочалася чотирирічна громадянська війна. Помпей мав значно більше військ – 17 легіонів і велику кількість дрібних загонів. Але армія Цезаря була більш дисциплінованою, вона постійно поповнювалася рекрутами. Помпей виявився неготовим протистояти Цезарю, залишив Рим і переправився у Грецію. Цезар без перешкод увійшов до столиці. Сила зброї вірних йому легіонів змусила сенат проголосити його диктатором. Проте Цезар не мав необмеженої влади. Сенат лишався досить впливовим.
Цезар, на відміну від Сулли, не розправлявся із своїми супротивниками, чим збільшив число прихильників. До того ж він відновив права громадян, яких переслідували за Сулли. Невдовзі Цезар повів свої війська на східне узбережжя Адріатичного моря, де зосереджувалися основні сили Помпея. У битві на рівнині Фарсал Цезарю вдалося здобути перемогу. Помпей утік, залишивши війська. Юлій Цезар переслідував свого ворога аж до Александрії Єгипетської, де Помпея було вбито за наказом єгипетського царя Птолемея XI.
Але в самому Єгипті в цей час почалося повстання проти римлян. Усю зиму 48/47 рр. до н.е. армія Цезаря перебувала в оточенні й вела тяжкі бої. Лише навесні римському диктатору вдалося перемогти. Захопивши столицю Єгипту Александрію, Цезар проголосив царицею країни Клеопатру VII, сестру переможеного Птолемея XIII. Після цього йому довелося придушувати повстання понтійського царя Фарнака у Малій Азії. Війна була блискавичною. Сам Цезар, повідомляючи сенат про перемогу, написав: «Прийшов, побачив, переміг!»
Після повернення на батьківщину Цезар роздав жителям Риму гроші, а ветеранам – земельні ділянки. Він збільшив кількість сенаторів у 3 рази, що різко зменшило їхній вплив у суспільстві. Було видано закони, спрямовані на впорядкування життя у провінціях, на обмеження розкоші. Утвердивши свою владу, Цезар блискавичним нападом здолав своїх ворогів у Північній Африці та Іспанії, відсвяткував одразу чотири тріумфи – галльський, єгипетський, азіатський і африканський.
У 45 р. до н.е. Цезарю довелося зіткнутися із синами Помпея, які зібрали велику армію і виступили проти нього. Остання битва громадянської війни відбулася біля міста Мунда, де Цезар здобув чергову перемогу. Вже ніщо не заважало йому бути одноособовим правителем усієї Римської держави. Сенат і народні збори вже не мали великого впливу на життя країни, хоча формально щороку обирали Цезаря консулом. Цезар на знак своєї величі з'являвся перед людьми у пурпурній тозі тріумфатора, трон, на якому він сидів, був виготовлений із золота. Його друг Марк Антоній пропонував навіть проголосити Цезаря царем. Це викликало спротив сенаторів і стало приводом для об'єднання його ворогів. Цезаря вбили прямо на засіданні сенату 15 березня 44 р. до н.е.
Римляни віддали диктатору найвищі почесті – тіло Цезаря спалили на форумі. Тисячі римлян, вдячних Цезарю за щедрість, кидали у поховальне багаття свою зброю і коштовності. Цезар залишив слід в історії не тільки як правитель, а й як реформатор календаря (відомий юліанський календар), будівничий, письменник та автор багатьох крилатих висловів («Жереб кинуто», «Рубікон перейдено»).
Документ
Гай Светоній Транквілл про смерть Цезаря
Він сів, і змовники оточили його, наче для привітання. Відразу Туллій Цимбр, що взяв на себе першу роль, підійшов до нього ближче ... схопив його за тогу вище ліктів. Цезар кричить: «Це вже насилля!». І тут один Кассій, розмахнувшись ззаду, завдає йому рану нижче горла. Цезар хапає Кассія за руку, проколює її грифелем, намагається підвестися, але другий удар його зупиняє. Коли ж він побачив, що з усіх боків на нього спрямовані кинджали, він накинув на голову тогу ... Він був уражений 23 ударами, тільки при першому, навіть не крикнувши, а застогнавши ... Марку Бруту, що кинувся на нього, сказав: «Іти, дитя моє?»
Запитання до документа
1. Чому сенатори вирішили вбити Юлія Цезаря?
2. Що в оповіді свідчить про мужність Юлія Цезаря?
Ще за життя Цезар проголосив своїм наступником племінника Гая Октавія (63 р. до н.е. - 14 р. н.е.). Звістку про загибель Цезаря 19-річний Октавій отримав на чужині. Диктатор заповів йому не тільки величезну державу, а й 3/4 свого майна. 1/4 майна Цезаря призначалася римському народові. Але спадок Цезаря дістався колишньому другові та соратникові диктатора Марку Антонію, якого після смерті Цезаря сенат, що відновив свою владу, проголосив правителем держави. Октавіан звернувся до Антонія з проханням повернути громадянам Риму гроші, що заповідалися їм, але той відмовив. Октавіан продав свою частину спадку Цезаря, власне майно та роздав гроші римлянам. Це викликало у народу захоплення і сприяло посиленню популярності Октавіана.
2. Другий тріумвірат і загибель республіки
Під тиском легіонерів Цезаря, які не бажали війни між двома його спадкоємцями, Антоній і Октавіан змушені були укласти союз. До них приєднався один з воєначальників Цезаря, намісник в Іспанії Лепід. Так у 43 р. до н.е. виник другий тріумвірат. Спираючись на легіони, тріумвіри змусили сенат надати їм повноваження реформувати життя держави. Знову, як колись Сулла, свої реформи вони почали з боротьби проти прихильників республіканського устрою й оприлюднили проскрипції. Серед засуджених було понад 200 сенаторів та 2000 вершників. Дехто з них потрапив до проскрипцій лише тому, що мав багато грошей або гарні маєтки. Рим був охоплений панікою. Оголошені ворогами, римляни ховалися в колодязях, каналізації, димарях. Вони не довіряли нікому, адже на них полювали рідня, сусіди і навіть їхні раби, бажаючи заволодіти землями і майном. У ці страшні дні загинув від рук найманих убивць один з найвідоміших політичних діячів і ораторів Марк Тулій Цицерон. Протистояння різних сил – прихильників диктатури і республіканців, а також ворожнеча між самими тріумвірами знову кинули Рим у вир громадянських війн.
У 42 р. до н.е. тріумвіри у битві при Філіппах у Македонії розбили велике військо, яке зібрали вбивці Цезаря Брут і Кассій. Кассія було вбито, а Брут наклав на себе руки.
Цікаво знати
Напередодні загибелі Цезаря нібито відбувалися дивні речі, які римляни вважали знаменням скорої смерті правителя: табуни коней, які він присвятив богам і відпустив під час переходу через Рубікон, відмовлялися від їжі і проливали сльози; до приміщення, де відбувалося засідання сенату, влетіла невелика пташка із лавровою гілочкою в дзьобі, а за нею – зграя птахів, які, наздогнавши її, роздерли на шматки.
Документ
Плутарх про проскрипції
Уночі в багатьох місцях у місті було виставлено проскрипційні списки з іменами нових ста тридцяти осіб на доповнення до попередніх сімнадцяти, а через якийсь час – ще список інших ста п'ятдесяти осіб. До списків завжди заносили додатково кого-небудь із засуджених уже або помилково вбитого; усе це робилося для того, щоб здавалося, що вони загинули на законній підставі. Було дано розпорядження, щоб голови вбитих доставляли тріумвірам за певну винагороду, яка для вільно-народженого була в грошах, а для раба – в грошах і свободі. Усі повинні були надати свої домівки для обшуку. Кожний, хто прийняв до себе в дім або сховав засудженого, або не дозволив обшукати свій дім, підлягав карі смертю. Кожний, хто хотів, міг донести на будь-кого й одержати за це винагороду.
Запитання до документа
1. Навіщо до списків заносили засуджених або помилково вбитих людей?
2. Чому більшість римлян активно брали участь у переслідуваннях засуджених?
Цікаво знати
Після усиновлення Цезарем Октавія останній отримав ім'я Гай Юлій Цезар Октавіан.
Як політик він був хитрий та безсердечний, проте, приховуючи владолюбство, поводився скромно та люб'язно.
Триумвіри стали господарями держави і поділили її між собою. Антоній отримав східні провінції, Лепід – Північну Африку, а Октавіан – Іспанію, Галлію, Іллірію та Італію. Октавіан, згасивши невдоволення, яке виникло в Римі у зв'язку з проскрипціями, у 36 р. до н.е. захопив Північну Африку й усунув від влади Лепіда. А в 32 р. до н.е. він почав готуватися до війни з Марком Антонієм, який мав владу над східними провінціями, у тому числі над Єгиптом і був одружений з Клеопатрою – царицею Єгипту. Подружжя об'єднало свої зусилля у протистоянні Октавіану. 2 вересня 31 р. до н.е. у морській битві біля мису Акцій (Північна Африка) флот Антонія й Клеопатри зазнав поразки. У відчаї Антоній наклав на себе руки. Війська Октавіана увійшли до Єгипту. Цариця Клеопатра стала його полонянкою. Коли вона дізналася, що Октавіан хоче відправити її в Рим і в кайданах провести вулицями під час тріумфу, Клеопатра випустила змію, яка смертельно вжалила її. Октавіан наказав убити сина Антонія – Антулла та сина Клеопатри і Юлія Цезаря – Цезаріона.
Громадянські війни скінчилися. В Октавіана більше не лишилося внутрішніх ворогів. У державі запанував мир, але республіканський устрій зазнав нищівного удару. Формально республіканські установи ще діяли, але влада належала одній особі – Октавіану.
Запитання і завдання
1. Що означає вислів «Рубікон перейдено»?
2. Які військові походи здійснив Юлій Цезар? Яке значення для Риму вони мали?
3. Чим закінчилися громадянські війни і якою була доля тріумвірів?
4. Доведіть, що створення другого тріумвірату було початком остаточного руйнування республіканського устрою в Римі.
Завдання. Виписати реформи Цезаря
Домашнє завдання.Підготуватися до уроку узагальнення
- Презентація: https://naurok.com.ua/urok-ta-prezentaciya-z-vsesvitno-istori-dlya-6-go-klasu-na-temu-rimska-respublika-5-1-st-do-n-e-7102.html , https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-rimska-respublika-v-v-i-st-do-n-e-suspilnij-ustrij-ta-organizacia-vladi-216765.html
- Історичний диктант1) Що в перекладі означає слово «Італія»?2) Які річки течуть в Італії?3) Які острови розташовані поряд з Італією?4) Який символ міста Рим?5) На яких пагорбах виник Рим?6) Вкажіть ім’я останнього римського царя.7) Назвіть два класи, що складали римське суспільство
- Опрацюй!!!!Замість влади царя римляни створили нову систему управління державою, у якій риси народовладдя (демократії) поєднувалися з елементами одноосібного правління (монархії). Вибори зберігали свою важливість. Саме через систему виборів формувалася влада.Систему управління з виборними органами влади називають республікою.Народні збори (коміції) трьох рівнів відігравали провідну роль у політичному житті. У куріальних коміціях святкували народження дітей, проводили ініціацію (посвячення) юнаків, підтверджували укладання шлюбу й оплакували померлих. Члени центуріатних коміцій ухвалювали закони, обирали чиновників, зокрема консулів, преторів, цензорів і квесторів.Посадовці виконували свої обов’язки протягом року. Кожен магістрат (обраний чиновник) користувався недоторканністю. Виступ проти нього розцінювався як образа всього Риму. Охороняли представників влади ліктори.Серед патриціїв обирали двох консулів. Вони володіли вищою цивільною і військовою владою, збирали військові легіони й очолювали їх, скликали сенат і коміції, призначали диктаторів, проводили ауспіції (ворожіння жерців на птахах). У надзвичайних обставинах сенат наділяв консулів необмеженими повноваженнями.Судову владу очолювали двоє преторів. До повноважень одного входило вирішувати суперечки між римськими громадянами, а другий розглядав справи між громадянами й іноземцями. Претори стежили за порядком у місті та його передмістях.Іще двоє посадовців-трибунів захищали права плебеїв. У будь-який час плебеї могли знайти захист і допомогу в їхніх оселях. Трибуни мали право скасувати рішення сенату (право вето), якщо його зміст порушував інтереси простого люду. Могли заарештувати будь-кого з чиновників, хто утискав плебеїв.Едили стежили за проведенням суспільних ігор, наглядали за будівництвом та обладнанням храмів.Квестори контролювали фінансові справи держави й армії.Почесним для політика було обрання його одним із 300 сенаторів, які ухвалювали рішення, що мали підтвердити народні збори. У випадку небезпеки сенат оголошував диктатуру, а консули призначали диктатора — посадову особу, яку на шість місяців наділяли всією повнотою влади. Римлянина, якого сенатори називали ворогом народу, громадяни вбивали.
.jpg)
Завоювання Римом Апеннінського півострова
Рим від самого заснування намагався захопити нові землі. Потреба в них зростала, бо кожен солдат згідно із законом мав право отримати власну ділянку. Оскільки воїнами були всі громадяни-чоловіки, то нестача землі перетворювалася на серйозну проблему.
Тому Рим розпочав боротьбу із сусідніми племенами, які жили на Апеннінському півострові. Незважаючи на дисципліновану армію, римляни не лише перемагали, а й програвали битви, поки не об’єдналися під владою Риму.Тарентська війна (282-272 рр. до н. е.) була однією з найжорстокіших війн за панування на Апеннінському півострові. Супротивником Риму стало місто-держава Тарент, яке заснували греки-колоністи на півдні півострова. Усупереч мирній угоді римляни розташували свої гарнізони поблизу Тарента і завели флот до Тарентської затоки. Греки оголосили Риму війну і звернулися по допомогу до Пірра — царя однієї із грецьких держав під назвою Епір.Після перемоги Рим уклав союз із могутнім Карфагеном, а Пірра зрадили союзні грецькі поліси. До того ж ситуацію ускладнив напад кельтів на Елладу та Македонію. У 272 р. до н. е. Пірр, зазнавши кількох поразок, змушений був укласти мирну угоду з Римом і покинути територію Італії.
У III ст. до н. е. Рим створив сильну, дисципліновану і добре навчену армію. У ній служили усі чоловіки віком від 17 до 60 років. Ходити у походи вони були зобов’язані до 46 років. Старші воїни (ветерани) охороняли укріплення. Ухиляння від служби і зраду війська вважали страшною ганьбою.
Робота з картою:Поняття і терміни
Пунами римляни називали карфагенян, і тому війни між двома державами називають Пунічними
Контрибуція – грошове відшкодування збитків під час війни на користь переможця.
Провінція – підкорена Римом територія за межами Апеннінського півострова.
Завдання. Скласти таблицю "Назва війни", "Роки","Головні події та битви", "Наслідки"
Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/10276112
Домашнє завдання.Завдання 4,с.173
.jpg)
- Презентція: https://naurok.com.ua/religiya-sim-ya-vihovannya-ta-gospodarstvo-davnih-rimlyan-290768.html
Опрацюй!!!Римляни були переконані, що боги обов’язково зглянуться над людиною, якщо вона дотримується настанови: «Даю тобі, щоб ти дав мені». Провідна роль у релігійному житті держави належала колегії жерців-понтифіків.
На початок 2 ст. до н. е. склався культ 12 головних римських богів, які були подібними до грецьких: римляни шанували Юпітера — царя богів, бога грому та блискавки. Юнона, сестра та дружина Юпітера, була покровителькою жінок і материнства. Нептун - бог моря й покровитель мореплавства, Плутон - володар підземного царства. Церера була богинею землеробства. Серед інших богів, яким поклонялися римляни, були: Вулкан - бог ковалів та ремісників; Марс - бог війни; Діана - богиня Місяця та полювання; Аполлон - покровитель музики, мистецтва, лікарів та віщунів, бог Сонця; Мінерна — богиня воїнів, покровителька ремесла; Меркурій - бог торгівлі, покровитель злодіїв, вісник Юпітера; Вакх - бог вина; Венера - богиня краси та кохання. Цікавим був культ богині домашнього вогнища та родинного життя Вести: лише її храми мали округлу в основі форму.У римському суспільстві надзвичайну повагу мали жерці. Вони були посадовими особами держави, а всі релігійні справи вирішував сенат. Посада жерця була виборною, вона не оплачувалася. Особливу шану мали весталки - жриці богині Вести, які підтримували вогнище в її храмі. Коли весталка зустрічала злочинця, якого вели на страту, то закон звільняв його від покарання. Будучи представницями знатних родів, весталки залишались у званні жриць 30 років.
Реконструкція храму богині Вести в Римі.
У круглому храмі Вести на римському форумі, спорудженому, згідно з переказом, Нумою Помпілієм, не було статуї богині, але постійно пломенів вогонь, за яким стежили весталки. Вогонь цей - символ стійкості римського народу. Згасання вогню вважалося передвісником нещастя для Риму.
Від Юлія Цезаря, який підкреслював свою належність до безсмертних богів, почалося обожнення правителів Риму. До імені спадкоємця Юлія Цезаря - Октавіана, який набув необмеженої влади, було додано ім’я Август, тобто «звеличений богами», «рівний богам».
Господарство у Давньому Римі
Землеробство і війна були основними заняттями в житті Давнього Риму. На переконання римлян, легендарний Ромул вважав торгівлю недостойним заняттям, а от праця на землі загартовувала воїнів. Якщо елліни вважали почесним перемагати у спортивних змаганнях і шанували талановитих митців, то римляни удосконалювали навички верхової їзди, тренувалися у боротьбі зі списом і працювали на землі пращурів. Спершу навіть патриції займалися землеробством.
Природні умови Апеннінського півострова сприятливі для виноградарства. З часом римляни навчилися вирощувати оливи. Також вони сіяли чимало пшениці, вирощували городину, мали гарні сади. Кожен регіон славився ремісниками різних спеціальностей: Рим — текстильними та шкіряними товарами, Капуя — світильниками, Аррецій — вишуканим посудом, Падуя та Мілан — посудом, склом, вовняними тканинами.
Міські фортеці, храми, палаци, громадські споруди, водогони (акведуки), лазні (терми), каналізація, іригаційні системи вражали іноземців своєю досконалістю. Римські зброярі виготовляли найсучаснішу зброю (мечі, шоломи, щити, списи). Високого рівня досягло будівництво й утримання доріг (деякі з них збереглися до наших днів). Оброблення каменю, граніту, мармуру, а також різьба по них були предметом гордості римських майстрів.З часом римляни активізували торгівлю. Прибутки приносив продаж товарів усередині країни. Популярністю також користувалися вироби з-за кордону: із Сирії привозили дорогі тканини, скло, ювелірні вироби; з Єгипту — лляні тканини, пшеницю, папірус; з Північної Африки — пшеницю, диких звірів, слонову кістку, золото; з Іспанії — срібло, олово, залізо, мідь; з Галлії — виноград, вино, кераміку; з Германії, Британії — рабів.
Завдання.Скориставшись ілюстрацією, складіть розповідь про життя мешканців римського рабовласницького маєтку.
Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/10208034
Домашнєзавдання. Намалювати римського бога (на вибір)
- Презентація: https://vseosvita.ua/library/viniknenna-mista-rim-rimska-respublika-v-v-iii-st-do-ne-427414.html
- Пригадай:
- Легенда про заснування Риму.: https://sites.google.com/view/hist-world-and-ukraine-grade-6/R3/T5/40/40-1?authuser=0
- Коли і як виникло місто Рим?
Поміркуйте! Що могли знати римляни про греків у перші століття існування міста?
У пониззі річки Тибр унаслідок об’єднання окремих поселень виникло місто Рим. За легендою, його заснували 21 квітня 753 р. до н. е. (день свята богині пастухів Палес) брати Ромул і Рем. Саме від цієї дати римляни вели своє літочислення.
Рим стояв на семи пагорбах. Найвідоміші з них – Палатин, Авентин і Капітолій. Раніше за інші було заселено Палатинський пагорб, розташований на березі річки Тибр. Він став із часом найпочеснішим місцем, де селилися багаті та знатні люди. Трохи пізніше був заселений Авентин. На ньому в основному жили люди прості. Найвищим з римських пагорбів був Капітолій. Там було збудовано фортецю та головний храм міста, присвячений богу Юпітеру. Інші римські пагорби називалися Квіринал, Вімінал, Есквілін і Целій.
Між пагорбами було величезне болото. Римляни осушили його і влаштували ринкову площу (форум).
Раннє римське поселення (сучасний малюнок)
Капітолійський пагорб у Римі з храмом Юпітера (художня реконструкція)
3. Яким був суспільний лад Риму в найдавніші часи?
Працюємо в парі! Які верстви населення були в Римі в царський період? Порівняйте їхнє становище в суспільстві.
Понад два століття, з 753 до 510 рр. до н. е., Римом правили царі, яких вибирав народ. Першим римським царем, згідно з переказами, був Ромул. Цар у Римі був одночасно полководцем, суддею і головним жерцем міста. Тому цей період в історії Риму називають «царським».
Важливі рішення стосовно всіх міст (зокрема про оголошення війни, укладення миру, вибори нового царя) приймали на народних зборах. Рішення народних зборів мав затвердити сенат, що в перекладі означає «рада старійшин». Члени його – сенатори – призначалися довічно і користувалися великою пошаною. Сенат разом із царем затверджували або відхиляли рішення народних зборів.
Нащадків найдавніших жителів Рима (корінне населення) називали патриціями (від латинського слова «патер» – батько), тобто «нащадки батьків». Вони пишалися тим, що їхні предки були засновниками міста.
Крім патриціїв, у Римі були ще плебеї. Ці люди та їхні нащадки переселилися до Рима з інших місць. Вони не входили до римської общини й, очевидно, жили спочатку за міською межею, на Авентині. Плебеї були вільними людьми, але, на відміну від патриціїв, не мали громадянських прав: вони не брали участі в народних зборах, не входили до сенату. Шлюби між патриціями і плебеями вважалися незаконними.
Утім, плебеї не мирилися зі своїм становищем, а вели мирну боротьбу за свої громадянські права. На той час вони становили більшу частину трудового люду Риму. У їхніх руках зосереджувалась майже вся римська торгівля, ремесла. Були випадки, коли вони на знак протесту покидали межі Риму разом зі своїми сім’ями. Назрівав громадянський вибух.
4.Яку реформу провів Сервій Туллій?
Працюємо разом! Порівняйте реформи Сервілія Туллія в Римі та Солона в Афінах. Що у них було спільного, а що – відмінного?
Шостий цар Рима Сервій Туллій у VI ст. до н. е. здійснив важливу реформу, за якою плебеї були допущені до служби у війську і відповідно одержали певні громадянські права: брати участь у народних зборах, займати виборні посади (щоправда, не всі), брати участь у розподілі державних і захоплених земель тощо. Відповідно до реформи, голосування відбувалося вже не за родами, а в межах новостворених територіальних округів.
Сервій Туллій, як і Солон в Афінах, поділив усе вільне населення Риму (і патриціїв, і плебеїв) на п’ять майнових розрядів залежно від рівня доходів. Водночас до уваги бралося не будь-яке майно, а земля.
Кожен розряд повинен був виставити певну кількість воїнів. Багатші громадяни (переважно це були патриції) виставляли більше воїнів. Відповідно вони мали більше голосів на народних зборах і могли завжди домовитися між собою.
Громадяни, які не увійшли ні в один з п’яти розрядів, називалися пролетарями, тобто «неімущими» (лат. Рго – потомство, оскільки, окрім дітей, у них нічого не було). У результаті цієї реформи виникають нові відносини, а саме відбувається перехід від родоплемінних відносин до держави у формі поліса. До початку V ст. до н. е. Рим перетворився в громадянську общину – поліс.
5.За що римляни вигнали Тарквінія Гордого? Останнім, сьомим, римським царем був Тарквіній Гордий. Він захопив владу силоміць: за допомогою невдоволених патриціїв скинув та вбив попереднього царя. Правив Тарквіній деспотично – не рахувався з думкою сенату, вдавався до страт, вигнань. Його постійно супроводжували охоронці. Проте з часом чаша терпіння римлян переповнилась. Вони вигнали царя з Риму разом із сім’єю в Етрурію, звідки ті й походили родом. Відбулася ця подія 509 р. до н. е.
Римляни поклялися ніколи більше не терпіти над собою царської влади. Спроба етрусків силою відновити владу Тарквінія закінчилася невдачею. Так завершився в Римі царський період.
- Завдання. Вправа "Продовжи речення"
Капітолій -Сенат -Рекс -Патриції -Плебеї -Фамілія -- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/10635671
- Домашнє завдання. Виписати 7 римських царів
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-vsesvitno-istori-prirodni-umovi-itali-ta-viniknennya-mista-rim-174781.html
- Робота з картою:
- Природно-географічні умови ІталіїНа захід від Греції на вузькому й довгому Аппенінському півострові, лежить Італія. Спочатку назву Італія вживали щодо пд. частини пів-ова, багатої на пасовиська для худоби, позаяк сама назва перекладається як “країна телят”. З ІІІ ст. До н.е. так почали називати весь пів-в.На Пд. і Зх. від Італії знаходяться три великих острови: Сицилія, Сардинія, Корсика. Дрібних о-в навколо дуже мало. Східне узбережжя Аппенінського пів-ва незручне для мореплавців: тут майже немає бухт для стоянок суден, береги або обривисті, або усіяні мілинами. Зх. узбережжя зручніше: береги більш покладисті і утворюють кілька хороших бухт.Грунт Італії родючіший ніж грунти Греції. Хоча Італія також є досить гористою країною (Пн. Кордоном є високі Альпійські гори, а зі сх. захищає - довгий хребет Апеннінських гір), але гори її менш круті і в багатьох містах утворюють широкі родючі рівнини. Тому в Італії природні умови для землеробства більш сприятливі ніж у Греції. На високих гірських схилах і в долинах знаходяться прекрасні пасовища. Клімат більш вогкий і прохолодніший ніж у Греції, а ріки По (найбільша), Тибир, Рубікон, Арно - повноводні. У дельті Тибру видобували сіль.Як і Греція, Італія поділяється на історичні області у відповідності до розселення пемен. Найбільш зручними за природними умовами були Етрурія, Лацій, Кампанія, Апулія.
- Заповнити таблицю "Розташування Італії"
- Вправа: https://wordwall.net/uk/resource/53244335
- Домашнє завдання.Намалювати форму Італії
Культура і наука доби еллінізму
Доба еллінізму залишила багато імен видатних учених і мислителів. Серед них і учень Платона – Аристотель (384-322 р. до н.е.). Поблизу Афін він заснував власну школу – Лікей. Учні здобували знання з літератури, державного устрою, природи під час прогулянок алеями гаю Аполлона Лікейського.
Аристотель вважав, що вивчати навколишній світ можна лише через досвід. На його думку, найкращим державним устроєм є монархія, а найгіршим – тиранія. Ще одним видатним філософом доби еллінізму був Епікур (341-270 рр. до н.е.). Він у 306 р. до н.е. заснував у Афінах власну школу «Сад Епікура». Вона проіснувала близько 800 років. Мета життя, на думку Епікура, полягає у відсутності страждань, у фізичному та духовному здоров'ї. Його основною працею був твір «Пре природу», який складався з 37 книг.
Цікаво знати
У 324 р. до н.е. у місті Сузи за наказом Александра Македонського одночасно відбулося 10 000 весіль. Цар ставив за мету об'єднати місцеве населення і завойовників-греків. Одружилися цар, його полководці, прості воїни. Серед них був і Селевк.
Документ
Плутарх про Аристотеля
...Цар запросив до себе найзнаменитішого й найвченнішого з грецьких філософів – Аристотеля, а за навчання винагородив його в спосіб якнайкращий і гідний величі цього вченого. Філіпп відбудував рідне місто Аристотеля Стагіру, яке колись сам зруйнував... Александр спочатку захоплювався Аристотелем і навіть любив його не менш, ніж свого батька, бо, як сам казав, одному він завдячує своїм життям, а другому – відчуттям краси життя...
Запитання до документа
1. Як Філіпп II віддячив грецькому мудрецю?
2. Чим, за словами Плутарха, Александр завдячував Аристотелеві?
Значний внесок у ті часи було зроблено в розвиток математики і техніки. Знання з геометрії узагальнив видатний математик Евклід (III ст. до н.е.) у своїй праці «Начала». Численні відкриття зробив Архімед із Сиракуз (287-211 рр. до н.е.). Він сформулював закон важеля. Архімед казав: «Дайте мені точку опори, і я зрушу Землю». Свої знання він використав для створення багатьох механізмів. Зокрема, створені ним військові машини захищали жителів Сиракуз від нападів ворогів.
Послідовник Архімеда (II ст. до н.е.) створив зубчасте колесо, водяний годинник, насос. Видатним механіком доби еллінізму був Герон Александрійський (150-100 рр. до н.е.). Він сконструював фонтани. Парову машину, винайдену Героном, використовували під час театральних вистав – вона рухала маріонетки й декорації, створюючи враження реальності дійства.
До нашого часу збереглися твори авторів популярних на той час п'єс. Одним з найвідоміших авторів був Менандр (343-291 рр. до н.е.). Він написав понад 100 комедій. Вісім з них перемогли у змаганнях поетів.
Видатним оратором називають Демосфена (384-322 рр. до н.е.). Його ідеалом були демократичні Афіни часів Перікла, де панували народні збори. У своїх неперевершених промовах він виступав проти Філіппа II, царя загарбників-македонян. Такі промови дістали назву філіппіки.
Греки високо цінували мистецтво архітектури і найвидатніші творіння людських рук називали дивами світу. У добу еллінізму було збудовано Маяк на острові Фарос у дельті Нілу, поблизу Александрії Єгипетської. Острів з'єднали із континентом рукотворним насипом. Тут було прокладено рейки, якими у вагонетках підвозили до маяка дрова. Потім їх піднімали на вершину башти, де складали й підпалювали. Вогонь маяка, що мав висоту 135 м, було видно за 60 км. Ще одне диво – триступінчаста гробниця царя Мавсола, яку увінчувала колісниця, запряжена четвіркою коней. Шедевром був також Колос Родоський – гігантська, близько 36 м заввишки, статуя бога Сонця Геліоса на о.Родос в Егейському морі. Двадцять років знадобилося, щоб побудувати це диво. Унікальна Александрійська бібліотека нагадувала собою чудове місто. У ній було облаштовано сховища для книжок, зал для читання, фонтан і навіть зоопарк.
Особа
Демосфен походив із багатої родини, але, залишившись без батьків, втратив спадщину. Він вирішив повернути вкрадене майно через суд. Юнаком він боявся виступати перед натовпом. Демосфен подолав цей страх постійною працею над собою. Він виходив на берег моря і намагався говорити голосніше, ніж шумлять хвилі та вітер. Маючи вади дикції, Демосфен подолав їх, набираючи в рот камінців і намагаючись правильно та чітко виголошувати промови.
- Завдання.Створити опис пам'ятки архітектури епохи Еллінізму (на вибір)
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/28938315
- Домашнє завдання.Підготуватися до уроку узагальнення
- Презентація: https://www.slideshare.net/KodolaValentina/ss-67844739
- Унаслідок східного походу Александра Македонського було створено нову світову державу. До неї входили Македонія, поліси Греції, Єгипет, Близький Схід та Середній Схід. До керування такою величезною державою, Александр передавав владу наступникам – діадохам. Після смерті Александра, між його соратниками почалася запекла боротьба за владу.
- Завдання. Визначте, на які держави розпалася імперія Александра Македонського.
Які землі належали до їхнього складу?
- Запам'ятай!!!Влада у цих державах була зосереджена в руках греків та македонян. Іх називають елліністичними, тобто «схожими на грецькі». А період їх існування – еллінізмом.
- Завдання. Опрацюй матеріал та заповни таблицю "Царство", "Правляча династія", "Столиця", "Економічна особливість" :
- У Єгипті правив Птолемей Лаг на прізвисько «Спаситель», засновник династії Птолемеїв. Столицею країни було місто Александрія. Було проведено грандіозні зрошувальні роботи і встановлено систему каналів та іригаційних споруд. Вже у ІІІ ст. до н.е. Єгипет постачав продукти харчування всьому античному світу. Особливо швидко розвивалось ремесло - вироби із заліза, міді,тканини із вовни, посуд, папірус. Це пожвавило торгівлю і Александрія перетворилася на велике портове місто. Також вона була найбільшим містом світу.
- Столицею Пергамського царства стало місто Пергам. Пергамська держава у 3-2 ст. до н.е. відіграла велику роль в системі елліністичних держав. ЇЇ заснував грек Філетер, син Аттала, у 283 р.до н.е. Він поклав початок правлінню династії Атталідів. Тут було багато ремісничих майстерень, продукція яких славилася в усьому світі. Майстри виробляли ювелірні вироби, різні види тканин, серед яких знаменита парча Атталідів. Великою популярністю користувався особливий матеріал для письма – пергамент. Його виробляли з тонко вичиненої шкіри телят.
- Головним суперником Єгипту була царство Селевкідів. Державу Селевкідів заснував один із колишніх охоронців Александра Македонського Селевк-засновник династії Селевкідів. Селевкові належать слова: «Завжди справедливо те, що встановлено царем». Столицею царства була Антіохія. Для зручності управління та попередження заколотів імперія була розділена на 72 невеликі області-сатрапії. Торгівля була одним із чинників, що сприяли економічному зростанню країни.
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/6546917
- Домашнє завдання.Повідомлення про одне з 7 чудес світу
- Презентація: https://naurok.com.ua/filip-ii-ta-pidkorennya-greci-makedonieyu-328630.html https://naurok.com.ua/prezentaciya-z-istori-starodavnogo-svitu-6-klas-shidniy-pohid-aleksandra-makedonskogo-193373.html
- Робота з картою:
- Македонський цар Александр, син Філіппа ІІ, на відміну від багатьох інших володарів, справедливо отримав прізвисько Великий. Величезні території від Єгипту і до р. Інд були завойовані за короткий час (слайд 1).Сьогодні на уроці ми здійснимо уявну подорож по містах та землях, де пролягав маршрут кращої на ті часи македонської армії. Бажаю вам успішної праці та цікавих відкриттів.Навесні 334 р. до н. е. Александр Македонський на чолі війська рушив у похід проти Персії. Східний похід було проголошено як помсту за руйнацію храмів під час походу персидського царя Ксеркса. Тоді йшлося про відвоювання в персів Малої Азії.
- Робота з таблицею:
Дата | Подія |
334 р. до н.е. | Початок Східного походу Александра Македонського. Перехід македонських військ через чорноморські протоки (Геллеспонт) до Азії |
334 р. до н.е. | Битва на р. Ґранік. Перемога військ Алксандра Македонського |
333 р. до н.е. | Битва при Іссі. Перемога військ Алксандра Македонського |
Січень-серпень 332 р. до н.е. | Облога і взяття міста Тір македонськими військами. Місто, що знаходилося на острові неподалік берегу і було головною базою персидського флоту, вдалось захопити лише після того, як з берегу до нього було збудовано дамбу. Захоплене місто було віддано на розграбування і руйнування, а мешканці продані в рабство |
Грудень 332 - березень 331 р. до н.е. | Підкорення Єгипту. Проголошення Алксандра Македонського рівного богам |
1 жовтня 331 р. до н.е. | Битва при Гавгамелах стала вирішальною у подальшій долі Персії. Незабаром перський цар Дарій, що втік з поля битви після нищівної поразки, був по зрадницьки вбитий. Перська імперія фактична припинила існування |
329 р. до н.е. | Підкорення Алксандром Македонським Середньої Азії |
Весна 327 - липень 326 рр. до н.е. | Індійський похід Алксандра Македонського. Вирішальна битва відбулась на річці Гідасп, в який македонські війська здобули перемогу. Але македонське військо відмовилося рухатися далі на Схід |
326-324 рр. до н.е. | Повернення Александра Македонського до Вавилона. Частина військ рухалася суходолом вздовж Перської затоки, а частина на кораблях. У результаті походу постала величезна імперія від Балкан до р. Інд |
- Завдання. Виписати країни, які завоював А.Македонський
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/6536771
- Домашнє завдання. Характеристика особи Александра Македонського за бібліографічно – оціночним варіантом
№
Якості
Александр
1
Походження
2
Сила характеру
3
Прагнення до влади
4
Розумові здібності
5
Хист державного діяча
6
Послідовність в діях
7
Авторитет в країні , світі
8
Його оцінка сучасниками та нащадками
- Презентація: https://naurok.com.ua/tema-osvita-nauka-vihovannya-ta-simeyne-zhittya-v-davniy-greci-281812.html
ДЕМОКРІТ
Учений Демокріт намагався дослідити явища природи, пояснити їх значення. Він глибоко вивчав природу, познайомився з науковими знаннями багатьох народів. Він висловив геніальну думку, що весь світ складається з атомів – найдрібніших частинок. Він заперечував існування в людей безсмертної душі, а виникнення релігії пояснював безпорадністю і страхом стародавніх людей перед грізними явищами природи. Учення Демокріта, яке руйнувало віру в бога і в безсмертя душі, викликало страшне озлоблення в прихильників релігії. Вони не могли спростувати його твори, а його послідовників страчували, батожили й ув’язнювали, позбавляли громадянства. Демокріт займався фізикою, математикою, фізіологією, медициною, теорією музики і поезією.
ГЕРАКЛІТ
Учений Геракліт вважав, що все в світі перебуває у безперервному русі, розвитку, зміненні. Тому він і писав: «Не можна двічі увійти у воду однієї й тієї ж самої річки». Греки намагалися зрозуміти першопричину світу і природних явищ – землетрусів, блискавки. Дощу. Вони вважали, що такими першопричинами могли бути вогонь, вода, повітря. У природі існують закони вищі і від людей, і від богів. Коли великий філософ Сократ почав учити, що богів не існує, суд засудив його на смерть. Сократ спокійно, як і належить філософові, попрощався з життям і випив отруту в присутності своїх учнів.
СОКРАТ, ПЛАТОН, АРИСТОТЕЛЬ
Найвидатнішими філософами в Афінах 5-4 ст. до н.е. були Сократ, Платон, Аристотель. Сократ зовсім не записував своїх думок? Про вчення Сократа не дійшло жодного рядка. Але про вчення Сократа написав його кращий учень - філософ Платон. Він викладав у гаю, що був присвячений знаменитому героєві Академу. Тому школа Платона дістала назву «Академія». Це слово збереглося й понині. Так стали називати вищі навчальні заклади. Учнем Платона був Аристотель. Пояснюючи свій предмет, він мав звичку прогулюватися, а учні йшли за ним. Якщо учень не встигав за вчителем, відставав, то пропускав пояснення. Звідси походить сучасний вислів – «відставати або встигати в навчанні». Аристотелю належать слова: «Коли вчишся, не оглядайся назад на того, хто відстав». Про навчання він казав так: «Коріння його гірке, зате плід солодкий». Коли його запитали, яка різниця між людиною освіченою і неосвіченою, він відповів: « Як між живою і мертвою». Аристотель був учителем великого полководця стародавнього світу Александра Македонського.
ГЕРОДОТ
У 5-4 ст. до н.е. грек Геродот, родом з міста Галікарнас, написав знамениту «Історію греко - пеських воєн» у 9 книгах. На початку своєї праці автор пише: «Геродот з Галікарнасу зібрав і записав ці відомості, щоб минулі події з плином часу не прийшли в забуття і великі та подиву гідні діяння, як еллінів, так і варварів не залишилися у безвісті». Геродот хотів зберегти для нащадків пам’ять про перемоги греків над персами. Тому він і написав цю книгу. Збираючи матеріал для неї, Геродот об’їхав багато країн. Він побував у Єгипті, Межиріччі, відвідав багато грецьких островів. В місті Мілеті йому показали географічну карту, вирізану з міді вченим Гекатеєм. На карті була зображена суша у вигляді правильного круга, який з усіх боків омиє океан. Мандрівник довго й уважно розглядав цю карту і в нього зародився сумнів: невже й справді Земля така кругла, ненач6 накреслена циркулем?
Побував Геродот і в Скіфії. Чорне море(Понт Евксинський) справило на нього незабутні враження. Він назвав його найкрасивішим з усіх морів. Кілька місяців жив Геродот у місті Ольвії. Звідси він здійснював поїздки по країні і залишив нам відомості про життя та звички скіфів. Мандрівника, який звик до теплого клімату Середземномор’я, здивував клімат Скіфії з її суворими зимами.
- Завдання.Підготувати таблицю з графами "Галузь культури", "Представник", "Його досягнення"
- Опрацюй!!!
- Домашнє завдання.Підготувати повідомлення про грецьких скульпторів (Фідій, Поліклет тощо)
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-grecka-religiya-i-mifologiya-olimpiyski-igri-225725.html
- Грецькі боги:https://vseosvita.ua/library/prezentacia-grecka-religia-ta-mifologia-446169.html
Запитання:
На якому півострові розташована Греція? (Балканському)
Як називалася перша найдавніша цивілізація Європи?
ЯК в давнину називали себе греки?
Яка найвища гора Греції?
Хто був автором «Іліади» та « Одіссеї»?
Назвіть два найвідоміші грецькі поліси?
Що означає вислів «зі щитом чи на щиті»?
Хто не мав права бути присутнім на Народних зборах Афін?
Назвіть 3-х найвідоміших грецьких політиків, що проводили реформи?
Хто переміг в греко-перських війнах?
Світ стародавніх богів
- Завдання. Давайте пригадаємо, які міфи ми з вами згадували, вивчаючи історію стародавньої Греції? (Лабіринт Мінотавра, Троянський кінь, Золоте Руно та ін.)
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/5452542 https://learningapps.org/17838111
- Домашнє завдання.Намалювати грецького бога (на вибір)
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-6-klas-pobut-davnih-grekiv-33152.html
- Опрацюй!!!1. Повсякденне життя, звичаї та традиції стародавніх греківПобут стародавніх греків складався під впливом природно-кліматичних умов Балканського півострова. Під спекотним сонцем елліни носили легкий одяг без рукавів. Нижній одяг, хітон, у чоловіків був дуже довгий, але згодом став коротшим — до колін. Жіночий хітон носили так: дівчата підперізували його в талії, а жінки — під грудьми. Дівчата в Спарті носили хітони короткі, вище колін. Як правило, їх одягали лише вдома, на вулицю виходили в гіматії. Капелюх надягали тільки в дорозі. Греки носили взуття, подібне до сандалій і черевиків, сплетених із ремінців.Оселя грецької родини приховувала приватне життя від стороннього ока. Глухі стіни будинків з невеликими віконцями під карнизом — це все, що можна було побачити з вулиці. Двері та вікна кімнат виходили на внутрішній двір -перистиль, оточений тонкими колонами. Спершу житло складалося з трьох-чотирьох кімнат. Згодом винайшли каналізацію. Будинок поділявся на чоловічу частину і жіночу (гінекед), яка була зазвичай розташована на другому поверсі.Здебільшого греки харчувалися рибою, овочами, оливками, хлібом, часником, запиваючи їжу легким, розбавленим водою, вином. М'ясо вживали лише багатії, та й то під час свят і жертвоприношень.Культура греків розвивалася в умовах рабовласницької держави. Раби, виконуючи всю тяжку роботу, вивільняли громадянам час для духовного розвитку: греки любили театр, присвячували свій час науці, філософії, мистецтву тощо. .2. Сім'я, шлюб і виховання дітейЖінку в грецькому суспільстві не шанували. Шлюб укладався лише для продовження роду. Під час обряду, що відбувався в оселі чоловіка, співали шлюбні пісні та приносили жертви домашнім богам-покровителям. Чоловіки, як правило, були набагато старші від дружин. Діти перебували під владою батька. Дружина відразу ж після весілля потрапляла у залежне становище. Вона була в до -мі на правах першої зі служниць, керувала прислугою, вела господарство. Грецькі жінки були малообізнані й малоосвічені. З дому вони виходили тільки в супроводі рабинь або прислужниць, не мали права розмовляти на вулиці ні з ким.
Чоловіки більшу частину дня проводили за межами оселі — у місті, займаючись власними справами. Про виховання дітей здебільшого дбала мати, яка майже не мала вільного часу. Щоправда, жінок допускали на вистави в театр, відвідування якого залишало яскраве враження на тривалий час. Одружуватися, мати родину могли тільки вільні люди.
Традицією на початку шкільного навчання XI-IV ст. до н. є. було ознайомлення юних греків з текстами поем «Іліади» й «Одіссеї». Поеми формували в дітей життєві цінності: перемагати, поважати працю, любити сім'ю, людей, бути патріотом, визволителем. Зразком мужності, розуму, винахідливості для молоді були герої поем: Гектор, Ахілл, Пріам, Одіссей, Аякс, Патрокл та ін.
- Робота з схемою:
- Завдання. Створити невеликий опис на тему "Один день з життя грека"
Продовжте речення:- у У повсякденному житті греки завжди дотримувалися... .у Побут давніх греків був. .у Традиційними продуктами харчування греків були. .у Найулюбленішими розвагами давніх греків були. .у Про високий рівень розвитку ремесла в Давній Греції свідчать.
- Домашнє завдання.Намалюватии грека
- Робота з схемою:
- -Коли розпочались греко-перські війни?
- -Назвіть причини греко-перських війн;
- -Опишіть перебіг подій під час Марафонської битви;
- -Охарактеризуйте воєнні події 480-479 рр.до н.е.
- - Завдяки чому греки здобули перемогу?
- - Визначте наслідки греко-перських воєн.
- Презентація: https://naurok.com.ua/urok-ta-prezentaciya-dlya-6-go-klasu-na-temu-utverdzhennya-demokrati-v-afinah-za-perikla-2760.html
- Відео:
- Опрацюй!!!Афіни в результаті реформ Солона та Перікла перетворилися на демократичну республіку.Усі справи вирішували народні збори.Громадяни обирали владу Афінської держави.Розквіт Афін пов’язують з ім’ям видатного політичного та громадського діяча – Перікла.Перікл здійснив зміни,які дозволили представникам демосу брати активну участь в державному житті. Запровадження платні тим,хто обіймав державні посади, дозволило і небагатим людям активно займатися державними справами. Більшість посад обирали шляхом жеребкування.Перікл намагався не лише зміцнити демократію і посилити воєнну міць Афін,але й перетворити своє місто на центр просвіти Греції
- Робота з історичним джерелом:Уривок з промови Перікла,записаної Фукидідом«Одні й ті самі люди у нас водночас зайняті справами і приватними, і громадськими. Проте решта громадян,незважаючи на те, що кожний зайнятий своїм ремеслом, також добре розуміються на політиці. Адже лише ми визнааємо людину,що не займається громадською діяльністю, несумлінним громадянином, обиватилем, від якого немає користі».Запитання:-Поясніть ,як, на думку Перікла, афіняни ставилися до громадських справ.- Поясніть, як афіняни ставилися до несумлінних горомадян,обивателів,від якої немає користі.
- Опрацюй!!!Пелопоннеська війна (431—404 pp. до н. є). – боротьба за панування у Греції між Афінами та Спартою.Вона тривала близько 30 роківУ цiй вiйнi взяли учaсть мaйже всi полiси Гpецiї:однi — нa боцi Aфiн(Делойський союз), iншi — Спapти(Пелепоннеський союз). В aфiнян був великий флот, зaте спapтaнцi мaли добpе озбpоєне сухопутне вiйсько.Причини війни:- Протистояння Афін та Спарти за панування у Греції;- Розширення сфер впливу в Середземному морі;- Протиборство між аристократичними та демократичними полісами;Незадоволення окремих полісів пануванням Афін у Греції.Привід: військові зіткнення між Афінами та їхнім торговельним суперником Корінфом, а також конфлікти Афін із містами Пелопоннеського союзу.Війна мала два періоди:1-й період (Архідамова війна) - 431-421 рр. до н. е. - вторгнення спартанців до Аттики, епідемія чуми, смерть Перикла, Нікіїв мир.2-й період (Декалейська, або іонійська війна) - 415-404 рр. до. н. е. - поразка афінян під час походу на Сіракузи, спартанці захоплюють Декалею в Аттиці. Спарта укладає мир з Персією. Розгром афінського флоту, капітуляція Афін.Результати війни:- Афіни повинні були розпустити Делосський морський союз.- Морський флот афінян скорочувався до 12 кораблів.- Афіняни повинні були знищити всі свої фортечні мури й укріплення.- Афіни відмовлялися від усіх своїх заморських володінь.- В Афінах установлювалася олігархічне правління - влада підтримуваної Спартою «тиранії тридцяти», усі демократичні порядки скасовувалися.Все це привело до економічного занепаду Греції
- Завдання. Виписати /скласти схему реформи Перікла
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/9531976
- Домашнє завдання. Історичний портрет Перікла
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-persko-grecki-viyni-248910.html
- Робота з картою:
У V ст. до н.е. настав період найвищого розквіту грецького світу. Але на початку століття грекам довелося зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і незалежність у боротьбі з могутньою Перською державою, яка намагалася підкорити Елладу. Походи персів проти греків ми називаємо греко-перськими війнами (500-449 рр. до н.е.), хоча самі греки у ті часи їх називали мідійськими. Вони вважали, що мідійці, які раніше жили у Малій Азії і були підкорені персами, є один і той же народ, що і перси.
Головними причинами війни були:
- намагання володарів Персії підкорити грецькі поліси Балканського півострова;
- опір грецьких полісів на Іонійському узбережжі Малої Азії загарбницькій політиці Персії.
- Робота з таблицею:
- Завдання.Заповніть накреслену в зошиті таблицю «Персько-грецькі війни». (с.130)ПричиниПривід до конфліктуКлючові подіїВидатні грецькі полководціРезультат воєнНаслідки воєн
- Запитання і завдання
1. Яка країна була ініціатором війн (агресором)?
2. Яку мету переслідували перси?
3. Які причини греко-перських війн?
4. З якою метою перси здійснили похід у Скіфію?
5. Яким був результат походу?
6. Завдяки чому скіфи здобули перемогу?
7. Чому Дарій незлюбив афінян?
8. Чому перси вважали, що перемога над греками буде легкою?
9. Коли відбулась Марафонська битва? Чому вона отримала таку назву?
10. Завдяки яким заходам Мілтіаду вдалося нейтралізувати чисельну перевагу персів?
11. Спираючись на підручник, опишіть Марафонський бій.
12. Як афіняни двічі образили Дарія І?
13. Назвіть основні битви греко-перських війн?
14. Як склалася доля героїв греко-перських війн?
15. Коли і з якою метою було створено Афінський морський союз?
16. Які основні результати і підсумки греко-перських війн?
Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/17318303
Домашнє завдання.Виконайте творчий проєкт (характеристика, мультимедійна презентація, лепбукта ін.) про одного з видатних грецьких полководців часів персько-грецьких воєн
- Експрес-опитування
- Чому греки розпочали переселення із Греціії?
- Що таке Велика грецька колонізація?
- Які грецькі поселення на території України ви знаєте?
- Презентація: https://naurok.com.ua/kimeriyci-skifi-ta-sarmati-na-teritori-suchasno-ukra-ni-286807.html
- Завдання. Робота з таблицею «Основні заняття населення античних полісів»
-
Античний поліс
Основні заняття
Ольвія
Херсонес
Пантікапей
- Кіммерійці – перше плем’я на території сучасної України, про яке ми знаємо не лише з археологічних джерел і яке відомо за назвою. Кіммерійці згадуються античними грецькими авторами, зокрема Гомером та Геродотом, а також у ассирійських текстах. Частина дослідників ідентифікує кіммерійців з пізніми пам’ятками білозерської археологічної культури XII–IX ст., або з пам’ятками чорногорівської культури і новочеркаськими пам’ятками ІХ ст. до Р.Х. Загалом більшість знахідок степової зони приписують кіммерійцям та відносять до умовної “кіммерійської культури”. Ймовірно, під назвою “кіммерійці” античні автори розуміли все населення Північного Причорномор’я передскіфської епохи, тому таке спрощення є виправданим. Кіммерійці майстерно оброблювали залізо, проте використовували і знаряддя праці та зброю з бронзи. Вони розводили коней і займались кочовим скотарством. Задля отримання здобичі кіммерійці здійснювали військові набіги на сусідні племена.Кіммерійці застосовували новаторську на той час техніку бою – верхи на коні. Основу тогочасних армій складала піхота, а коні використовувалися у колісницях та обозах;
- Скіфи запам’яталися як етнос, що будував першу державу на теренах України. На початку свого перебування у причорноморському степу скіфи і кіммерійці мирно співіснували і навіть створювали тимчасові військові союзи. Проте під тиском массагетів скіфи, слідом за кіммерійцями, мігрували до Передньої Азії, де завоювали значні території і створили державу Ішкуза. Однак уся військова знать скіфів була знищена за наказом мідійського царя, і народ без лідерів повернувся у причорноморські степи. Освоївшись та підкоривши місцеві племена, скіфи об’єднались у Велику Скіфію, що проіснувала до ІІІ ст. до н.е.Частина скіфів була осідлою, частина – кочівною. Геродот, відвідавши Велику Скіфію, виділив декілька видів скіфів: скіфи-кочівники, елліно-скіфи, скіфи-землероби, скіфи-орачі та царські скіфи. Останні вважали усі інші категорії своїми рабами та збирали з них та місцевого населення данину. Царські скіфи мали свого царя, проте його влада була досить обмеженою.На початку VI ст. до н.е. перський цар Дарій І вторгнувся на територію Скіфії. Для оборони була застосована тактика “випаленої землі” та блискавичних набігів невеликими загонами. Щоб запобігти значним людським втратам, перське військо поспішно ретирувалося, хоча й не зазнало жодної нищівної поразки. З тих пір вони вважалися непереможними і були значущою військовою силою цього регіону. А все через культ воїна та військову структуру суспільства. Розквіт Великої Скіфії – IV ст. до н.е. за царювання Атея.У ІІІ ст. до н.е. під тиском наступаючих зі сходу сарматів скіфи покидають свою територію, лишаючи собі лише південь гирла Дніпра та степовий Крим. Так з’явилася Мала Скіфія. Вона відігравала значну роль у регіоні, воюючи з грецькими полісами. Як державне та суспільне утворення Мала Скіфія проіснувала до ІІІ ст. н.е.Скіфська культура залишила багато пам’яток. Цьому сприяли захоронення – кургани, де хоронили багатих скіфів з їх особистими речами. Знахідки вказують на те, що скіфи були видатними ювелірами. У мистецтві мали особливий «звіриний стиль».
- Сармати почали проникати в Крим з II ст. до н. е., спочатку періодично здійснюючи набіги, а в період херсонесько-скіфських війн наприкінці II ст. до н. е. сарматський загін під проводом Тасія брав у них участь на боці скіфів. Далі сармати виступили союзником Боспорського царства в його спробах поширити свою владу на весь Крим.
- Запам'ятай!!!В інформації про стосунки осілого грецького населення з кочовиками також неможливо вловити навіть натяк на їх змішування. Обидві сторони жили замкнено, спілкуючись для обіну товарами та торгівлі, які часто обривалися військовим протистоянням.Розповідаючи про кочове населення, Страбон писав:“Особливістю всього скіфського і сарматського племені є звичай вихолощувати своїх коней, щоби зробити їх більш мирними. Дійсно, хоча їх коні маленькі, вони вельми рухливі і непослушні. На болотах полюють на оленів і диких кабанів, а на рівнинах – на диких ослів і серн. Характерно і те, що орел не водиться в цих місцевостях.”
- Завдання.Заповнити таблицю: https://docs.google.com/document/d/1F_i98UW_IkEqoI16gWrXu2eOyaT4Z_NjpOSGPd3fUys/edit?usp=sharing
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/9113502 https://learningapps.org/16576645
- Домашнє завдання.Складіть задачі на лічбу часу з основними епізодами скіфської історії.
- Презентація:https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-velika-grecka-kolonizaciya-antichni-mista-polisi-na-teritori-ukra-ni-136691.html
Завдання. Визначте основні причини Великої грецької колонізації.Запишіть в зошит. Поміркуйте, завдяки чому давні греки могли здійснювати далекі морські подорожі.
Із часом кількість населення грецьких полісів збільшилася. Земля Греції вже не могла прогодувати всіх жителів. Земельний наділ у грецьких полісах не можна було ділити, тому батько передавав його як спадщину старшому сину. Якщо в сім’ї було багато дітей, то перед батьками поставало питання про забезпечення інших дітей, позаяк вільної землі в Греції бракувало.
Розвиток ремесел та мореплавства давав змогу грекам подолати труднощі, пов’язані з ростом населення. Ще близько 1000 р. до н. е. багато хто з них почав залишати материкову Грецію і заселяти нові землі за морем. Місця, де селилися ці люди, називались колоніями. У VІІІ ст. до н. е. починається Велика грецька колонізація, яка тривала до VІ ст. до н. е. Слово «колонізація» в цьому випадку означає заселення та освоєння вільної території.
На нових землях грецькі купці сподівалися закласти міста, через які можна було збувати вироби грецьких ремісників та знайти сировину для ремісничої діяльності. Місто, яке засновувало колонію, називали метрополією, що в перекладі з грецької означає «материнське місто».
Освоєння греками нових земель зазвичай відбувалося мирно, адже вони селилися на неосвоєних землях, а саме в прибережній смузі. Територія колонії включала в себе саме місто і прилеглі поля та пасовища. З місцевим населенням колоністи прагнули встановити дружні відносини та вигідно торгувати.
Опрацюй!!!Якими були основні напрямки колонізації?
Існувало три основних напрямки грецької колонізації. Перший напрямок – західний: Південна Італія, острів Сицилія, узбережжя сучасної Франції та Іспанії. Саме тут було засновано найбільше грецьких колоній – близько 500. (Пригадайте, який народ заснував колонії на узбережжі Середземного моря на початку І тис. до н. е.)
Другий напрямок грецької колонізації – північно-східний. Спочатку грецькі колонії з’явилися на узбережжі Фракії, яка була багата на поклади золота. Потім вони освоїли землі біля проток Геллеспонт та Боспор, які відділяють Європу від Азії. На березі Боспору греки заснували колонію Візантій – згодом знаменитий Константинополь (Стамбул). Багато колоній елліни заснували в Західному та Північному Причорномор’ї.
Третій напрямок колонізації – південний – був найслабший, оскільки там у Північній Африці було багато фінікійських колоній, мешканці яких протистояли утворенню грецьких колоній на півдні.
Завдання.Продовж речення
- На території сучасної України, в Північному Причорномор’ї, існувало понад 30 грецьких колоній. Першою грецькою колонією на півдні України історики вважають поселення на острові Березань, що неподалік сучасного міста Очакова Миколаївської області. Найбільшими з них були Пантікапей («Рибний шлях»), Херсонес («Півострів») та Ольвія («Щаслива»).
- Завдання.Робота з картою.
- Домашнє завдання.Намалювати вигляд колонії греків
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-osoblivosti-spartansko-derzhavi-pobut-ta-vihovannya-spartanciv-76193.html
Формування Спартанської держави
У XI ст. дорійці завоювали півострів Пелопоннес. Тут близько 900 р. до н.е. вони заснували поселення Спарта, яке згодом перетворилося на місто-державу. Спарту, яка об'єднала під своєю владою навколишні землі в місцевості Лаконіка, ще називали Лаконікою або Лакедемоном. Місцеве населення дорійці перетворили на рабів – ілотів. З виникненням держави ілоти стали її власністю і більше не належали окремим спартанцям. Оскільки ілотів було набагато більше, ніж спартанців, у покорі їх утримували, щороку вбиваючи найсильніших, – це називалося криптіями. Ще однією верствою підкореного населення були періеки – жителі навколишніх земель, які зберегли свободу, але зобов'язувалися платити спартанцям данину.
Оскільки в Спарті родючих земель було мало, спартанці вдерлися до сусідньої Мессенії. Розпочалися Мессенські війни. Перша з них тривала майже 20 років. Переможені мессенці змушені були сплачувати данину в розмірі половини врожаю. Але згодом вони підняли повстання проти завойовників.
Розпочалася друга Мессенська війна. Найбільш яскравим епізодом війни була одинадцятирічна облога міста Ейра. Оборонці мужньо захищалися і дошкуляли нападникам сміливими вилазками. Під час цих битв керівник мессенців Арістомен двічі потрапляв у полон. Першого разу його скинули зі скелі, але він не тільки вижив, а й знову очолив оборону оточеного міста. Вдруге йому допомогла молода спартанка, яка напоїла вином вартових, і Арістомен знову врятувався.
Робота з документом
Із праць давньогрецького історика Плутарха
По-перше, він [Лікург. — Авт.] вилучив з обігу всі золоті та срібні монети, залишивши тільки залізні. Але вони мали таку величезну вагу і розмір, що для збереження десяти з них потрібен був великий склад, а для перевезення — парна повозка. Із праць давньогрецького красномовця Лібанія
У Лакедемоні* існує найповніше рабство одних і найповніша свобода інших.
Спартіат... завжди ходить, тримаючи в руках списа, щоб бути сильнішим від ілота, коли той збунтується.
* Лакедемон — персонаж давньогрецької міфології, що заснував місто Спарту. За його ім’ям було визначено офіційну назву спартанської держави.
Із праць сучасних істориків
Лікург потурбувався проте, аби всі громадяни Спарти мали рівні права, щоб серед них не було ані бідних, ані багатих. Спартанські сім’ї одержували у володіння однакові земельні ділянки. їх не можна було продавати чи дарувати, позаяк уся земля в Спарті вважалася власністю держави. Разом із землею поділили й ілотів.
Спартанцям заборонялося займатися ремеслом, торгівлею, єдиним їхнім заняттям була військова справа. Зброю і ремісничі вироби виготовляли для них періеки. Земельний наділ спартанця обробляли ілоти. Спартанці не могли продати, звільнити чи вбити ілота — сім’ї ілотів, як і земля, належали державі.
- Опрацюй!!!Плутарх. Давні звичаї спартанців (уривки)
Якщо хто-небудь карав хлопчика і він після цього розказував про це батькові, то, почувши скаргу, батько обов'язково карав хлопчика вдруге. Спартанці довіряли один одному і вважали, що ніхто з вірних співгромадян не накаже хлопчику нічого поганого.
Юнаки, де тільки є нагода, крадуть харчі і таким чином вчаться нападати на сплячих або лінивих вартових. Тих, хто попався, карають голодом і батогами. Обід в них такий мізерний, що вони, рятуючись від нужди, змушені бути зухвалими і ні перед чим не зупинятися.
Хлопчиків у Спарті сікли батогами на олтарі Артеміди протягом усього дня, і вони часто вмирали під ударами. Хлопчики гордо та весело змагалися, хто з них довше та більш гідно тримає покарання. Того, хто перемагав, славили, і він ставав знаменитим.
Поруч з іншими цінними введеннями, запровадженими Лікургом для своїх співгромадян, важливим було й те, що відсутність занять не вважалась чимось негожим. Спартанцям було заборонено займатися будь-якими ремеслами, а потреби у накопиченні грошей в них не було. Лікург зробив володіння багатствами ганебним і безславним. Ілоти, обробляючи за спартанців їхні землі, вносили їм оброк, встановлений заздалегідь; вимагати більшу плату було суворо заборонено. Це зроблено для того, щоб ілоти, отримуючи вигоду, працювали із задоволенням, а спартанці не прагнули б до накопичення.
- Завдання. Підготуй асоціативний кущ "Спарта"
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/8632377 https://learningapps.org/16241904
- Домашнє завдання. Підготуй сенкан "Спарта"
- Презентація: https://vseosvita.ua/library/utvorenna-afinskogo-polisu-obednanna-attiki-zakonodavca-reforma-257674.html
- Опрацюй!!!Виникнення Афінської держави
Головним містом Аттики були Афіни, одне з найстаріших міст Європи. Початок йому поклало поселення, що виникло на пагорбі посеред рівнини.
Побудовані згодом стіни перетворили його на справжню фортецю — акрополь.
Місто швидко зростало, й афіняни почали будувати свої помешкання біля підніжжя пагорба. Центром міського життя була ринкова площа — агора, де велась жвава торгівля.
Афінський акрополь. Сучасний вигляд
Вільне населення Афін, як і решти грецьких полісів, складалося із селян, ремісників і знаті. Знатні люди називалися аристократами (кращі, благородні). Завдяки своєму походженню вони тримали в своїх руках управління полісом (деякі знатні роди вели свій родовід від богів, героїв, стародавніх царів). Представники знатних родів утворювали ареопаг — раду знаті, яка відала всіма справами міста.
Усі незнатні громадяни, незалежно від того, бідні вони чи багаті, називалися демосом, тобто народом.
- Запиши:
Аристократія – привілейований прошарок населення, який має виняткові права, переваги та можливості порівняно з іншими соціальними групами.
Демос – незнатні трудові верстви громадян еллінської держави.
Громадянин – особа, що належить до постійного населення якої-небудь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави.
Демократія (від грецького demos – народ і cratos – влада) – форма організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державою та особистою свободою громадян.
Тиранія- необмежена влад однієї людини
- Завдання.Скласти схеми "Реформи Солона" та "Реформи Клісфена"
.jpg)
- Вправа: https://wordwall.net/uk/resource/9914314
- Домашнє завдання.Опрацювати параграф 26 та скласти 5 речень про згаданих історичних діячів
.jpg)
- Вправа.Продовжи речення
- 1). Мінойську цивілізацію відкрив …
- 2.) На якому острові знаходилась Мінойська цивілізація?
- 3) В якому тисячолітті виникла
- 4) Центром Мінойської цивілізації був…
- 5) Внаслідок чого занепала Мінойська цивілізація?
- 6) Як називались поеми Гомера? Про що вних розповідалось?
- 7) Хто відкрив Ахейську цивілізацію?
- 8) Чому ахейську цивілізацію називають ще Мікенською?
- 9) Які племена захопили Грецію в 2 тис. до н.е.
- Відео:
- Письмове завдання для учнів. Складіть логічну схему “Основні заняття давніх греків”_______________________________________________________________________
- Робота з терміном:
- Домашнє завдання. Розгадати ребуси (с.101)
- Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentatsiia-akheiska-palatsova-tsyvilizatsiia-574113.html
- Робота з картою:
Опрацюй!!!Археологічні відкриття Ахейської цивілізації
У 1870 р. Г.Шліман розкопав та дослідив руїни давньої Трої на півострові Мала Азія (територія сучасної Туреччини). Він розкрив могутні мури міст, що в різний час існували тут. Серед знахідок Г.Шлімана – скарб із золотих речей, який він вважав багатствами царя Трої Пріама. Як з'ясувалося пізніше, його знахідка належала правителеві, що жив за тисячу років до Пріама.
Крім Трої, Г.Шліман дослідив Мікени. Дослідження археолога допомогли описати давньогрецькі міста та палаци правителів і довели наявність високорозвинутої Ахейської цивілізації.
Палац царя Мікен розташовувався на акрополі, який захищали міцні мури, що простягалися майже на 900 м і мали товщину від 6 до 10 м. Вони були побудовані з величезних кам'яних блоків масою близько 6 т кожний. Головним входом до палацу слугували «Левові ворота». Вони символізували могутність Мікенської держави. Ворота, споруджені із чотирьох монолітів, прикрашала трикутна брила з рельєфом, який зображав двох левиць, що охороняли вхід. Від воріт звивалася на вершину пагорба дорога, яка сполучала їх із царським палацом. Його центром був мегарон – зала для свят і бенкетів з вогнищем посередині. Навкруг неї розміщувалися кімнати, комори, коридори. Навколо вогнища стояли чотири колони – опори для даху, що мав отвір, через який виходив дим.
Завдання.Підготувати асоціативний кущ "Ахейська палацова цивілізація"
Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/17665839
Завдання:
- Домашнє завдання. Знайти міф про Троянського коня
- Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentatsiia-minoiska-palatsova-tsyvilizatsiia-573730.html
- Робота з картою:
- Як було відкрито найдавнішу цивілізацію Європи?
Уявіть, що ви опинилися в Кносському палаці. Опишіть, що ви там могли б побачити, кого зустріти.
Міф про Тезея надихнув англійського археолога Артура Еванса наприкінці ХІХ століття розпочати розкопки на найбільшому з островів Егейського моря – Криті. Під пагорбом він розкопав палац, який мав понад 300 приміщень. Це був царський палац, де, можливо, й мешкав міфічний Мінотавр – син критського царя Міноса.
Хоча до нашого часу зберігся лише один поверх, учені припускають, що ця споруда була дво-, можливо, й триповерховою. Палац мав водогін та каналізацію, прекрасне освітлення. Він був улаштований з незвичайною розкішшю, стіни були прикрашені фресками – малюнками водорозчинними фарбами по вологій штукатурці. На фресках критські художники зображували природу, сцени із життя мешканців палацу.
Велику частину першого поверху палацу займали комори, у яких зберігалися вино, олія, зерно, ремісничі вироби. У палаці містились і майстерні, де працювали ювеліри, гончарі, художники.
- Найбільшої могутності Критська держава досягла в ХVІ – першій половині ХV ст. до н. е. Учені вважають, що саме цар Мінос об’єднав палаци в єдину державу. Центром об’єднаної держави став Кносський палац.
Насамперед Мінос побудував величезний флот та знищив піратів. Крит став могутньою державою, яка панувала на морі. Острів охороняв потужний військовий флот. Відсутність оборонних укріплень свідчила про те, що критські міста не боялись нападу.
Критяни успішно займалися землеробством та скотарством, високої майстерності досягли в будівельній справі, виготовленні зброї з бронзи, прикрас із золота. Вони вміли будувати веслові та парусні судна. У критян було своє письмо, яке ніхто досі не зміг розшифрувати.
Мешканці Криту вели торгівлю з багатьма країнами Стародавнього Сходу, зокрема із Єгиптом, Фінікією та Вавилоном. На острів завозили деревину, метали, скло, а вивозили ремісничі вироби, продукцію сільського господарства.
Завдання.Підготувати асоціативний кущ "Мінойська цивілізація"
- Інтеркативна вправа: https://learningapps.org/23731743 https://learningapps.org/4392210
- Домашнє завдання. Повідомлення про Тесея
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-priroda-i-naselennya-davno-greci-212977.html
Стародавня Греція займала південну частину Балканського півострова й узбережжя Малої Азії. Народ, що населяв цю країну, називав її Елладою, а себе еллінами. Ми називаємо жителів цієї країни греками за ім’ям, яке їм дали римляни. Материкова Греція поділяється на три частини: Північну, Середню та Південну. Потрапити з однієї частини в іншу можна було лише вузькими гірськими стежками.
У межах Північної Греції виділяють великі області: на заході - Епір, на сході - Фессалію. З Північної Греції в Середню єдиний шлях пролягав через Фермопільський прохід (Фермопіли) - вузьку ущелину між високими горами й уривистим берегом моря. У північній частині Фессалії здіймається найвища гора Греції - Олімп (висотою близько 3 км).
Гора Олімп
Середня Греція так само поділяється горами на багато окремих областей. Найвідомішими в стародавні часи були Беотія і Аттика. Гористим Коринфським перешийком Середня Греція сполучається з Південною.
Гірська річка
Південну Грецію називають Пелопоннес. Це гористий півострів, у центральній частині якого лежить плоскогір’я. На окраїнах Пелопоннесу розташовані родючі долини - Мессенська та Лаконська.
Гори Греції
Географічні особливості країни сприяли відособленню життя кожної общини. У Греції немає таких великих річок, як Ніл, Тигр, Євфрат, Інд, Ганг чи Янцзи. Кожне плем’я чи частина його утворювали самостійне поселення. Як наслідок, великих держав, як на Стародавньому Сході, класична Греція не знала, а об’єднання грецьких міст, за поодинокими винятками, були нетривкими.
Клімат у Греції теплий. Під час короткої зими йдуть дощі, морозів майже не буває. А влітку спекотно, дощів випадає мало. Значна частина Греції в літні місяці страждає від посухи, майже всі річки пересихають. Проводжаючи друзів, стародавні греки бажали «щасливої дороги та свіжої води».
На схилах гір здавна росли виноградники та оливкові (маслинові) гаї. З винограду греки навчилися виготовляти вино. Оливки вживали в їжу, маринували, виготовляли з них поживну смачну олію
Ґрунт у Греції не відзначався родючістю і вимагав ретельного обробітку. Лише деякі райони були сприятливі для хліборобства. Із зернових культур переважав ячмінь, не примхлива до ґрунту культура. Свого зерна жителям Греції часто не вистачало, тому його ввозили з інших країн. Варто зазначити, що в обмін на вино та олію греки одержували значно більше хліба, ніж можна було його виростити в країні.
Оливки
На кам’янистих та покритих густими чагарниками схилах гір мешканці Стародавньої Греції розводили невибагливу до корму худобу: кіз, овець та свиней.
Звичайною їжею греків були хліб, оливки, козине молоко, сир, овочі, риба та вино. М’ясо в їжу вживали лише заможні люди.
Жителі Стародавньої Греції називали свою країну Елладою, а самих себе — еллінами. Греками їх почали називати римляни, і ця назва поступово стала загальноприйнятою.
Як і в інших народів, у греків існував міф про всесвітній потоп, коли весь світ виявився покритим водою. Урятувалося тільки двоє людей — Девкаліон і його дружина Пірра. У них народився син Еллін, якого греки вважали своїм предком. За його іменем вони й назвали себе еллінами. Сини й онуки Елліна, як вважали греки, і стали родоначальниками основних еллінських племен: ахеян (або ахейців), дорян (або дорійців) та іонян (або іонійців).
- Завдання.Вправа "Продовжи речення"
- Вікторина: https://learningapps.org/28058292
- Домашнє завдання. Складіть асоціативний кущ "Греція"
- Тестування:https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1701209
- Презентація: (усно): https://naurok.com.ua/prezentaciya-praktichna-robota-porivnyannya-umov-viniknennya-ta-rozvitku-starodavnih-civilizaciy-308815.html
- Приклад виконаної роботи:https://naurok.com.ua/praktichne-zanyattya-porivnyannya-umov-viniknennya-ta-rozvitku-starodavnih-civilizaciy-starodavniy-gipet-ta-dvorichchya-205722.html
- Завдання. Опрацювати параграф 22 в підручнику. Заповнити таблицю (вибрати дві вивчені країни для порівнянння).
- Домашнє завдання.Підготуватися до конрольної роботи
- Пам'ятки Індії: https://naurok.com.ua/prezentaciya-pam-yatki-kulturi-indiysko-civilizaci-207640.html
- Пам'ятки китайської цивілізації:
- Опрацюй!!!
- Винаходи китайців:
Завдання. Пам’ятки культури давньої Індії та Китаю
Використовуючи хмару тегів, вписати необхідні поняття у відповідну колонку таблиці «Досягнення індійської та китайської культури»
Досягнення індійської культури | Досягнення китайської культури |
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/27332920 https://learningapps.org/27418878
- Домашнє завдання. Повідомлення про Велику китайську стіну)Великий шовковий шлях (на вибір)
- Презентація "Устрій Індії": https://naurok.com.ua/prezentaciya-organizaciya-suspilstva-i-vladi-u-davniy-indi-137513.html
- Презентація "Устрій Китаю": https://naurok.com.ua/konspekt-uroku-ta-prezentaciya-z-vsesvitno-istori-dlya-uchniv-6-klasu-na-temu-davniy-kitay-72897.html
- Порівняй!!!
- Правителем царства в Китаї, головним жерцем та воєначальником був ван (цар). Він міг віддавати накази будь-якому своєму підданому та вважався власником усієї землі в царстві. Влада вана була спадковою. Селяни та ремісники сплачували податки, які йшли на потреби вана, його двору та війська.Населення було поділене на п’ять рангів: до першого належав ван, до другого, третього й четвертого — чиновники, до п’ятого — просте населення (селяни та ремісники). Кількість і якість їжі, одяг, розмір будинку, земельного наділу визначалися за рангом людини. Поза рангами перебувалираби, якими були військовополонені. Раб не міг стати вільною людиною.Також усе населення, незалежно від рангу, об’єднувалося в роди. Рід був основною одиницею китайського суспільства. За тяжкі злочини карали не лише злочинця, але й весь його рід.
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/27418878
- Домашнє завдання.ВИконати тренувальну вправу https://learningapps.org/watch?v=pm6e8qfvn19
- Перегляньте відео до 4:22 хв.:
- Робота з картою:
- Завдання. Письмово в зошит. Які гори з північного сходу відокремлюють Індію від материка? 2. Води якого океану омивають цю країну? 3. Які найбільші річки течуть Індією? Де вони беруть свій початок? 4. Визначте місце розташування Давньої Індії.(материк, його частина)
- 1. Знайдіть на північному сході від Індії Велику Китайську рівнину, дві великі річки, що течуть там. 2. Де беруть початок ці річки? Куди впадають? 3. Визначте місце розташування Давнього Китаю, порівняйте його з місце розташуванням Месопотамії та Єгипту.
- Опрацюй!!
Природно-географічні умови
Китай — дуже велика країна, клімат тут різноманітний: на заході в степах, напівпустелях і пустелях він дуже сухий, а якщо рухатися далі на схід — стає вологішим, м'якшим: тут випадає більше опадів, земля стає щедрішою на рослинність.
Переважно Китай — гірська країна: 80% поверхні займають височини й гори (висота Тибетського нагір'я сягає 4000-5000 м); мабуть, тому іноді цю країну називають «Піднебесна». Гори захищають східні рівнинні землі від північних вітрів. Високо в горах розташовані витоки двох великих річок — Хуанхе і Янцзи. Береги Хуанхе утворюють лесові ґрунти і тому їх легко розмивають дощі: ріка розливається, поглинаючи селища, сади та лани. «Жовта ріка», «ріка бідувань», «горе Китаю» — так називали Хуанхе.
Вона іноді обирала нове русло й продовжувала шлях до моря за кілька кілометрів від попереднього. Мабуть, життя тут було б неможливим, якби не висока родючість лесових ґрунтів, які, зволожуючись, дають високі врожаї. Саме це здавна приваблювало людей у долини Хуанхе та Янцзи
Давні люди заселили цей край за часів раннього й середнього палеоліту. У II тис. до н. е. вони вже вміли обробляти землю. Відтоді поміж тутешнім населенням, що складалося з численних народностей, дуже різних і несхожих одна на одну, стала утворюватися нерівність, а згодом виникла й держава. «Серединне царство» — так називали свою країну китайці.
- - Які кліматичні особливості Індії описує автор?
- - Назвіть найбільш поширених тварин та їх використання,
- - Про які корисні копалини ви дізналися з уривку?
- - Які види господарської діяльності та ремесла були розвинені в Індії?
- Чому саме вони?
- - Які рослини вирощували індійці?
- - Який вид діяльності і чому вважався в Індії священним?
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/23382748
- Домашнє завдання. Параграф 20 та 21 (лише природо-географічні умови),
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-perska-derzhava-208084.html
Опрацюй!!! Виникнення Перської держави
У 553 році до н.е. проти володарювання Мідії повстали перси. Повстання очолив перський правитель Кір II. Він створив сильне військо, і вже через три роки йому вдається підкорити Мідію. Та на цьому він не спинився. З величезним військом він рушив далі на захід. Кір завойовував одну країну за другою. Він підкорив Лідію. Згодом настала черга Вавилонії. Але взяти штурмом величезне місто з надзвичайно міцними стінами було неможливо. Тоді Кір взяв його хитрощами. Однієї темної ночі, коли в Вавилоні відзначали велике свято, Кір наказав відвести воду Євфрату в інше, раніше підготовлене русло. Річка, яка протікала через місто, обміліла. І воїни по пояс у воді пробралися в місто бродом і напали на жителів під час їх розкішного бенкету. Таким чином, за одну ніч Кір заволодів містом і великим Вавилонським царством.
Після цієї перемоги владу над собою добровільно визнали Фінікія, Сирія та Палестина. Держава Кіра простяглася від кордонів Індії на сході до грецьких міст на заході. Серед інших завойовників Кіра II вирізняло те, що він поважав закони й релігію підкорених народів. Це убезпечувало його від невдоволення і повстань на завойованих територіях.
Кір мав намір вирушити й на Єгипет, проте йому завадили це зробити середньоазіатські племена масагетів, які загрожували північно-східним кордонам Перської держави. Кір здійснив похід проти войовничих племен. Але це скінчилося для цього трагічно. У безкрайніх степах армія персів була оточена ворогами і зазнала нищівної поразки. Кір, якому виповнилося на той час 70 років, загинув у цій битві. Розгнівана цариця масагетів наказала знайти тіло Кіра, відрубати голову і занурити її в бурдюк з кров'ю. При цьому вона вимовила: "Пий досита, лиходію".
Завоювання персів не припинилися і після загибелі Кіра. Його син Камбіз продовжив завоювання і в 525 р. до н.е. підкорив Єгипет. Щоб утримати владу, Камбіз залишився в Єгипті на три роки, але невдовзі помер. Тоді царем став його двоюрідний брат Дарій І (Дарявахуш) (522-486 рр. до н.е.). «Цар царів» – так його називали піддані. 36 років він правив Персією.
Перське царство за Дарія І
Дарій отримав у спадок величезну державу, кордони якої ще більше розширив, здійснивши успішні походи в Індію, Грецію, Малу Азію та проти скіфів у Північне Причорномор'я. Крім цього, провів внутрішні реформи, вдосконаливши управління підвладними територіями.
Він поділив країну на 20 окремих областей – сатрапій. На чолі кожної з них стояв намісник – сатрап. Він стежив за вчасним надходженням податків до царської скарбниці, за процвітанням довіреної йому області, за тим, як виконує населення військову і трудову повинності.
Поняття і терміни
Сатрапія – грецьке слово, яке бере початок від старо-перського "хатрапаван", що значить (сатрапій) начальник області. Кордони майже збігаються з кордонами колишніх самостійних держав. Так, Вавилонія являла собою одну сатрапію, Єгипет – іншу, кілька сатрапій було утворено в Малій Азії та ін.
Військові частини, розміщені в сатрапії, перебували під командуванням окремого воєначальника, який одержував накази від самого царя і був незалежним від сатрапа. Сатрап і воєначальник були зобов'язані стежити один за одним і робити доноси царю.
Крім того, по всій країні було розіслано спеціальних чиновників, яких називалися вуха царя. Вони робили раптові наїзди то в одну, то в іншу сатрапію, перевіряли все і доповідали царю. За будь-який здійснений злочин призначалось суворе покарання: зрадників чекало нестерпне катування, злодіям та розбійникам відрубували руки та ноги.
Такий суворий контроль був необхідний. Адже в віддалених від столиці сатрапіях могли виникнути змови з метою відокремлення й утворення самостійних держав. А щоб полегшити зв'язки між різними частинами великої держави, було прокладено широкі шляхи. Вони були чудово збудовані і вимощені камінням.
Головним шляхом була так звана царська дорога. Вона перетинала всю імперію від міста Сузи до міста Сарди, поблизу Егейського моря. Її довжина становила 2683 км. Уздовж дороги збудували 111 зупинок, де можна було замінити коней, відпочити та поїсти.
З неприхованим захопленням зробив опис перських шляхів Геродот. На шляхах через кожні 15-20 кілометрів стояли готелі, де приїжджий міг переночувати та відпочити. Там же він міг нагодувати коней і залишити свої речі. Цими шляхами можна було пересуватися без страху, адже вони ретельно охоронялися. Винних у розбої на шляхах суворо карали. За словами Геродота, на узбіччях шляхів можна було побачити людей з відрубаними руками й ногами. Це – покарані розбійники, які грабували перехожих.
Для кожної сатрапії Дарій І призначав строго визначені податки, а також ввів єдину для всієї держави грошову одиницю – золотий дарик. Назва монети походила або від царського імені, або, що найімовірніше, від давньоперського слова. дари – "золото". Близько 515 р. до н.е. за наказом Дарія І було закладено столицю держави Персеполь (Парсу) – «місто персів». Місто стало символом влади царя. Тут у березні щороку чиновники з усієї імперії прямували до палацу, утворюючи велику та яскраву процесію разом із солдатами, колісницями й вершниками. Цар чекав їх у залі для прийомів, де вони звітували про свою роботу. Після цього починалося свято. У Персеполі також відбувалися зустрічі правителів з усього світу.
Загибель Перської держави
Перемоги над сусідами і інші запобіжні заходи Дарія І і його наступників не вберегли державу від постійних змов, переворотів. Невдалі війни з греками призвели до ослаблення держави. У IV ст. до н.е. у персів з'явився грізний ворог в особі Александра, молодого царя Македонії. У битвах під Іссом, Ґраніком, Гавгамелами македоняни розбили війська, очолювані перським царем Дарієм III. Протягом 334-330 pp. до н.е. під ударами Александра величезна імперія персів упала, а землі, що входили до її складу, стали частиною імперії великого завойовника.
- Робота з картою:
- Завдання. Виписати території, які приєднав Дарій І.
- Домашнє завдання. Підготувтаи сенкан Дарія І
- Робота з терміном:
Природа Іранського нагір'я
На схід від Вавилонії простягається величезне Іранське нагір'я, яке з усіх боків оточене горами. На сході воно межує з долиною річки Інд, на півночі доходить до Каспійського моря, а на півдні – до Перської затоки. Велику частину нагір'я займають степи та пустелі. Влітку стоїть нестерпна спека, і невеличкі річки, які протікають, звичайно пересихають. Взимку тут значно прохолодніше.
У західних долинах Ірану земля зрошувалась завдяки струмкам, які стікали з гір. Там можна було займатися хліборобством. У східній частині Іранського нагір'я простягається степ. Головним заняттям населення було скотарство. В жаркий час року стада дрібної і великої рогатої худоби виганяли на гірські пасовища.
Іранське нагір'я багате на корисні копалини, особливо метали: золото, срібло, мідь, свинець, залізо. У достатній кількості в Ірані є і каміння, а на схилах гір ростуть ліси.
2. Іранські племена та їх релігія
Населяли Іранське нагір'я численні племена та народності: мідійці, перси та ін. Одні з них займалися хліборобством, інші кочували зі своїми стадами худоби. Греки називали їх зороастпрійцями за іменем мудрого пророка Зороастпра (по-іранськи Заратуштпра). Він учив, що в світі точиться непримиренна боротьба між світлом і темрявою, правдою і неправдою, добром і злом. Світле воїнство очолює Ахура-Мазда. Він уособлював благе начало – добро, світло, вогонь, хліборобство й осіле скотарство. Злими силами верховодить Анхра-Майнью (по-грецьки Аріман), що уособлював собою зло, темряву, морок, кочування. Кожен правовірний має брати участь у цій споконвічній боротьбі на боці Ахура-Мазди, щоб наблизити прихід царства Добра.
Для того, щоб потрапити в рай, людина повинна дотримуватись чистоти і порядку, бути милосердною, любити і поважати своїх родичів і земляків, говорити лише правду, дбайливо ставитись до землі і худоби, вшановувати вогонь та інші "чисті стихії". Кожен правовірний повинен залучати кочівників, які вчиняють незліченні грабіжницькі набіги, до осілого життя. Це сприятиме, як вчив Зороастр, перемозі Ахура-Мазди над Анхра-Майнью.
Після перемоги Ахура-Мазди над Анхра-Майнью, на думку зороастрійців, мертві воскреснуть і зіллються зі своїми душами. Після цього настане вічне царство Добра і Правди.
В Стародавньому Ірані (Персії) поруч з Ахура-Маздою шанували й інші божества: землі, неба, небесних світил і води. Особливо велику роль відігравав бог сонця Мітра (ім'я це означає "вірність"). Його вважали богом домовленості, договору, охоронцем законності й порядку.
У VII ст. до н.е. іранці об'єднались навколо одного з племен– мідійців. Мідія з часом стає однією з найсильніших держав Передньої Азії. Але не всі народи, які входили до Мідії, підпорядковувались мідійському царю.
- Презентація до уроку: https://naurok.com.ua/prezentaciya-perska-derzhava-dariy-i-262389.html
- Відео:
- Робота з картою:
- Де розатшована Персія?
- Яка це сучасна країна?
- Який клімат?
- Який рельєф?
- Які корисні копалини?
- ЧИ протікали річки?
- Завдання. Підготуй асоціативний кущ "Персія"
- Домашнє завдання: Поясніть зміст понять: імперія, сатрап, реформи.
- Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6782946
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-temi-bibliya---yak-istorichne-dzherelo-207362.html
- Відео:
- Близько VII ст. до н. е. єврейським народом була створена Біблія (від грец. biblia — «папірусні сувої» або «книги»). Біблія – це збірка із 66 окремих книг, які писалися протягом приблизно 1600 років (від 1513 р. до н. е. до 98 р. н. е.). Перші 39 книг становлять Старий Заповіт, який визнається за Святе Письмо іудаїзмом і християнством. Старий Заповіт складається з окремих книг, написаних різними авторами. У ньому розповідається про створення світу Богом (за свідченнями Біблії, це сталося в 3760 р. до н. е.), перших людей, Всесвітній потоп, переселення євреїв у Ханаан, період вавилонського полону.Для християн Біблія – це Боже Слово, яке, хоч і написане людьми, вважається богонатхненним. Археологічні знахідки, зокрема клинописні таблички, підтверджують багато фактів, викладених у Біблії. У нижній течії Тигру та Євфрату археологи знайшли наукові свідчення про повінь-катастрофу на цих річках; такі повені могли породити перекази про Всесвітній потоп. Окрім цього, у Старому Заповіті є цінні відомості про історію Стародавньої Палестини, життя єврейського народу, його відносини із сусідніми державами – Вавилоном, Ассирією та навіть Римом. Новий Заповіт присвячений життєпису Ісуса Христа.У Біблії розповідається, що першим євреєм був Авраам, якого і вважають прабатьком усіх євреїв. Він жив поблизу шумерського міста Ур, був скотарем і кочував берегами річок Тигр та Євфрат, а згодом прийшов до Ханаану і оселився там. Від Авраама походив рід, який починався сином Ісааком та онуком Яковом. Яків згодом змінив ім’я на Ізраїль – саме тому євреїв стали ще називати ізраїльтянами. Яків мав 12 синів, які й дали початок 12 племенам.Ізраїльські племена поклонялися єдиному Богу, якого називали Ягве. Це ім’я було заборонено вживати без потреби, тож його замінювали словами «Бог», «Господь мій». Давні євреї вірили, що Ягве віддав землю Ханаану – ту його частину, що пізніше стала називатися Палестиною, – народу Ізраїлю.Біблія (з грецької «книги») – збірник давніх текстів, що їх визнають в іудаїзмі та християнстві як Святе Письмо. Найдавнішу її частину християни називають Старим Завітом, другу частину, у якій ідеться про життя Ісуса Христа, Новим Завітом.Пророками називають людей, обраних Богом і наділених даром сприймати Божественні послання й повідомляти їх людям, передрікати майбутнє.Цар Давид є автором релігійних пісень – псалмів.Отже, Бі́блія (з грец. βιβλία – книги) – священна книга християн, яка поділяється на дві частини (Старий Заповіт та Новий Заповіт) і складається з окремих книг, написаних різними авторами.
- Завдання. Підготуй асоціативний кущ "Біблія"
- Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9152386
- Домаашнє завдання: підготуватися до уроку узагальнення
Репродуктивна бесіда:
Дайте визначення поняттям: " імперія", колонія", "колонізація", "метрополія".
Назвіть фінікійські колонії.
Які найважливіші досягнення фінікійців ви знаєте?
- Презентація до уроку: https://naurok.com.ua/prezentaciya-dlya-uchniv-6-klasu-z-vsesvitno-istori-na-temu-izra-lsko-yudeyske-carstvo-254734.html
- Відео:
Палестина знаходиться на узбережжі Середземного моря. Її назва походить від єврейського слова " пелештим", що означає філістимляни, - так називали кочові євреї свої місцеві землеробські племена. Крім філістимлян, так жили племена ханаанців.У IX ст. До н. е. Цар Саул об'єднав єврейські племена та заснував Ізраїльське царство. За розмірами воно було невеликим, його населення займалося переважно землеробством та скотарством. Цар Саул часто ходив у військові походи. Захоплену здобич, поля та виноградники він роздавав своїм воїнам за вірну службу. Одночасно з Ізраїльським царством на півдні Палестини утворилося Іудейське царство. Згідно з легендою, це царство заснував Давид. Спочатку він служив у царя Саула зброєносцем та музикантом, написав релігійні пісні — псалми., що увійшли до Біблії. Та невдовзі він посварився із Саулом, утік від нього і заснував свою державу. Давид був суворим, жорстокий володар, але разом з тим — видатний державний діяч. Після смерті Саула та його синів у битві з філістимлянами Давид об'єднав обидва царства, і утворилося Ізраїльсько-Іудейське царство. Найбільшої могутності це царство досягло за часів правління царя Соломона, сина Давида. Він був царем 964-928 рр. до н. е. Соломон не вів кровопролитних воєн, а четвертий рік свого царювання побудував Єрусалимський храм. Землероби та скотарі ворогували між собою, і після смерті Соломона держава розпалася на дві частини: Ізраїль — зі столицею в Самарії та Іудею — зі столицею в Єрусалимі. Тривала війна послабила обидві держави, і вони стали легкою здобиччю завойовників. Ізраїльське царство захопила Ассирія, а населення продали у рабство. У VІст. до. н. е. Іудею захопив Навуходоносор — почався вавилонський полон євреїв. Лише після захоплення Вавилону персами у 539 р. до. н. е. Іудеї змогли повернутися на батьківщину.Халдеї — кочовий народ, який мешкав на берегах Перської затоки. Після скинення влади ассирійців халдейський вождь Набопаласар разом із сусідами-мідійцями захопив місто Ніневію і знищив її населення. Після утворення Халдейського царства Вавилон став його столицею.Занепад Халдейського царства припадає на час царювання остатнього царя Валтасара. Саме у VI ст. до н. е. кочівники-перси напали на Вавилон. Зрадники — жерці та вельможі — відкрили ворота, і неприпустиме місто захопили. В Біблії є легенда про падіння Вавилона. Цар Валтасар бенкетував у своєму палаці. Раптом на протилежній стіні з'явилася рука, яка вивела вогняні слова: "Мене, текел, парес", що означало: "Обчислений, знайдений легким і відданий персам". Цієї ж ночі Вавилон був захоплений, а Валтасар убитий.
Робота з картою:
- Робота з візуальними джерелами:
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/watch?v=pue4qcftk19
- Домашнє завдання:Підготувати сенкан Соломона
- Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-finikijska-kolonizacia-karfagen-alfavit-499026.html.
- Відео:
- Робота з картою:
- Завдання.Продовжи речення:
- Робота з словником
-
Колонізація – переселення та освоєння вільної території.
Колонія – поселення людей, які переселилися з іншої країни.
Метрополія – місто, яке заснувало колонію.
Робота з картою:Назвіть колонії Фінікійців???
Відкриття і винаходи давніх фінікійців
Прозоре скло. Фінікійці змішували білий морський пісок із селітрою і плавили цю суміш на вогні. Вони отримували прозоре скло (кольорове непрозоре скло вміли робити єгиптяни) і робили з нього маленькі посудинки для пахощів і люстерка. Фінікійці першими винайшли склодувну техніку.
Алфавіт. Близько 2 тис. років тому фінікійці винайшли алфавіт – систему письма, у якій кожний знак передавав не слово, а звук або літеру. Усього у фінікійському алфавіті було 22 літери, що позначали лише приголосні звуки. Саме слово «алфавіт» виникло від назв двох фінікійських літер – «алеф» і «бет», які означали «бик» і «будинок».
Мореплавство. Фінікійці вважалися найкращими мореплавцями стародавнього світу. У VI ст. до н. е. вони вперше здійснили подорож навколо Африки. Фінікійці також досягали Іспанії (країни, багатої на срібло), Великої Британії, або Олов’яних островів, де було олово, необхідне для виплавки бронзи, і Бурштинового берегу (Прибалтики), звідки привозили бурштин для виготовлення прикрас.
Пурпурова фарба. Багряно-червона фарба тваринного походження, яка виготовлялася з особливих морських слимаків, за якими плавці пірнали на дно моря. Пофарбовані нею тканини не вигоряли на сонці й не линяли від прання.
Завдання:
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/22338532
- Домашнє завдання. Запишіть пам'ятки Фінікії, які збереглися до нашого часу і ми можемо відвідати
- Відео до уроку:
Опрацюй!!!Із шумерського міфу
...Не в силах терпіти гріхи людей, грізний бог Енліль вирішив знищити весь людський рід, пославши на землю незліченні потоки води. Тільки праведник Утнапіштім був попереджений богом про потоп: «Слухай! Побудуй собі корабель, залишай своє майно й рятуй своє життя! Візьми з собою на корабель трохи насіння й по парі всіх живих істот!».
Побудував Утнапіштім міцне судно.
Шість днів і сім ночей тривала буря. Кидали ковчег Утнапіштіма похмурі хвилі, доки не опинився він біля гори Ніцир. У пошуках землі випустив
Утнапіштім голуба, але птах повернувся. Так само повернулася, не знайшовши землі, ластівка. Ворон же, побачивши спад води, не повернувся...
Пригадайте, яку біблійну історію нагадує цей шумерський міф. Про що це може свідчити?
- Порівняй письмо шумер з письмом єгиптян!!
ПАМ'ЯТКИ МИСТЕЦТВА ЦИВІЛІЗАЦІЇ ДВОРІЧЧЯ
Вавилон вражав сучасників своєю величчю. Чудовою була брама богині Іштар. Вежі цих воріт були облицьовані різнобарвними глазурованими цеглинами, на темно-синьому тлі яких виділялися опуклі білі та жовті бики, фантастичні тварини, коричневі люті леви із золотими гривами.
Чудом світу вважали давні греки величезну семиповерхову 90-метрову вежу — зикурат, відому як Вавилонська вежа. Це була одна з найвищих будівель того часу. Вежа здавалася гігантськими різнобарвними сходами, що ведуть до неба.
Брама богині Іштар та Дорога процесій (фотореконструкція)
Поміркуйте, як могла відчувати себе людина, що проходила Дорогою процесій до брами богині Іштар.
Ще одним чудом світу були висячі сади Семіраміди. Сади заклали за наказом царя Навуходоносора II для його дружини — мідійської принцеси Амітіс. Вона сумувала за батьківщиною — Мідією, яка мала значно різноманітнішу природу, ніж Вавилон. Сади були розташовані на терасах, тому здавалося, що вони «висять» у повітрі. Але для того, щоб це чудо існувало, раби цілий день крутили водопідйомні колеса й черпали шкіряними відрами воду з річки для поливу царських садів. Згодом у легендах ім’я Амітіс замінилося на ім’я ассирійської цариці Семіраміди, яка жила за 200 років до спорудження диво-садів.
Висячі сади Семіраміди (реконструкція)
Завдання:Підготуй тезовий план "Духовний світ шумер"
- Домашнє завдання. Перегляньте реконструкцію Вавилону: https://drive.google.com/open?id=10fMt4C0J0d6dy5i12JjI-vPeKScQSVOI . Створіть віртуальний опис міста
- Презентація до уроку: https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-organizaciya-suspilstva-i-vladi-u-mistah-derzhavah-i-carstvah-dvorichchya-zakoni-hammurapi-201613.html
- Перегляньте відео :
- Вправа "Доповни речення"
- Запам'ятай!!
- Зведення законів Хаммурапі або Кодекс Хаммурапі — один з найдавніших і найкраще збережених законодавчих кодексів стародавнього Вавилону, створений близько 1750 року до н. е. за наказом вавилонського царя Хаммурапі.
- Поміркуй!!! Яка значення законів???
- Інтерактивна вправа :https://learningapps.org/22094163
- Домашнє завдання. Сенкан Хаммурапі
- Тестування: https://vseosvita.ua/test/start/ywg239
- Презентація до уроку: https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-mifologiya-pisemnist-ta-mistectvo-davnogo-giptu-126737.html
- Вправа. Продовжіть речення:
- Інтерактивна вправа https://learningapps.org/1762351
- Домашнє завдання.Підготуватися до контрольної роботи. Пройти тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3815977
- Презентація до уроку: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-organizacia-suspilstva-i-vladi-v-davnomu-egipti-361504.html
- Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=Ko9fMY7rDiI
- Опрацюй!!
На чолі єгипетської держави стояв правитель, який мав величезну владу. З утворенням єдиної держави його почали іменувати «володарем обох земель». Він вважався живим богом і носив титул Сина Сонця.
Давні єгиптяни називали царя Пер-О, що означало «Великий дім» (тобто палац). Греки давньоєгипетське слово «перо» вимовляли як «фараон». Звідси походить назва правителів Єгипту – фараон.
Фараон у Стародавньому Єгипті одноосібно керував державою: одночасно був і верховним правителем, і головнокомандувачем. Тільки він мав право призначати та звільняти чиновників, видавати закони, оголошувати війну та укладати мир. Уся земля вважалася його власністю.
Найближчим помічником фараона був візир, який виконував обов’язки головного скарбника, стежив за станом зрошувальних каналів, зберіганням зерна, будівництвом фортець тощо. Влада на місцях, у номах (єгипетських областях), належала номархам, яких особисто призначав фараон.
Знатні та багаті люди – вельможі – виконували різноманітні доручення фараона, були суддями на місцях, обіймали різноманітні посади. У розпорядженні вельмож було багато чиновників, стражників і воїнів. Серед чиновників виділялися грамотії – писарі. Вони займали високе становище в суспільстві. Писарі записували прийняті фараоном рішення, складали угоди, визначали та збирали податки, вели облік польових робіт, врожаю, кількості худоби та ін.
- Завдання.Підготуй асоціативний кущ до слова "фараон"
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/7688910
- Домашнє завдання. Виписати причини занепаду давньоєгипетської цивілізації
- Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-gospodarske-suspilne-ta-povsyakdenne-zhittya-egiptyan-53803.html
- Відео: https://www.youtube.com/watch?v=f7b-8KOMT8s
Рільництво відіграло значну роль у житті єгиптян. Вирощування рослин було можливе лише завдяки досконалій системі зрошування. Створення системи каналів забезпечувало зберігання води, що заливала поля під час щорічного розливу Нілу. Іригаційна система була створена ще в V-IV тис. до н.е. Саме необхідність її побудови призвела до появи перших дрібних держав – номів.
Створення та подальше обслуговування системи зрошування привели до необхідності розвитку багатьох наук, зокрема геометрії, у якій єгиптяни вважаються першопрохідцями. Система зрошування була настільки важлива, що перебувала під особливою охороною фараона, розподілом води між окремими полями завжди завідували окремі чиновники
Робота з терміном
Новий термін: «Іригаційна система» – система каналів, яка забезпечувала зрошення земель під час щорічного розливу Нілу.
- Завдання.Підготувати схему "Господарство єгиптян"
- Домашнє завдання. Зробити опис прожитого дня від імені селянина в Єгипті
- Перегляньте відео:
- Запам'ятай!!!Періодизація давньоєгипетської історії:
Період | Хронологічні межі |
Давнє царство | 3000—2134 рр. до н. е. |
Середнє царство | 2040—1750 рр. до н. е. |
Нове царство | 1580—1050 рр. до н. е. |
Пізнє царство | X—VI ст. до н. е. |
Перський період | 525—332 рр. до н. е. |
Греко-македонський період | 332—30 рр. до н. е. |
Римський період | Від 30 р. до н. е. |
- Розвиток Давньоєгипетської держави
- Піднесення Давньоєгипетської держави
Хатшепсут | Тутмос III | Рамзес II |
(1504—1483 рр. до н. е.) | (кінець XVI — початок XV ст. до н. е.) | (XIII ст. до н. е.) |
• Жінка-фараон • Будівництво храмів • Спорудження грандіозного погребального храму (храм у Дейр-ель-Бахрі) • Морська експедиція до країни Пунт | • 17 походів без поразок • Битва при Мегідо, розгром армій Сирії та Палестини | • Війна з хетами • Битва біля Кадеша (перший в історії опис битви), підписання першого у світі мирного договору |
Єгипетська держава — від Судану до Євфрату | ||
Нубія Синай | Сирія Палестина Фінікія та інші | |
- Робота з картою:
- Реформа Ехнатона
Основна причина — боротьба із жерцями за владу в державі
- Після смерті Ехнатона реформу було скасовано, місто Ахетатон зруйноване
- Завдання.Підготуй сенкан фараона на вибір:
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/2662008
- Домашнє завдання. Виконати завдання з кросвордом , с.48 в підручнику
- Єгиптяни теж для обробки землі і будівництва каналів об’єднувались у общини на чолі з правителями – вождями. Єгипет поділявся приблизно на 40 общин або номів, на чолі з номархами.Згодом усі ці номи об’єднались у Нижній та Верхній Єгипет. У 3000 р. до н. е. цар Верхнього Єгипту Міна завоював Нижній Єгипет і утворив єдину державу зі столицею – м. Мемфіс. Цар Верхнього Єгипту носив білу корону, схожу на високий шолом, а символом цієї держави була квітка лотосу. Корона царя Нижнього Єгипту була червоного кольору і мала плоске піднесення іззаду, а державним символом — папірус. Між двома царствами відбувалися тривалі запеклі війни. Про цю епоху розповідає знаменитий єгипетський рельєф (опукле зображення на камені), що зображував царя Верхнього Єгипту, який замахнувся на свого супротивника.
- Робота з періодизацією:
- Перегляньте відео:
- Презентація до уроку: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-utvorenna-davnoegipetskoi-derzavi-28092.html
- Завдання. Запиши в зошит причини утворення Єгипетської держави
- Фараон був не тільки правителем Єгипту. Його вважали богом і поклонялись. На честь фараонів будували цілі гробниці, які розташовувались у пірамідах. На лівому березі Нілу є Долина Царів де ховали померлих фараонів.
- Завдання.
- Робота з термінами:Продовжи речення:
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/26717244
- Домашнє завдання. Підготувати кросворд , де ключове слово "Геродот"
- Повторення. Усно:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScLkeRnL7QYxxiVi3407IdpBK3MyQBbycsuVDnDsyOTdbtbhw/viewform
- Презентація до уроку:https://naurok.com.ua/prezentaciya-vpliv-priroddno-geografichnih-umov-na-rozvitok-egipetsko-civilizaci-237039.html
- Перегляньте відео:
- Задвання.Заповніть таблицю в зошит
- Робота з таблицею!!!
- Робота з історичним джерелом:
- Тести. Усно.1. Давній Єгипет був розташований: а) у Центральній Африці; б) У Південній Африці; в) у Північно-Східній Африці; г) у Північно-Західній Африці.2. Основним заняттям стародавніх єгиптян було: а) скотарство; б) землеробство; в) рибальство; г)мисливство.3. Ніл впадає у: а) Чорне море; б) Середземне море; в) Червоне море; г) Перську затоку.4. Давні єгиптяни називали свою країну: а) «Чорна земля»;б) «Червона земля»; в) Єгипет; г) дар Нілу.5. Особливий пристрій для подачі води на узвишшя: а) дамба; б) канал; в) водосхови; г) шадуф.
- Домашнє завдання. Параграф 10 в підручнику. Зверніть увагу на значення річки Ніл для єгиптян.Підготуй асоціативний кущ "Цивілізація"
- Тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6040086
- Робота з картою:
Опрацюй!!!!
Вісім культурних шарів засвідчують їхнє життя та діяльність у період від
1 млн до 35 тис. років до н. е. В цей час на Землі проживали пітекантропи. Їх основними заняттями були збиральництво та полювання.
Знали вогонь та користувались ним, але добувати його не вміли.
За часів середнього палеоліту близько 150 тис. років тому з’являється тип людини – неандерталець. Розпочинається льодовиковий період.
Одну зі стоянок первісних людей середнього палеоліту , якій близько 100 тис. років, знайдено в гроті Киїк-Коба, неподалік від м. Сімферополя в Криму.
У печері збереглися сліди вогнищ із попелом і вуглинками, безліч кісток тварин — мисливської здобичі неандертальців.
В цей час люди навчилися добувати вогонь, жили в печерах, споруджували житла, робили примітивний одяг зі шкур тварин. У людей з’являються перші релігійні уявлення у формі тотемізму.
За часів пізнього палеоліту близько 35 тис. років тому з’являється останній фізичний тип людини – кроманьйонець (Homosapiens – людина розумна, сучасний тип людини).
Археологи знайшли рештки жител з кісток мамонта, ями-сховища, залишки вогнищ, різноманітні знаряддя праці. мешканці стоянки полювали на мамонтів, північних оленів, носорогів, диких коней та інших тварин. Тут знайдено першу у світі колекцію давніх музичних інструментів, набір прикрас і витворів мистецтва з кістки та бивня мамонта: намистини-підвіски, браслети, прикрашені орнаментом, численні стилізовані фігурки жінок (так звані пташки), прикрашені геометричним гравіюванням.
На місці стоянки було знайдено велику кількість кісток мамонта й волохатого носорога, зуби печерного ведмедя та лева. Дослідники відкопали близько 200 знарядь праці. Серед знарядь праці здебільшого скребачки та різноманітні різці.
Основним заняттям жителів стоянки було полювання. Житла вони споруджували із жердин та вкривали шкурами, а ззовні їх укріплювали черепами та бивнями мамонтів. Вік знайдених там пам’яток сягає 20 тис. років.
У 1965 р. була відкрита Межиріцька стоянка ( Черкащина) , в межеріччі р. Рось та р. Росави, 12 км. на захід від р. Дніпро.
Межиріцька стоянка первісних людей (Черкащина), датована 14,5 тис. років тому, була зимовим стійбищем мисливців. Полювали переважно на бізонів та оленів, зрідка — навіть на величезних мамонтів. Як будівельні матеріали застосовували кістки й бивні мамонтів, камінь для зведення житла не використовували.
На одному з бивнів мамонта, знайденого на стоянці, зображено примітивну схему місцевості. Можливо, це найдавніша мапа, знайдена на території України. Вона складається з семи рядів зображень.
Нині ця знахідка експонується в Національному науково-природничому музеї в м. Києві.
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/7736736
- Завдання. Опрацювавши параграф 5 на блозі та матеріали на блозі, пройдіть тестування: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8117751
- Варто запам’ятати!
Археологічна культура — поєднані спільними рисами речові джерела, що належать до одного історичного часу і поширені на певній території.
- У період енеоліту, наприкінці VI—III тис. до н. е., на території України, Молдови та Румунії племена трипільської археологічної культури створили унікальні пам’ятки. Ця назва походить від назви с. Трипілля на Київщині, де в 1896 р. археолог Вікентій Хвойка під час розкопок знайшов давнє поселення.
- Презентація до уроку: https://docs.google.com/presentation/d/1cfvc9fRoVnbZb1zcFPuaki6lgHRSFQt9/edit?usp=sharing&ouid=101741304775434656088&rtpof=true&sd=true
- Перегляньте відео:
- Коротко про трипільців!!!!
- Завдання. Підготуй асоціативний кущ "Трипільці":
- Інтерактивна вправа: https://learningapps.org/21027359
- Домашнє завдання. Підготуватися до практичної роботи "Стоянки на території України", параграф 5 в підручнику.
- Переглянь відео:
«Знання первісних людей»
Галузь знань
Першопочатки знань первісних людей
Математика
Вміли рахувати тварин, поділити їжу, розрахувати кількість зерна для їжі і майбутнього посіву. Для підрахунку використовували палички, камінці, вузлики, зерна.
Медицина
Вміли пускати кров, зашивати рани, ампутувати кінцівки, приймати пологи, лікувати цілющими травами.
Географічні знання
Створювали перші примітивні карти місцевості на кістках, корі дерев, деревині або шкірі тварин
Астрономія
Вміли орієнтуватися за сонцем і зірками, складали примітивні календарі, спостерігали за небесними світилами з первісних обсерваторій
Біологія
Знали види їстівних і отруйних рослин, їх властивості, вміли вирощувати сільськогосподарські культури. Накопичувались знання зі штучного відбору корисних порід тварин
Хімія
Знали властивості металів
Фізика
Знали властивості деревини, глини, каменю, кістки, вплив на них вогню, і холоду, винайшли перший штучний матеріал – кераміку. Першим механічним пристроєм став лук.
Робота з історичними термінами:
Стародавня людина не могла одразу пізнати навколишній світ, зрозуміти явища природи. їй здавалося, що над нею панують грізні, ворожі сили, перед якими вона відчувала свою безпорадність. Тому наші первісні предки прагнули привабити ці незбагненні сили природи, зробити їх своїми помічниками.Задля цього вони стали приносити цим силам жертви, створювали і виконували урочисті ритуали на їхню честь. Люди вшановували тварин, яких поїдали, бо вважали, що в такий спосіб родичаються з ними. Так виник тотемізм — віра в родинні зв'язки людини з тваринами. Окрім цього, ще однією первинною формою релігії був анімізм — віра в безсмертя душі, в існування духів, що населяють усе навколо. Одночасно складаються фетишизм — віра в надприродні властивості окремих «священних» речей, і, нарешті, магія — віра в здатність людини впливати на надприродні сили.
- Робота з візуальними джерелами:
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/25314467
- Домашнє завдання. Повідомлення про Стоунхендж
- Переглянь відео:
- Презентація до уроку:https://docs.google.com/presentation/d/1eVBLGs4x3B7vwd7K7FsU364Sz0xfQlF6/edit?usp=sharing&ouid=101741304775434656088&rtpof=true&sd=true
- Запам'ятай періодизацію!!!!
Робота з таблицею: Неолітична революція
Привласнювальне господарство — форма господарювання, за якої все необхідне для життя людина бере в природи в готовому вигляді Неолітична революція — це перехід від привласнювального
до відтворювального господарстваВідтворювальне господарство — форма господарювання, за якої все необхідне для свого життя людина виробляє самостійно Збиральництво полювання Землеробство скотарство - Ще однією формою відтворювального господарства, що набуло поширення в неоліті, стало ремесло — гончарство, ткацтво тощо.
- Завдання.
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/watch?v=p1n5iq54j19
- Домашнє завдання:
- Переглянь відео:
- Завдання. Запиши в зошит теорії походження
- Запам'ятай!!!
Антропогенез (грец. anthropos - людина , genesis - походження , виникнення ) – виникнення
та формування людини в процесі еволюції.
Основні етапи
антропогенезу
|
Дата |
Територія розселення |
Які зміни відбулися |
|
4 млн років тому |
Африка |
Людиноподібні істоти
австралопітеки (південні мавпи) Предки сучасних людей. Пересувалися на двох
ногах замість чотирьох кінцівок, природні знаряддя праці(палки, кістки,
каміння), полювання. |
|
2,5—2 млн років тому |
Африка |
Першим видом нашого роду була «людина вміла» (homo habilis). Перші знаряддя праці: кам’яні
рубила для
розмелювання їжі та скребла для оббілування туш, палицю-копачку—
палицю, загострену з одного кінця, яка застосовувалася в процесі збирання, а
також важкий дрюк — палицю з потовщенням на одному кінці. |
|
1,7 млн років
1 млн років |
В Африці Азії та Європі Сучасна Україна |
«людина прямоходяча» (homo erectus).
Це були перші люди (пітекантропи).Жили стадами, збиральництво,
полювання, використовували вогонь, знаряддя праці (рубила, гостроконечник, скребла) |
|
150—40 тис.
років тому |
В Африці Азії та Європі |
неандертальці, (давні люди). Зріст їх сягав |
|
100тис років 40—35 тис. років тому |
В Африці Азії Європі |
«людини розумної»(homo sapiens), або
кроманьйонці.
Обличчя подібне до сучасних людей. Мова. |
- Завдання. Використовующи вищенаведені матеріали та зображення підготуй логічний ланцюжок "Еволюція людини"
- Домашнє завдання. Вивчити теорії походження людини та еволюцію людини.
- Перегляньте відео:Пригадай:
- Завдання. Використовуючи вищенаведені матеріали, параграф 3 в підручнику, виконайте практичну роботу в зошит, зробіть фотографію та надішліть мені виконану роботу:
Завдання за лінією часу
1) Накресліть лінію часу та
позначте на ній різними кольорами час до нашої ери (до Різдва Христового) і
нашої ери (від Різдва Христового).
2) На лінії часу позначте: а) І
ст. до н. е.; б) V ст. до н. е.; в) III ст.; г) 988 р.; д) 480 р. до н. е.
3) Порахуйте, скільки років уже
існує піраміда Хеопса, якщо вона збудована близько 2600 р. до н. е.
4) Порахуйте, скільки років розділяє
дату заснування міста Рим (753 р. до н. е.) і рік вашого народження.
5) Визначте, скільки років
проіснувала Римська держава, якщо Рим виник у 753 р. до н. е., а Римська
імперія загинула в 476 р.
6) З’ясуйте, скільки століть
минуло від початку нашої ери.
7) Визначте, до якого століття й
тисячоліття належить: а) 2012 р.; б) 1492 р.; в) 490 р. до н. е.; г) 612 р. до
н. е.
8) Стародавній римський історик
Тацит у своїй книзі пише, що починає розповідь із 821-го року «від заснування
міста Рим». Який це був рік нашого літочислення?
9) Який рік був раніше: 50-й рік
до нашої ери або 50-й рік нашої ери? На скільки років раніше? Який рік був
наступним за 50-м роком нашої ери? Який рік був попереднім? Який рік був
наступним за 50-м роком до нашої ери? Який рік був попереднім?
10) У якому році жителі Риму відзначатимуть третє тисячоліття існування свого міста?
- - Пригадай!!!! Історичні джерела – усе, що було створено людиною і дозволяє вивчати минуле.
Працюємо з таблицею. Заповніть в зошит приклади історичних джерел
- Історичні джерела
-
- Повторення!!!
- Запиши та запам'ятай!!!
Цивілізація — це країни та народи, яких об'єднує певний рівень економічного
- розвитку, матеріальної та духовної культури й традиції. Ознакамицивілізації є писемність, архітектурні споруди тощо.
- Запитання!!
- Яка подія є початком історії стародавнього світу?
Яка подія завершує цей період?
- Назвіть періоди всесвітньої історії.
- Що вивчає всесвітня історія?
- Що вивчає історія України?
- Що таке історичний період?
- Назвіть історичні періоди
- У який історичний період живемо ми?
- Який історичний період вивчатимемо у 6 класі?
- Інтерактивна вправа:https://learningapps.org/1680007
- Домашнє завдання. Опрацювати параграф №2 в підручнику.
Урок №1. Тема: Вступ до історії стародавнього світу. Предмет та завдання історії.
Завдання!!!!!!!!! (Усно)Що таке історія?
2. Що таке історична подія?
3. Чому для розуміння історичних подій необхідно з’ясувати, як вони розвивалися в просторі й часі?
4. Що таке історичні джерела? Які види історичних джерел ви знаєте?
5. Чому для отримання знань про минуле необхідно поєднувати інформацію з різних історичних джерел?
6. Яку роль у подіях минулого відіграють історичні діячі? Наведіть приклади з історії України та рідного краю.
- Історія стародавнього світу-це перший період всесвітньої історії. Він починається з виникнення предка людини близько чотирьох мільйонів років тому і закінчується падінням Західної Римської імперії у V столітті. Перший ступінь у розвитку людського суспільства історики назвали первісністю (деякі дослідники поділяють його на два періоди — дикість і варварство), наступний ступінь — цивілізацією. Основними ознаками цивілізованості вважається наявність міського життя, писемності та держави. Історія стародавнього світу вивчає життя первісного суспільства та перших цивілізацій.
- Перегляньте відео:
- Запам'ятай та запиши:
- Домашнє завдання. Опрацюй параграф 1 в підручнику. Виконай інтерактивні завдання:
Немає коментарів:
Дописати коментар